ПОГЛЯД: Українська «Гра дронів»

Президент Володимир Зеленський викликав занепокоєння серед українців і союзників, звільнивши з посади міністра оборони технологічного реформатора Михайла Федорова, який очолював відомство лише шість місяців. Причиною став його конфлікт із головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським.

Зеленський також звільнив прем’єр-міністерку, розпустив її уряд і, можливо, усуне й генерала Сирського після заяви Федорова про те, що головнокомандувач потурає корупції. На підтримку Федорова в Києві відбулися вуличні протести, а російські пропагандисти, передусім воєнні блогери, заявили, що його відставка послабить Україну на полі бою. Проте такі прогнози помилкові.

Від початку російського вторгнення у 2022 році Зеленський уже чотири рази змінював склад уряду, а Україна й надалі успішно протистоїть Росії. Федорова замінить Євгеній Хмара, який, імовірно, має ще більший досвід у військовій справі та операціях із застосуванням дронів. Україна залишатиметься світовим лідером у цій сфері. Як нещодавно зазначив директор ЦРУ Джон Реткліфф, «українські дрони зі штучним інтелектом скоротили середній час виживання нових російських солдатів на полі бою до 20–30 хвилин».

Втрати російських військ настільки великі, що російських вербувальників уже виганяють із бідних країн, повідомляє Bloomberg. Наприклад, уряд Ботсвани забив на сполох через стрімке зростання кількості громадян, яких обманом заманюють до Росії нібито пропозиціями роботи або військового навчання. Там їх примушують вирушати на фронт в Україні, де більшість із них гине.

Новим міністром оборони України став Євгеній Хмара — фахівець із контртерористичних операцій, безпілотних технологій та інших сучасних військових розробок. Він керував ударами по цілях на території Росії та організував у 2025 році масштабну операцію «Павутина». Його групи приховано доправили 117 ударних дронів у контейнерах до віддалених російських авіабаз. У визначений момент контейнери відкрили дистанційно, після чого дрони атакували важливі російські літаки загальною вартістю $7 млрд. Це була винахідлива, майстерно спланована й ефективна операція.

Хмара — офіцер Служби безпеки України, який провів 90% воєнного часу на лінії фронту або за нею. «Він знає, як зайти, провести операцію на окупованій території та повернутися, а також розуміє роботу підрозділів дронів», — зазначив військовий експерт Іван Ступак.

Водночас Kyiv Independent різко розкритикував звільнення Федорова. Видання вважає, що цим рішенням Зеленський ризикує знову змінити перебіг війни на користь Росії, адже усунув людину, яка була рушійною силою технологічних змін у війську. Після кількох місяців конфлікту між Федоровим і Сирським, які мають різні погляди на стратегію та командування, президент став на бік головнокомандувача. Kyiv Independent також вбачає в цьому рішенні характерну для Зеленського схильність звільняти високопосадовців і командирів, які стають надто популярними, напередодні гіпотетичних виборів. Утім, якщо Україна не вистоїть у війні проти Росії, ці вибори так і залишаться гіпотетичними.

Очевидно, Зеленський не міг дозволити, щоб конфлікт між двома високопосадовцями у сфері оборони тривав. Він вирішив замінити Федорова й обрав Хмару завдяки його досвіду у сфері технологій та підтримці, якою той користується.

Голова аналітичного центру «Центр спільних дій» Олег Рибачук перелічив переваги бойового досвіду Хмари: служба у спецпідрозділах, робота з безпілотними технологіями та знання сучасних методів ведення війни. «Він не політичний пристосуванець, він принциповий, проукраїнський і створив спецпідрозділ „Альфа“», — сказав Рибачук Українській службі Радіо Свобода.

Колишній міністр та економіст Тимофій Милованов заявив, що технологічного відкату не буде. За його словами, твердження, що зі звільненням Федорова Україна втратить оборонні технології, сильно перебільшені. Призначення Хмари, наголосив він, свідчить про те, що оборонні технології залишаються пріоритетом.

