На думку західних аналітиків, одержимість Росії боротьбою за локальні територіальні здобутки, як це було в Бахмуті, призвела до того, що її сили тепер «погано підготовані» до відповіді на очікуваний контрнаступ ЗСУ.
Як виглядали бої останніми місяцями?
В таких місцях, як Бахмут, протягом зими українські та російські війська були зосереджені на жорстокій боротьбі на виснаження, яка коштувала обом сторонам величезних втрат часто за кілька десятків метрів здобутої чи втраченої землі.
Бойові дії тут нагадують окопну війну часів Першої світової війни – вона характеризується постійними артилерійськими обстрілами та жорстокими ближніми боями, як видно на цих неймовірномих кадрах, знятих камерою на касці бійця лише кілька днів тому.
Наскільки може змінитись стиль боїв після початку контрнаступу?
Якщо сказати коротко, може дуже сильно змінитись. Росія протягом зими здійснювала переважно невеликі фронтальні атаки на українські позиції на відносно локальному рівні.
Інститут вивчення війни (ISW) зазначає у своїй останній оцінці: «Ці маломасштабні атаки не вимагають особливого залучення командування та контролю з його боку, оскільки польові командири, швидше за все, можуть визначати окремі підрозділи або групи осіб для атак в час і в місцях, які вони теж самі обирають, і потім зосереджують увагу на цих локалізованих операціях».
Хоча точні деталі поки що тримаються в суворій таємниці, контрнаступ України, очевидно, буде широкомасштабним механізованим контрнаступом на широкому фронті.
Російським військам і командуванню доведеться перейти від проведення невеликих локальних маневрів до координації дуже складних оборонних операцій на участках фронту в сотні кілометрів.
ISW зазначає: «Атакуючі українські сили визначатимуть час і місця, в яких відбуватимуться бойові дії, і, ймовірно, охоплюватимуть набагато ширші райони, ніж сектори атак, на яких зазвичай зосереджувалися російські командири».
Напевно росіяни до цього готуються?
Навіть якщо зараз командири армії РФ і планують детальні заходи для протидії контрнаступу України, виконувати їхні накази все одно доведеться тим самим виснаженим підрозділам.
На жаль для Кремля, Росія вже втратила переважну частину своїх найдосвідченіших військ впродовж невдалих перших місяців повномасштабного вторгнення.
Через це Росії доведеться здебільшого покладатися на війська, мобілізовані вже після контрнаступу України в Херсонській та Харківській областях минулого року, які не мають достатнього досвіду для належного протистояння широкомасштабним та механізованим атакам.
ISW додає: «Таким чином, бойовий досвід, який мають більшість російських тактичних і навіть оперативних командирів, навряд чи робить їх готовими до викликів, з якими вони можуть скоро зіткнутися.
Вони навряд чи будуть емоційно та інтелектуально готові відповісти на такий наступ, незалежно від бойового досвіду, який вони отримали в наступальних операціях, у яких раніше брали участь».
Тобто контрнаступ буде для України досить легким?
Це далеко не так. Відкриті джерела та представники української розвідки повідомляють, що Росія побудувала щонайменше два, а в деяких секторах навіть три пояси укріплень у південних регіонах України.
Промосковські ЗМІ широко повідомляли про концентрацію резервів регулярної російської армії, включаючи елітні десантні підрозділи, у містах, які забезпечують ці оборонні лінії, зокрема в Мелітополі, Бердянську та Маріуполі.
Як Україна збирається долати ці укріплення?
Секретні документи Об’єднаного комітету начальників штабів США стосовно планів українського наступу, які нещодавно просочилися в пов’язані з геймерами соціальні мережі, містять дані, що дев’ять новосформованих українських бригад, оснащених переважно обладнанням за стандартами НАТО – за документами чисельністю від 20 до 25 тисяч солдатів – стануть основою весняного наступу. Вони повинні будуть рухатися на південь і знищувати ворога на своєму шляху, як тільки російська оборона буде прорвана.
Під час минулих наступальних операцій ЗСУ задіювали підкріплену бронетанковими засобами штурмову піхоту, озброєну до зубів, з використанням безпілотників і засобів нічного бачення. В ході війни українські піхотинці ставали все більш вправними в подоланні ворожих оборонних ліній та знесенні укріплень.
На думку деяких аналітиків, командувач ЗСУ генерал Валерій Залужний, ймовірно, особисто керуватиме наступом у більшості секторів із залученням піхоти, яка має завдання прорватися до російських укріплень, після чого розпочнеться штурм у стилі бліцкригу із застосуванням танків і броньованих машин, які зможуть просунутись глибоко та швидко у прорив в укріпленнях за умови, що він буде досить широким.
Аналітики, опитані Kyiv Post, загалом налаштовані оптимістично, вважаючи, що як тільки ЗСУ почнуть наземні штурми, навіть у сильно захищених секторах поєднання навчання та обладнання стандартів НАТО разом із високими мотивацією та моральним духом українських солдат дозволить підрозділам ЗСУ прорвати оборону росіян або навіть захопити російські позиції. Що, своє чергою, призведе до серйозних втрат армії РФ в особовому складі, техніці та бойових машинах.
Втім цей оптимізм аналітиків іноді супроводжувався обережними побоюваннями з приводу того, наскільки вправно ЗСУ зможуть керувати матеріально-технічним забезпеченням швидкого наступу. Серджіо Міллер, офіцер розвідки британської армії у відставці, сказав: «Протягом багатьох місяців [ЗСУ] демонстрували високу здатність забезпечувати «пікапи та мікроавтобуси для поповнення постачання» оборонних позицій. Але чи зможуть вони зробити те саме в ході забезпечення усім необхідним багаточисленних наступаючих підрозділів?»
Без сумніву, в ході наступу буде життєво важливим, щоб українські військові логістичні ланцюги, які до цього часу були налаштовані для доставки боєприпасів на відносно статичну лінію бойових дій, були в змозі доставляти припаси, необхідні для підтримки бойових підрозділів, які швидко просуваються. Чи зможуть вони це забезпечити – це питання, на яке поки що ми не маємо відповіді. «Логістам ЗСУ ніколи раніше не доводилося цього робити», – сказав Флоріан Бланару, офіцер румунської армії у відставці.
Коментарі (0)