Народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк назвав Kyiv Post трійку організацій, які завдали найбільших збитків державному бюджету України у 2022 році.
Наразі Железняк очолює Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України посадовими особами Бюро економічної безпеки України, органів державної влади та інших державних органів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки, що могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів.
Державна митна служба
Державну митну службу намагаються реформувати ще з 2014 року. Та поки всі спроби закінчувалися невдачами.
За словами Железняка, у 2022 році митниця стала суцільним розчаруванням: "Митниця - це приклад неефективності та корупції. Із запланованих 528 млрд грн у 2022 році до бюджету було виконано лише 56,9%. Це 300,8 млрд грн".
Звісно війна негативно вплинула на роботу Державної митної служби: втрата транзиту, митних пільг, обмеження експорту на митні надходження. Водночас девальвація та інфляція гривні зіграли значну роль на користь митних платежів.
Железняк зазначив, що недобір надходжень до держбюджету на 44% стався через те, що митники крали.
"Перше місце (в митниці) за те, що крадуть, та не бачать відвертих зловживань на всіх рівнях", - переконаний депутат.
У грудні Служба безпеки України викрила схему розкрадання коштів з експорту українського зерна на Одеській митниці. До схеми причетні понад десять високопосадовців, у тому числі заступник начальника одного з управлінь Державної міграційної служби та керівництво Одеської митниці. Посадовці налагодили масштабний механізм ухилення від сплати податків при експорті українського зерна. У результаті держава недоотримала сотні мільйонів гривень.
Бюро економічної безпеки України
Бюро економічної безпеки (БЕБ) офіційно розпочало роботу в листопаді 2021 року. Очікувалося, що орган стане аналогом Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) в економічній сфері, але цієї мети поки що не досягнуто.
За перші шість місяців роботи, згідно з офіційною статистикою за перше півріччя 2022 року, БЕБ розслідувало 323 провадження, з яких 62 - завершено. Чотири обвинувальні акти скеровано до суду.
За словами Железняка, за 11 місяців 2022 року Бюро витратило 211 млн грн з державного бюджету, але від його діяльності до державного бюджету не надійшло жодної гривні.
"За одинадцять місяців Бюро економічної безпеки передало до судів лише 7 справ. Сума відшкодованих збитків у кримінальних провадженнях - нуль", - стверджує Железняк.
Таку неефективність можна пояснити лише тим, що працівники організації, за його словами, покривають порушення та залучені у корупційних схемах. "Шахрайства дуже багато, і ми щомісяця втрачаємо 10-20 млрд грн на незаконній діяльності - у тютюновому та гральному бізнесі, торгівлі алкоголем, ухилянні від сплати податків тощо", - зазначив депутат.
У грудні Служба безпеки України викрила на хабарі старшого детектива місцевого управління Бюро економічної безпеки й депутата однієї з сільських рад Ужгородського району в Закарпатській області. Детектива затримали під час отримання неправомірної вигоди у розмірі шість тисяч доларів. За це оперуповноважений зобов'язувався "кришувати" торгівлю електронними сигаретами.
Агентство з розшуку та менеджменту активів
Третьою організацією, яка завдала найбільшої шкоди бюджету через неналежний розпродаж арештованих російських активів, Железняк назвав Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
АРМА є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, уповноваженим на формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, які можуть бути арештовані у кримінальному провадженні, а також управління активами, які арештовані у кримінальному провадженні.
У листопаді 2022 року АРМА продало 42 000 тонн арештованого російського аміаку. Цей продаж став яскравим прикладом неефективного управління конфіскованими російськими активами, вважає депутат Железняк.
Аміак російського походження українська влада арештувала на початку повномасштабної війни. Керівництво АРМА прийняло рішення розбити вищезазначені 42 000 тонн російського аміаку на менші лоти та реалізувати їх через товарну біржу "Придніпров'я-2021".
Станом на середину листопада було проведено три аукціони. Ціна продажу тонни аміаку була в середньому на 300 доларів меншою, ніж на онлайн-аукціоні Prozorro.
Керівник профільного управління АРМА Олексій Таможанський прокоментував Kyiv Post, що різниця в ціні реалізованого аміаку пояснюється тим, що товари АРМА не містять НДС у 20%, який має сплатити покупець. Також вказана ціна не включає ціну за зберігання аміаку на Одеському припортовому заводі, яка складає орієнтовно 250 доларів за тону. І це не кажучи про те, що роздрібну ціну на аукціоні Prozorro не можна порівнювати з оптовою.
Швидка реалізація аміаку була пріоритетом уряду, щоб уникнути ризиків пов'язаних з війною. Взагалі ринок конфіскованих товарів є проблемним для покупців.
Коментарі (0)