Українська влада замислюється над тим, як відновлювати економіку після закінчення війни. Окрім розробки плану Маршалла та залучення допомоги від країн світу, в Офісі президента (ОП) готують важливі реформи. Серед них - податкова.

Автор реформи, заступник голови ОП Ростислав Шурма пропонує модель оподаткування «10-10-10», тобто впровадити єдину ставку для трьох основних податків: на прибуток, на доходи фізичних осіб і на додану вартість.

Advertisement

Він говорить, що ця реформа зробить Україну конкурентною серед країн Східної Європи в боротьбі за іноземних інвесторів, на яких розраховують у період відновлення після війни.

Та податкову реформу остаточно не підтримав Міжнародний валютний фонд (МВФ), хоча в новому меморандумі між Україною і МВФ згадується про необхідність реформування податкової системи. Але без деталей. 

Новий Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський - що ми про нього знаємо
Більше по темі

Новий Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський - що ми про нього знаємо

Указом Зеленського 8 лютого новим Головнокомандувачем ЗСУ призначений генерал-полковник Олександр Сирський. Kyiv Post зібрав інформацію про нового лідера українського війська

Шурма в інтерв’ю Kyiv Post говорить, що це вже є великим досягненням, і прогнозує, що цього року реформа буде прийнята парламентом. 

Ви є ідеологом податкової реформи «10-10-10». Розкажіть, у чому її унікальність, та  у чому антикорупційність?

Є три складові цієї податкової реформи. Перша – конкурентність із податковими системами інших держав. Нашими основними конкурентами є країни Східної Європи - Румунія, Болгарія, Польща, Прибалтійські країни, Словаччина, Угорщина. Відповідно, дивимося, які умови вони пропонують для бізнесу.

Advertisement

Виходячи з цього, ми повинні запропонувати не гірші умови. Тому що у цих країн є ряд інших конкурентних переваг - членство в Європейському Союзі та НАТО, менші військові ризики, прямий доступ до ринків. Тобто, вони апріорі можуть запропонувати кращі умови, ніж пропонує Україна. І, власне, ми бачимо результат - величезна кількість виробництв, які будуються зараз у цих країнах.

На кожному з таких заводів є мінімум 3-10 тис. робочих місць, це дає сотні мільйонів доларів податків, мільярдні інвестиції. А скільки великих підприємств побудовано на території України? Нуль. Потенційно ми могли б конкурувати за кожен з таких об'єктів. Та потрібно пропонувати вигідні умови.

Advertisement

Ростислав Шурма. Фото: Зоя Шу

І податки є однією з важливих складових для прийняття рішень такими компаніями. Тому дивимося на податковий стан у цих країнах, і умови в Україні повинні бути не гірші.

Друга складова – це антикорупційність. З одного боку, є доволі високе оподаткування. З іншого боку - опція оптимізації податків. І є величезна пропозиція з таких послуг. Дуже часто ці послуги підтримуються з боку як податкової сфери, так і з боку правоохоронної. Тому безумовно, що все це функціонує як замкнуте коло. Боротися з цим фіскальними методами, як показала практика, фактично неможливо, бо система, яка сама за рахунок цього живе, не може з собою боротися. 

Advertisement

Єдиний спосіб - це пропонувати умови, які є конкурентними економічно. Тобто не повинно бути економічного стимулу займатися оптимізацією податків, а також має бути невідворотність покарання.

І третя складова - це особливі привабливі податкові умови на період відбудови.

За рахунок чого це можна досягнути?

Податкова ставка повинна бути значно нижчою, а вартість оптимізації - значно дорожчою. І покарання за будь-які ухилення від сплати податків повинно бути значно більшим. Власне, в цьому і є антикорупційність.

Якщо ми зведемо перший пункт та другий, то це дасть значні переваги для держави та бізнесу. І цифра «10%» з'явилася не просто тому, що вона красива, а тому, що якраз вона відповідає цим двом критеріям.

Advertisement

Хочу підкреслити, що немає мети зробити цю ставку саме на рівні 10%. Чи вона буде 9%, чи 12%, чи 14% - це вже продукт дискусій і розрахунків та компромісу з міжнародними партнерами.

