Міжнародний валютний фонд знову відступив від податкової умови, яку він поставив для програми кредитування України на $8,1 млрд, погодившись на завершення перегляду після того, як лише один із чотирьох необхідних податкових законопроєктів пройшов парламент. Фонд затвердив наступний транш на $685,5 млн і визнав перший перегляд пройденим на рівні персоналу, передаючи рішення далі на розгляд Ради директорів — навіть попри те, що Росія здійснила масові атаки на Київ, які порушили роботу самої місії.
Чи протримається цей успіх довго?
Після старту нової програми МВФ на $8,1 млрд провалене голосування за податкові поправки загрожувало не лише наступному траншу, а й ширшому донорському фінансуванню, для якого підтримка Фонду слугує “заліковкою”.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Раніше Фонд уже відтермінував вимогу щодо ПДВ для ФОПів під час квітневих Весняних зустрічей МВФ. З чотирьох податкових законопроєктів, які вимагали першого перегляду, лише один — продовження військового збору — пройшов парламент; решта залишається застряглими, непідписаними або навіть неподаними.
Директор МВФ по Європі: «Організовувати роботу парламенту – це не наша справа»
Серед виконаних вимог (бенчмарків) — Україна призначила нового керівника митниці та вдосконалила процес номінацій до наглядових рад державних банків, хоча й із незначною затримкою. Україна продовжила військовий збір — податок, необхідний для фінансування армії, — ще на три роки.
Але президент Володимир Зеленський досі не підписав законопроєкт про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, такі як Uklon, Bolt та OLX — крок, необхідний для набрання законом чинності. Законопроєкт про ФОПи так і не було подано до парламенту. А законодавство щодо запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до €150 ($176) депутати неодноразово залишали без розгляду, попри те, що його зареєстрували в Раді.
«Чесно кажучи, 70-80% цієї місії стосувалося фіскальних питань. … У МВФ не було суттєвих питань щодо обмінного курсу чи фінансового сектору», — повідомило Kyiv Post джерело, знайоме із ситуацією.
Що стоїть за «гнучкістю» МВФ
«Фонд демонструє значну гнучкість, що відображає його розуміння безпрецедентних викликів, з якими стикається Україна через війну Росії. Найважливіше — те, що зараз надходять кошти від ЄС. Але гнучкий підхід не може тривати нескінченно, особливо за відсутності чіткої готовності парламенту просувати необхідні податкові заходи», — повідомило Kyiv Post добре поінформоване джерело.
У червні Україна отримала виплату в розмірі €2,8 млрд ($3,2 млрд) від ЄС у рамках програми Ukraine Facility й очікує отримати майже $10 млрд за програмою Ukraine Support Loan у другому кварталі, згідно з Ukraine Financial Support Tracker KSE Institute.
Цього разу місія МВФ проводила перегляд буквально під вогнем. 2 та 14–15 червня Росія атакувала Київ та інші міста майже двома десятками балістичних ракет і понад 600 дронами — атаки збіглися з візитом місії. Деякі представники МВФ попри це особисто приїхали до України для зустрічей з українськими посадовцями, розповів голова Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний під час брифінгу з монетарної політики 18 червня.
«На фоні загострення ситуації в Києві команда місії МВФ в останній момент змінила плани й вирішила працювати дистанційно. Але керівництво все ж ухвалило рішення провести останні три дні в Україні», — повідомило Kyiv Post джерело, знайоме із ситуацією.
У пресрелізі МВФ написав, що було досягнуто домовленості на рівні персоналу (staff-level agreement, SLA), включно з переглянутим графіком узгоджених реформ. Bloomberg повідомив, що МВФ погодився скасувати звільнення від ПДВ для поштових відправлень до липня. На момент публікації Виконавча рада МВФ ще не проголосувала щодо першого траншу для України.
З 12 абзаців пресрелізу МВФ присвятив три фіскальним реформам — більше, ніж будь-якій іншій темі. Зобов’язання за програмою включають розширення оподаткування іноземних поштових відправлень, усунення лазівки, яка, за словами Фонду, заохочує імпорт неважливих товарів, обмеження зловживань спрощеною системою оподаткування та боротьбу з трансфертним ціноутворенням, яке дозволяє компаніям уникати сплати податків в Україні.
«Вони дуже розчаровані, я б навіть сказав — дуже дуже злі. Тим часом настрій уряду дуже позитивний — вони впевнені, що переконали МВФ, не виконавши нічого», — про це повідомило Kyiv Post друге джерело, обізнане з ходом переговорів.
Уряд вважає податкові поправки непопулярним кроком, але впевнений, що МВФ ухвалив політичне рішення зберегти програму з Україною. Окремо Україна ухвалила два закони, необхідні для розблокування програми Світового банку з підтримки політики розвитку (DPO), яку Банк затвердив у понеділок на суму $3,39 млрд.
Але один із законопроєктів, пов’язаних із DPO — законопроєкт про приєднання України до Єдиного європейського платіжного простору (SEPA) — досі не пройшов комітет у парламенті.
Депутати застопорили його через занепокоєння, що необхідний централізований реєстр індивідуальних банківських рахунків може бути використаний правоохоронцями для переслідування українців.
«Це занепокоєння нівелює вигоди SEPA для українського бізнесу, які становлять близько €70-100 млн [$82-117 млн] заощаджених комісій», — сказало джерело Kyiv Post в уряді.
У вересні на Україну чекає другий перегляд. До того часу Фонд та українські посадовці мають порахувати розмір фінансової потреби України на 2027 рік. «Я впевнений, що знадобляться додаткові кошти, враховуючи постійні атаки Росії на українську інфраструктуру», — повідомило Kyiv Post добре поінформоване джерело.
