Війна, безумовно, впливає на всіх громадян України. Навіть якщо людина живе у місті, віддаленому від бойових дій, вона все одно щоденно відчуває психологічний тиск. Наслідки цього проявляються в залежності від індивідуальних особливостей психіки кожної людини.
Однак дорослим людям справлятися з психологічними проблемами легше, на відміну від чутливої психіки підлітків. Насправді молодь в Україні за час свого дорослішання зіткнулась з низкою перепон та викликів, котрі можна визначити як «значні історичні події», а саме Помаранчева Революція, Революція Гідності, гібридна війна на сході країни та російська окупація Криму, пандемія і нарешті повномасштабне вторгнення. Сьогодні вже ціле покоління виросло на ідеях української державності, які так сильно надихали учасників Революції Гідності.
Тож аби зрозуміти, як повномасштабна російська агресія вплинула на українських підлітків, на їхнє життя, бачення себе та майбутнього, благодійний фонд «Клуб Добродіїв» за підтримки гуманітарної організації Plan International провів всеукраїнське соціологічне дослідження «Підлітки та їхнє життя під час війни: настрої, цінності, майбутнє».
Опитування, проведені компанією Kantar серед підлітків 13-19 років з усієї України, демонструють, що сьогодні хвилює молодь найбільше, чи достатню підтримку вона має, як бачить свою реалізацію та де планує будувати своє майбутнє.
«По суті дані дослідження — це голоси підлітків, котрі мають звучати голосно. Крім того, ми зробили великий акцент саме на самореалізації. Нам було цікаво, як змінилося бачення підлітків свого майбутнього розвитку в Україні. Результати нас надихнули. Бо, порівнюючи з попередніми даними, відсоток дітей, котрі бачать своє майбутнє саме в Україні, зріс. Більш того, молодь висловлює бажання активно брати участь у відбудові країни. Вони хочуть брати більше відповідальності, але, за їх словами, дорослі їх по-дитячому сприймають», — прокоментувала Kyiv Post Марія Артеменко, засновниця та керівниця «Клубу Добродіїв».
За результатами дослідження лише 33% підлітків, чиї переживання сфокусовані на невизначеності, хочуть поїхати за кордон на період навчання. Але потім вони хочуть повернутися в Україну.
Втім 95% юних громадян вірить у перемогу України, при цьому 70% хоче навчатися та жити в Україні. Ба більше, 90% підлітків висловлюють бажання бути корисними Україні, 43% з них вже долучалися до волонтерства.
«Я не хочу залишати свою країну, бо народився саме тут. Тому я хочу допомагати та бути корисним своїй Батьківщині. Наразі я записую інтерв’ю, принаймні, аби познайомити мешканців свого міста з визначними постатями та взагалі, аби підіймати моральний дух українців», — розповів Кирило Передрій, 12-річний журналіст із Покровська, Донецької області.
Окрім цього, опитуваним ставили питання стосовно того, якщо вони б мали мільйон доларів, то куди вони б його витратили. Третина підлітків відповіла, що передала б кошти на потреби Збройних сил України, а ще чверть — на соціальні ініціативи.
«Загалом наш досвід спілкування з міжнародними організаціями показує, що в України досить потужне громадянське суспільство, яке не хоче бути просто споживачами. Тобто ми не хочемо отримати просто допомогу, ми хочемо отримати інструменти для того, аби побудувати нашу країну», — резюмує Артеменко.
Однак війна все одно внесла свої корективи у плани молоді. Вона суттєво загострила проблеми, що почалися в період пандемії COVID-19, а саме нестача живого спілкування, одноманітність повсякденності. Також російська агресія сприяє постійній тривозі за себе та своїх близьких, що заважає самореалізації. Не можна не згадати про перебої з електропостачанням, проблеми з Інтернетом та постійні повітряні тривоги, що відволікає від навчального процесу.
Попри те, що для більшості планування свого майбутнього ускладнилося, майже чверть підлітків знайшла те, чим хоче займатися саме під час війни. Наразі 67% юних громадян України усвідомлюють, ким вони хочуть стати.
Окрім цього, підлітки зазначають, що здебільшого не зовнішні наслідки війни блокують їхню реалізацію, а саме внутрішні чинники. За словами опитуваних, більшості не вистачає підтримки з боку батьків. І лише 25% відчуває опору в собі. Втім 93% юних українців все одно вірять у себе та свої сили. Ба більше, 90% вважає, що докладає достатньо зусиль для своєї самореалізації.
«У моїй сім‘ї ми цінуємо наші традиції, й ця любов до країни проросла в мені крізь усі важкі події в країні. Я надзвичайно горда за нашу країну. І я хочу особисто докласти зусилля до становлення України. І я впевнена, що у майбутньому ми будемо однією з найкращих країн у світі, бо у нас є великий потенціал», — поділилися своїми міркуваннями 15-річна Мілана.
Попри те, що близько половини молоді відчуває значне перевантаження, 76% може знайти час для цікавої улюбленої справи. При цьому корисну інформацію підлітки наразі здебільшого черпають із соціальних мереж. Вони споживають пізнавально-розважальний контент у Tik Tok та YouTube. Окрім цього, популярними є короткі відео з навчання іноземних мов. У Telegram юні українці відстежують поточні новини в країні, як локальні, так і загальнонаціональні.
«Здебільшого я дивлюся відео-інтерв'ю українських журналістів. Втім хочу зазначити, що хотілося б бачити більше якісного україномовного контенту. Не вистачає також українських розважальних шоу та фільмів», — прокоментував Kyiv Post Кирило Передрій.
«Спираючись на наші дослідження у різних країнах, я хочу сказати, що загалом по всьому світу спостерігається тенденція до того, що молоді люди стали більш свідомими та активними у побудові свого майбутнього. Звісно, в Україні ситуація складніша, це сприяє ранньому дорослішанню дітей. Молоді люди кажуть, що вони хочуть щось змінити та стати сильнішими. Молодь має ідеї і хоче, аби держава та інші дали їм можливість спробувати реалізовувати всі їхні можливості, в тому числі ідеї. Тому наша організація хоче підтримувати дітей у цьому по всьому світу й особливо в Україні. Ми хочемо, аби влада чула юних громадян», — підсумувала для Kyiv Post результати дослідження голова місії Plan International в Україні Мія Хаглунд Хілас.
Коментарі (0)