Нам не потрібно чекати кінця війни, щоб прийняти податкову реформу.

Мені здається, Україна, як ніхто інший, має право на виключення для створення спеціальних умов для того, щоб ми після війни, коли будемо відбудовувати країну, пропонували дійсно унікальні умови протягом 5-10 років не лише з точки зору податків, а й з точки зору регулятивного середовища. Для того, щоб будувати і розвивати бізнес в Україні було привабливіше, ніж в інших юрисдикціях.

Advertisement

Та як я зрозуміла, ви не на все хочете знизити податки. Є ті напрямки, на які, навпаки, ви пропонуєте їх підвищити.  

Питання в тому, щоб прибрати будь-які податкові пільги. Тобто ми сповідуємо принцип однакових правил для всіх - для середнього бізнесу, для великого бізнесу, для локального чи міжнародного бізнесу. Жоден із суб'єктів не повинен мати особливих преференцій. Те ж саме стосується і галузей. Не повинно бути податкових пільг. Тому, якщо сьогодні хтось звільнений від ПДВ, тим паче при імпорті, це підриває чесну конкуренцію, і ці пільги безумовно треба прибрати.

Де ми хочемо підняти податки? Точніше, привести їх до середньоєвропейських стандартів.  Це певні специфічні категорії. В першу чергу, мова йде про алкоголь, цигарки, бензин і дизель.

Друга складова – це екологія. Тобто екологічні податки в Україні в десятки разів нижчі, ніж у Європі. Враховуючи інтеграцію в ЄС, у нас безумовно будуть зобов'язання щодо вирівнювання цих податків до європейських стандартів.

Третя складова – це видобуток корисних копалин. Це є наше національне багатство, і безумовно ми повинні встановити справедливу систему оподаткування. Це не означає, що потрібно все підвищити. В більшості випадків потрібно встановлювати диференційоване оподаткування, залежно від рівня світових цін на ті чи інші товари.

Ростислав Шурма. Фото: Зоя Шу

Коли є надвисокі ціни на ті чи інші матеріали, повинна бути більш висока ставка. Коли спостерігається обвал на ринках, то щоб не зупинялося виробництво, застосовується більш знижена ставка, наприклад на природний газ, залізну руду. Це не означатиме підвищення податкових ставок, це означатиме більш справедливий розподіл прибутку між державою, власником ресурсу та власником цих ліцензій.

Якщо зростає податок на тютюн, алкоголь і пальне, то відповідно зростають на них ціни?

Так, з одного боку. З іншого боку, знижується ПДВ, за рахунок цього компенсується зростання цін. Хоча тютюн, алкоголь, певно, не повинні бути дешевими. Це є загальна світова практика, щоб створити правильні стимули для споживання.

Ви сказали, що мають бути жорсткі умови покарання для бізнесу, які навіть після реалізації податкової реформи будуть ухилятися від сплати податків. Яким саме має бути це покарання?

У першу чергу, мова йде про фінансові санкції, про підвищення штрафів, і, можливо, про повернення кримінальної відповідальності за ухиляння від сплати податків.

Зараз кримінальної відповідальності немає?

Зараз є, але в такому доволі, скажімо так, видозміненому, специфічному вигляді. Тобто, потрібно допрацювати статтю в законі про відповідальність.

У США податкові злочини є одними з найтяжчих, і кримінальна відповідальність за них також висока. Мені здається, це хороший приклад того, як формувати податкову культуру.

Візія президента – зробити так, щоб уся країна працювала в «білу».

Який термін ув’язнення може бути за несплату податків?

Не потрібно сидіти, потрібно платити податки. У нас немає мети когось посадити. Є мета змінити модель поведінки людей, щоб у нас культура несплати податків перетворилась на культуру сплати податків. Тому що, на жаль, 90% бізнесу так чи інакше зараз займається оптимізацією податків.

Чи розглядається військовий податок?

