Президент Володимир Зеленський закликав Міжнародний олімпійський комітет (МОК) не допустити російських та білоруських спортсменів до участі у Олімпійських іграх 2024 року.
Це останній етап довготривалого протистояння між спустошеною війною країною та однією з найвпливовіших спортивних організацій світу.
МОК вишукує спосіб дозволити російським і білоруським спортсменам змагатися під нейтральним прапором на Олімпійських іграх у Парижі наступного року, але Україна пригрозила бойкотувати Ігри, якщо це станеться, а Зеленський назвав ці плани спробою «переконати світ, що терор є чимось прийнятним».
За закликом Зеленського стоять понад 200 українських спортсменів і тренерів, які були вбиті після початку повномасштабного вторгнення Росії минулого року.
Сайт «Sports Angels» зібрав низку їхніх портретів та історій, деякі з яких Kyiv Post висвітлює тут.
Анастасія Ігнатенко
Анастасія Ігнатенко – майстер спорту зі спортивної гімнастики, тренерка, суддя та багаторазова чемпіонка Запорізької області, призерка чемпіонатів України.
Вона загинула 14 січня 2023 року, коли російська ракета влучила в житловий будинок у Дніпрі.
Їй було 27 років.
Денис Сосенко
Екс-чемпіон України з кікбоксингу 21-річний Денис Сосненко загинув 24 січня цього року в результаті наїзду автомобіля, яким він керував, на міну.
Сосенко був волонтером благодійної організації «Чорний тюльпан», яка займається пошуком тіл загиблих солдатів на передовій, щоб вони могли хоча б після смерті возз’єднатися зі своїми родинами.
На його похороні голова місцевого підрозділу «Чорного тюльпана» Олексій Юков сказав: «Денисе, сьогодні на твоїх плечах багато ангелів – ангелів тих, кого ти повернув додому.
Завдяки вашій роботі стільки солдатів, які загинули в місцях, куди окрім вас ніхто б ніколи не дістався, возз’єдналися зі своїми родинами».
Катерина Дяченко
Висхідній зірці художньої гімнастики Катерині Дяченко було всього 11 років, коли вона загинула 11 березня після того, як ракета влучила в її будинок у Маріуполі.
Вся її родина – батьки та брат – загинули під час нападу.
Після її смерті її тренер сказав: «Вона мала підкорити світ, але померла під уламками».
Атанас Іванов
Атанас Іванов був вихованцем обласної спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву з важкої атлетики імені Леоніда Жаботинського.
Був багаторазовим призером та переможцем чемпіонатів міста та області. Також брав участь у чемпіонатах України.
Іванов загинув від рук російських окупантів під час оборони Маріуполя.
Людмила Чернецька
Людмила Чернецька була чемпіонкою Одеси з бодібілдингу і чекала первістка, коли 23 квітня вони з чоловіком Богданом загинули під час влучання ракети у їхній будинок.
Під час цього нападу також загинули ще п'ятеро людей.
Олексій Дружинець
Олексій Дружинець був дитячим тренером з шахів, а його клуб у місті Токмак Запорізької області був одним із найкращих в Україні.
Загинув 2 березня, захищаючи своє місто від вторгнення російських військ.
Микола Полюляк
Микола Полюляк був інструктором зі сноубордингу, працював у Кам'янці-Подільському.
Загинув під час оборони Маріуполя. Йому було 38 років.
Інший тренер зі сноубордінгу Вадим Янковський написав: «Ти був одним із тих, хто привів мене у світ зимових гір, моїм першим тренером і наставником… Дякую тобі за все. Спочивай з миром, Райдере. Сподіваюся, ще будуть гори, сніг і твоя улюблена дошка».
Артем Моша
Відомий спортсмен і чемпіон Києва з боксу Артем Моша загинув 8 травня 2022 року, захищаючи завод «Азовсталь».
Його мати написала: «Він загинув гідно, захищаючи Україну. Бог забрав його додому. Дякую всім, хто стояв поруч, молився, постив і боровся.
Ти був дуже хорошим сином. До зустрічі на небі, синку. Мама, яка любить і чекає зустрічі. Ми побачимось. Дякую тобі за мирне небо над головою».
Сергій Проневич
Сергій Проневич – бігун-марафонець, який у 2019 році встановив рекорд України з подолання марафонської дистанції у повному спорядженні – 4 години 36 хвилин.
Вважається, що під час вторгнення Росії він діяв як партизан-одинак у районі свого рідного міста Боромля, використовуючи саморобні коктейлі Молотова, щоб знищувати російську техніку.
Його схопили росіяни біля телевежі, що за кілька кілометрів від Боромлі. Його катували, а потім розстріляли.
Його тіло знайшли там після звільнення Боромлі у квітні – через тиждень після зникнення Сергія.
Російські спортсмени-військовослужбовці
Спортивні та військові програми Росії нерозривно пов’язані, і багато спортсменів цієї країни є військовослужбовцями. Наприклад, у Токіо у 2020 році 45 із 71 медалі завоювали російські військовослужбовці обох статей.
У березні 2022 року російські спортсмени брали участь у концерті до восьмої річниці незаконної окупації українського Криму.
У заході взяли участь триразовий олімпійський чемпіон з лижних перегонів Олександр Большунов, дворазовий олімпійський чемпіон з плавання Євген Рилов, художні гімнастки Діна та Аріна Аверіни, гімнастка Вікторія Лістунова. Срібні призери Пекіна-2022 з фігурного катання Євгенія Тарасова і Володимир Морозов, а також Вікторія Сініцина і Микита Кацалапов. Большунов і Рилов є військовослужбовцями ЗС РФ і Федеральної служби охорони.
Багаторазовий чемпіон Росії та Європи, олімпійський чемпіон 2006 року, дворазовий срібний призер Олімпіад 2002 і 2010 років, триразовий чемпіон світу Євген Плющенко також є старшим лейтенантом збройних сил Росії.
Нещодавня публікація в блозі Українського центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки висвітлює зв’язок між зірками російського спорту та іншими останніми актами військової агресії РФ.
"29 серпня 2016 року олімпійська чемпіонка Ісінбаєва брала участь у пропагандистській акції – спортивній зарядці для російських військових у Сирії. «Тут все просякнуто таким патріотизмом, такою гордістю, сміливістю, звитягою…", – розповідала сьогоднішній член МОК від Росії.
"Пропагандистська акція проходила саме в той час, коли російська армія рівняла з землею Алеппо разом з його мешканцями. Вже у вересні генеральний секретар ООН Пан Гі Мун звинуватив сирійський режим Асада та Росію у воєнних злочинах – використанні запальних та бункерних бомб проти житлових районів Алеппо".
Історичні прецеденти
Олімпійські бойкоти трапляються рідко, але є прецеденти.
Сполучені Штати бойкотували літні Олімпійські ігри 1980 року в Москві на знак протесту проти радянського вторгнення в Афганістан наприкінці 1979 року.
Загалом від участі в іграх відмовилися 65 країн.
Коментарі (0)