Однак уже за кілька днів, 18 липня, Зеленський дещо пом’якшив свою позицію та визнав, що чує учасників протестів на підтримку Федорова. «Учора й сьогодні відбулося багато консультацій. Звичайно, я чую, що говорять люди», — заявив президент.

Він поговорив із Федоровим і Сирським та повідомив, що «рішення щодо армії будуть напрацьовані», не уточнивши подробиць.

Федоров також відреагував на протести. У дописі в соцмережах він підтвердив, що «діалог триває», і заявив, що «зміни точно будуть». Він подякував своїм прихильникам, а також військовим і ветеранам, які утримують фронт.

Сирський зі свого боку подякував Федорову за роботу та закликав до єдності, але прямо не прокоментував висунуті проти нього звинувачення.

Суперечки у військових штабах — не рідкість, як і публічне захоплення воєначальниками під час війни. Тому різка реакція на звільнення Федорова навряд чи була несподіваною. Так само суспільство відреагувало у 2024 році на звільнення генерала Валерія Залужного, який нині обіймає посаду посла України у Великій Британії.

На щастя, ці політичні конфлікти не завадили українському війську виконувати свої завдання. Останніми тижнями Київ переніс війну на територію Росії. У межах 40-денної кампанії, яка розпочалася наприкінці червня, Україна завдала ударів по логістичних центрах, нафтопереробних заводах і військових об’єктах по всій Росії. Майже половину російських енергетичних та експортних потужностей було виведено з ладу, що послабило воєнні можливості Путіна та скоротило ресурси для продовження війни.

Тепер у глибині Росії щодня відбуваються сотні атак дронів. Це призвело до дефіциту пального, заборон на експорт і нормування його продажу в різних регіонах країни. Завдяки дронам окупований Крим, яким так дорожить Путін, опинився фактично в облозі, а прилеглу частину Азовського моря майже повністю очистили від російських нафтових танкерів.

У квітні Україна також розпочала кампанію ударів середньої дальності по мостах, залізницях, паливних складах і автомагістралях на півдні України та в Криму, якими постачають російські війська. Стверджується, що ця кампанія суттєво підірвала можливості противника. Разом із далекобійними ударами по території Росії від початку січня українські дрони атакували близько мільйона російських цілей, серед яких 200 000 військових.

Крім того, нещодавня смерть сенатора Ліндсі Грема, який підтримував Україну, може обернутися для Росії серйозними наслідками, якщо Конгрес і президент прискорять ухвалення його законопроєкту про санкції проти покупців російських нафти й газу. Документ передбачає 100-відсоткові мита для п’яти найбільших у світі покупців російської сирої нафти та природного газу, насамперед Китаю й Індії. Для союзників передбачені часткові винятки, але лише за умови, що вони вживатимуть рішучих заходів для зменшення залежності від Росії.

Також, неймовірна українська «революція дронів» справила враження на американську розвідку та вплинула на риторику президента США Дональда Трампа. Як писав Kyiv Post, це спонукало його дозволити Україні виробляти системи Patriot для захисту цивільного населення від російських балістичних ракет.

Заяву Трампа про Patriot, зроблену на нещодавньому саміті НАТО в Анкарі, дехто сприйняв скептично. Критики стверджують, що Україна не зможе налагодити їх виробництво ще багато років, як це сталося у випадку Німеччини та Японії. Однак ніхто не міг уявити, що Україна, яка опинилася у надзвичайно складному становищі й не мала повноцінних армії, флоту та авіації, зможе докорінно змінити підходи до ведення війни та створити технології, які вже зупинили величезну російську військову машину, а зрештою допоможуть її здолати.

Україна — демократична держава з надзвичайним сукупним інтелектуальним потенціалом, яка всупереч усім прогнозам долає виклики й робитиме це надалі. Тому нещодавню заяву Зеленського про те, що Україна вироблятиме Patriot уже до кінця 2026 року, можна сприймати як обіцянку, якій варто довіряти.

Передрук з дозволу. Оригінальну версію статті можна прочитати тут.