Безумовно, що поки війна, військовий податок зберігатиметься. Безумовно, ми будемо думати над його певною трансформацією. Ми повинні досягти фіскальної нейтральності. Ми не можемо дозволити собі провал у дохідній частині бюджету, особливо враховуючи те, що нам потрібно фінансувати військові видатки. 

Тому, можливо, ми переглянемо базу оподаткування військовим податком. І один з варіантів, який розглядається в нашій моделі, - це запровадження транзакційного податку - фактично, податку з обороту на будь-яку бізнес-транзакцію, яка легко адмініструватиметься.

Що отримає український громадянин від запропонованої податкової реформи?

Отримає багато плюсів. Перший ключовий плюс – після запровадження податкової реформи, фактично, кожен громадянин буде отримувати “білу” зарплату без додаткових втрат, і зможе користуватися всіма послугами, які надаватиме держава.

Друге - якщо ви отримували білу заробітну платню, то зменшення податків автоматично призведе до росту зарплатні. Якщо підприємець сьогодні витрачає 50% податку на заробітну платню, то після реформи витрачатиме 10% чи 15%.

Третя складова, дуже важлива, - це рівень цін, тому що зниження ПДВ призведе до зниження цін на величезну кількість товарів і послуг, якими користуються люди. Або хоча б відбудеться стримування інфляції, яка є доволі високою.

До дискусії над реформою залучений український бізнес?

Так, безумовно.

Ростислав Шурма. Фото: Зоя Шу

Якісь компанії можете назвати, які беруть участь у дискусії?

Ми намагаємося спілкуватися не з компаніями, тому що ця реформа не робиться в інтересах конкретних компаній. Ми спілкуємося з бізнес-асоціаціями та галузевими асоціаціями. Що дуже важливо, ми, проводячи цю податкову реформу, намагаємося не допустити якихось галузевих лобістських інтересів.

Ви також до приходу в Офіс президента працювали в бізнесі. Чи займалися ви оптимізацією податків?

Я працював, напевно, майже у 20 різних галузях. І я дуже добре розумію, яка галузь які інструменти використовує. Особисто я податкових правопорушень ніколи не здійснював.

Не так давно ви казали, що до березня маєте погодити реформу з МВФ. Яка ситуація зараз?

Ми в меморандумі з МВФ зафіксували той факт, що спільно з МВФ ми дійсно проговоримо майбутню фіскальну політику та майбутню податкову політику.

Якщо питання в тому, чи можемо ми зареєструвати відповідний законопроєкт у парламенті, то можемо хоч завтра.

Чому не реєструєте?

Є така річ, як етика відносин. В чому є проблема нашої політики? Що хтось із кимось про щось веде перемовини, в хорошому сенсі перемовини, а потім починає здійснювати тиск через реєстрацію законопроєктів, через якісь публікації в пресі. Це, на жаль, норма в нашій політиці. Я все-таки людина з бізнесу, я звик, якщо ми домовились, то ми чітко дотримуємося наших домовленостей. Навіть якщо йдуть відхилення в термінах, ми повинні дотримуватись домовленостей і зберігати обличчя і довіру один до одного.

Я не називаю податкову реформу ліберальною. Я завжди казав, що вона конкурентна, і що вона антикорупційна.

Тож ми домовились із МВФ про те, що ми погодимо реформу. Домовились, що відобразимо це в меморандумі. Так і сталось. Закінчили з меморандумом, починаємо працювати над його виконанням. Дискутуємо про розрахунки, формулювання і т. д.

Тим часом Данило Гетманцев, голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, сказав, що з 1 липня на вимогу наших партнерів податкова система має повернутися до стану, якою вона була до війни. Тобто знову будуть податкові перевірки та штрафи...

Є дві речі. Перша річ – косметичне рихтування існуючої податкової системи. Тому що коли розпочалася війна, ми надали надзвичайно велику кількість пільг для бізнесу. І тепер ми повинні їх прибрати.

А податкова реформа – це зміна системи, рівня ставок, інколи об'єктів оподаткування, системи пільг, системи адміністрування, введення нових принципів оподаткування. Це фундаментальна реформа.

Тобто це ніяк не суперечить?

