Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому цього року спричинило безпрецедентну хвилю українізації в українському футболі. Клуби та окремі футбольні діячі в Україні поступово змінюють свої підходи, намагаючись скоротити використання російської мови у своїх клубах, оскільки ця мова символізує гнобителя-окупанта, як зазначив один гравець донецького «Шахтаря». Проте виявилась одна незгодна з цим передбачуваним трендом команда – луганська «Зоря».
Щоб підкреслити важливість цієї хвилі українізації, треба спершу усвідомити тривалу історію російського гноблення. Протягом сотень років Україна боролася за своє право на існування як незалежної держави. У центрі цієї боротьби завжди була українська мова. Протягом сотень років вона була пригнічена та маргіналізована Російською та Радянською імперіями.
Сталін заморив голодом мільйони українців у 1930-х роках, щоб знищити український народ і його прагнення бути вільним народом. Це стало відомо світові як Голодомор, тобто «голодна смерть». Сталін не зупинився на досягнутому: він вважав деякі літери українського алфавіту суперечливими і заборонив, зокрема, українську літеру «ґ», а також сприяв вилученню окремих фонетичних сполучень, таких як ль, льо, ля, щоб спробувати зробити українську мову максимально схожою на російську. За 400 років українську мову забороняли понад 130 разів.
Тому, якими б незначними в кожному окремому випадку не здавалися б зусилля, популяризація української мови має вирішальне значення для існування сучасної української держави та виживання її народу. Навіть сьогодні російська армія, яка вдерлась в Україну, спалює українські підручники з історії, знищує архіви, які свідчать про репресії радянської доби, і змушує вчителів переходити на російськомовну програму.
Масовий перехід на використання української мови був добровільним і давно назрілим у центральних і східних регіонах, враховуючи, що Росія веде війну проти України з 2014 року. На жаль, знадобилося повномасштабне вторгнення з боку Росії, щоб багато хто усвідомив, що Путін довгий час пов’язував свою імперську агресію та амбіції із захистом російськомовних. Але краще вже зараз, ніж ніколи, українцям усвідомити важливість збереження своєї національної ідентичності та почати розмовляти українською. Яскравим представником цієї хвилі українізації став Артем Бондаренко з «Шахтаря», який у квітні 2022 року заявив: «Я вирішив почати говорити Українською. Можу помилятися, але це буде українською. Мені соромно розмовляти мовою народу, який нищить нашу націю».
Головний тренер полтавської «Ворскли» Віктор Скрипник, який завжди розмовляв російською, у листопаді 2022 року дав свою першу післяматчеву пресконференцію виключно українською мовою. Існує вже довгий список гравців і тренерів, які цього року зробили символічний крок, перейшовши на українську, навіть якщо це іноді й було непросто для них.
Навіть ті регіони України, мешканці яких переважно були російськомовними, традиційно налаштовані дружньо до Москви, зазнали дерусифікації. На стадіоні «Чорноморець» в Одесі провели реконструкцію і прибрали сидіння з російськомовною назвою клубу. Таким чином клуб із «Черноморца» перетворився на «Чорноморця». Це маленькі, але надзвичайно важливі символічні кроки до популяризації української мови та ідентичності.
Тепер, коли ми бачимо, що навіть російськомовні регіони вдаються до подібних змін, тим більше постає питання, чому луганська «Зоря» – одна з найстаріших команд України – досі використовує логотип клубу російською – «Заря»? Команда не тільки пише свою назву як «Заря» замість «Зоря», але й має російське написання свого міста: «Луганск» замість українського «Луганськ». Луганська «Зоря» – єдиний український клуб, який не має україномовного варіанту герба, офіційно пов’язаного з клубом.
ФК «Кривбас» (Кривий Ріг) неодноразово критикував у соцмережах луганську «Зорю» за відмову використовувати українську мову на гербі. Кривий Ріг є рідним містом президента України Володимира Зеленського, також це місто розташоване поблизу лінії фронту. Суперечка почалася через те, що «Зоря» використала під час гри більш старий логотип «Кривбасу». Після цього представники ФК «Кривбас» опублікували в соціальних мережах офіційну заяву клубу, в якій закликали «Зорю» змінити логотип на український.
Щоб зрозуміти, чому «Зоря» не поспішає включитися в українізаційний рух, варто з’ясувати, хто взагалі керує клубом. Зараз власником «Зорі» є Євген Геллер, який є донеччанином і раніше належав до корумпованої Партії регіонів. Партії, яка відкрито підтримувала Росію під час Революції Гідності 2014 року і була відома своєю тотальною корумпованістю, що зрештою й призвело до розпуску партії цього року.
Однак колишній гендиректор «Зорі» Сергій Рафаїлов, який свого часу заявив: «Манчестер – брудне місто, повне п’яниць і чоловіків, які цілуються на вулиці», досі повторює тези російської пропаганди в коментарях у Facebook. Подейкують, що він втік до Росії. Рафаїлов показав себе переконаним русофілом, якому не подобається західний світ, як і концепція незалежності України.
В Інтернеті вже з’явилися численні краудсорсингові варіанти дизайну українською мовою, які мають покращити візуальне оформлення логотипу клубу. Клуб може вибрати найкращий на їх погляд варіант. Все, що наразі потрібно, це активні дії з боку власників клубу.
З точки зору бізнесу, було б логічно відмовитися від російської мови та повністю перейти на українську, щоб краще «продавати» клуб, демонструючи прогресивний менталітет. Україна в європейському світі – це майбутнє, а Росія, поряд зі старою радянською спадщиною, має залишитися серед атавізмів відкинутої нами спадщини. Оскільки ми швидко наближаємося до річниці повномасштабного вторгнення Росії, керівництво української футбольної асоціації має розглянути можливість прийняття нових правил, які спонукатимуть клуби до дерусифікації та подолання будь-яких інших застарілих залишків російського колоніалізму.
Такий легендарний клуб, як луганська «Зоря», є важливою частиною українського футболу, регулярно беручи участь у європейських змаганнях. Слово «Зоря» в українській мові означає «світанок», символізуючи народження нової України – вільної, процвітаючої та об’єднаної. Настав час для того, щоб символи клубу відобразили цей новий світанок, щоб клуб дерусифікував свій логотип в той час, коли українці борються за власне існування і майбуття.
Давид Кириченко – журналіст-фрілансер, який висвітлює події у Східній Європі, а також редактор Euromaidan Press. Його адреса у twitter @DVKirichenko
Погляди, висловлені у статті, належать автору і не обов’язково збігаються з поглядами Kyiv Post.
Оригінал англійською тут
Коментарі (0)