Зрозуміло, що повідомлення про сьогоднішній жахливий ракетний удар по Україні з боку держави, яка зараз головує в Раді Безпеки ООН (sic), стало новиною дня. На момент написання цієї статті (в п’ятницю вдень) повідомлялось про 22 людини, які загинули внаслідок атак на кілька українських міст, зокрема Умань і Дніпро.
Варварські напади з боку Росії продовжується, а її союзники та опортуністичні підлабузники все ще не здатні подолати свою короткозорість або корисливі упередження. Такі злочини, ці новітні Герніки більш рутинного та більш масового масштабу, неможливо пробачити чи забути.
Відповідь тим, хто плаче і повторює наратив Москви про необхідність припинення вогню, досягнутого за столом переговорів, залишається незмінною: Росія, припини агресію, припини коїти злочини, зневажаючи норми міжнародного права та цивілізованої поведінки. Виведи свої війська з території України та понеси відповідальність за наслідки злочинів, скоєних твоїм автократичним режимом-розпалювачем війни.
Не може бути діалогу, коли вбивці на волі, а жертви змушені щоденно боротися, аби зберегти власне життя та саме існування своїх близьких, своєї країни, а також зберегти безпеку сусідніх країн і країн-союзниць, з якими українці поділяють спільні цінності.
І саме в цей критичний момент ми проводжаємо Папу з нібито миротворчою місією до Угорщини, прем’єр-міністр якої є відвертим апологетом російського експансіонізму режиму Путіна і став кісткою в горлі не лише для України, а й для Європи загалом.
Хочеться порадити Папі Франциску спочатку розібратися зі своїм дивним уявленням про моральність та неправедні вчинки і про те, які саме заходи спокути та покаяння мають бути застосовані, аби грішники спокутувати такі вчинки, перш ніж повторювати свої ганебні заяви, прирівнюючи агресора до жертви. Не можна плакати за жертвами і водночас обіймати й заспокоювати вбивць і катів.
Візит Франциска до Угорщини є абсолютно несвоєчасним і подає неправильний сигнал. Як, на мій погляд, і запрошення прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, який цього тижня запросив Папу відвідати Україну. Ні, дякую, ми краще обійдемося без такого, як мені здається, повністю дезорієнтованого відвідувача, який лише скаламутить воду, вже закривавлену російським варварством.
Що стосується лідера Угорщини Віктора Орбана, то немає жодних виправдань його впертій корисливій політиці, яка лише руйнує репутацію цієї колись гордої центральноєвропейської нації та пов’язує її з тією самою імперською владою, яка у 1956 році так жорстоко придушила своїми танками прагнення тогочасних угорців бути вільними і незалежними.
Як угорець, Орбан, здається, взагалі має надто коротку історичну пам’ять. Невже він забув, що Угорська революція 1848-49 років під проводом великого борця за свободу Лайоша Кошута також була придушена росіянами? Чи, можливо, в глибині душі він просто архаїчний угорський шовініст і автократ, який на своєму рівні копіює автократичні та імперіалістичні плани Володимира Путіна і мріє відібрати «угорські» території в України та Румунії?
З іншого боку, були цього тижня і позитивні моменти. На початку тижня під час засідання Радбезу Генеральний секретар ООН висловився твердо і однозначно, поставивши на місце міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова: Росія порушила Статут ООН і розв'язала проти України неспровоковану жорстоку війну.
Більшість представлених на засіданні держав, здається, почули його послання. Лише Китай, який зараз погрожує Тайваню, а про окупацію ним Тибету світ фактично забув, продовжує підтримувати російських військових злочинців. Щоправда, президент Зеленський у середу поспілкувався телефоном із президентом Китаю Сі Цзіньпіном, і ця розмова викликала великий політичний резонанс та дуже збентежила Москву. Але чи матиме ця розмова якісь вагомі наслідки, покаже майбутнє.
У США в понеділок звільнили проросійськи налаштованого Такера Карлсона, ведучого найпопулярнішого телешоу на Foxnews, і це теж сильний удар по Кремлю.
Тим часом зброя, так необхідна Україні, аби вона могла не тільки захищатися, але й перейти в контрнаступ, продовжує надходити. У п’ятницю, 28 квітня, лідери Чехії та Словаччини прибули до Києва, щоб підтвердити свою солідарність з Україною і продемонструвати нову єдність, яка утвердилась в Центральній і Східній Європі в результаті агресії Росії та усвідомленої необхідності підтримувати Україну і тим захистити свободу та спільні цінності всього європейського регіону.
Також і інші європейські країни продовжують демонструвати Києву дієву підтримку: Італія організувала конференцію, присвячену відбудові України, а МЗС Іспанії викликало російського посла та висловило йому своє «рішуче неприйняття» через продовження з боку Росії кампанії дезінформації.
І в Україні також відбулись обнадійливі події. Наступ на корупцію продовжує набирати обертів, під ударом знову опинилася сумнозвісна Одеська міська адміністрація. Цього разу Вищий антикорупційний суд України посилив запобіжні заходи щодо мера Одеси Геннадія Труханова, замінивши особисту поруку на заставу, а слідство за звинуваченням його у розкраданні коштів триває.
Коментарі (0)