Ні, це дві абсолютно паралельні речі. Одна – короткострокова річ, де потрібно прибрати зовсім неринкові, інколи помилкові пільги, такі як єдиний податок за зниженою ставкою – 2%, які були помилково запроваджені. Тобто вони не дали жодного результату. 

А є фундаментальна зміна податкової системи.

Але в січні ви в одному зі своїх інтерв'ю казали, що МВФ все-таки не розуміє важливість цього зменшення податку.

Не розуміє, підтверджую. Мабуть, знову ж таки, некоректно коментувати переговори, але є певний підхід у наших партнерів. Він доволі такий схоластичний, догматичний. Це факт. Є якісь аргументи, які вони не сприймають.

Питання в тому, що до будь-яких розрахунків завжди необхідно підходити з певними припущеннями.

Мені здається, Україна, як ніхто інший, має право на виключення для створення спеціальних умов для того, щоб ми після війни, коли будемо відбудовувати країну, пропонували дійсно унікальні умови протягом 5-10 років не лише з точки зору податків, а й з точки зору регулятивного середовища.

Ви вже говорили про те, що реформа може бути проведена цього року. Але при тому на Саміті про податкову реформу, у своєму зверненні керівник ОП Андрій Єрмак зазначив, що реформа можлива після перемоги, тобто після закінчення війни. На цьому також наголошує і прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Чому ви говорите про інші терміни?

У нас немає розбіжностей в цьому питанні. Що прем'єр-міністр, що керівник ОП кажуть про те, що реформа має бути запроваджена після війни. Це означає, що на момент запровадження вона повинна бути проголосована і прийнята. Тобто під час війни реформа буде розроблена і прийнята. Наша мета – погодити цю модель, проголосувати і прийняти її якнайшвидше, і зрозуміло, що цілком імовірно, що запущена вона буде після війни. Нам не потрібно чекати кінця війни, приймаючи цю податкову реформу.

Як президент оцінює реформу? Які були його коментарі?

Мені некоректно відповідати замість президента, але він абсолютно розділяє необхідність податкової реформи.

Візія президента – зробити так, щоб уся країна працювала в «білу». Тому президент готовий розглядати будь-які варіанти податкової реформи, які дійсно дозволять бізнесу працювати чесно та збережуть фінансову стабільність. Звідси і народилася пропозиція про «10-10-10», тому що, з нашої точки зору, вона вирішує ці два питання.

Ростислав Шурма. Фото: Зоя Шу

Запропоновану вами податкову реформу називають ліберальною. Чи були у вас такі ж самі ліберальні погляди, коли ви представляли інтереси колишньої партії «Опозиційний блок», яку називали проросійською?

Я не називаю цю реформу ліберальною. Я завжди казав, що вона конкурентна, і що вона антикорупційна. В першу чергу. Ліберальність її в тому, що це невисокі податкові ставки, але її неліберальність у тому, що це жорсткі покарання за порушення податків. Тому ліберальність, напевно, це таке дуже сумнівне питання щодо цієї податкової реформи.

А щодо «Опозиційного блоку», мої економічні погляди не змінилися. Вони були сформовані 10 років тому в процесі роботи в бізнесі. Я на практиці дуже чітко розумію, що потрібно зробити, щоб і маленький, і середній бізнес розвивався, і великі компанії інвестували в країну. А та чи інша політична партія - це лише інструмент просування своїх економічних поглядів, не більше.

Фінансова група Investment Capital Ukraine прогнозує, що економіка України в 2023 році зросте на 2%. Як ви оцінюєте ці показники?

Я вважаю, що немає жодного сенсу коментувати, це буде 2%, 0,2% чи навіть 4%. Це все не має ніякого значення. Важливо те, що поки не закінчиться війна, не будуть отримані гарантії безпеки, не будуть проведені всі реформи - від антикорупційних до податкової, у нас не відбудеться економічний прорив. Економіка перебуває в стані анабіозу.

Об'єктивно, що таке плюс-мінус 2% для економіки зараз, якщо ми втратили 30% минулого року? Це означає, що ми повинні вирости тепер майже на 50%, щоб досягти довоєнного рівня.

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!