За законом України, якщо військовослужбовець отримує поранення під час виконання бойових завдань, він має отримати компенсацію від держави. Для цього окрім інших документів потрібно отримати Додаток номер 5 – довідку про обставини, за яких військовий дістав поранення. Втім, непоодинокими є випадки, коли військовим не вдається отримати необхідні документи, тому компенсаційних виплат вони не отримують. Про це 4 липня написав Цензор.Нет, до редакції якого звернулися матері поранених українських воїнів.

Advertisement

Історія Олександра, сина Наталії, почалася ще до повномасштабного вторгнення. Боєць зазнав поранень під час війни з росіянами на Донбасі. Після цього лікарі кілька років не наважувалися зробити йому операцію. Однак все ж таки за три місяці до повномасштабного вторгнення її було проведено.

Військові РФ бояться регулярних ударів ЗСУ по своєму тилу
Більше по темі

Військові РФ бояться регулярних ударів ЗСУ по своєму тилу

Сили оборони України завдають ударів по тилах окупаційної армії Росії. Військові РФ вже почали їх боятися. Kyiv Post зібрав інформацію про останні операції, які викликають такий страх росіян

Вже навесні 2022 року Олександр брав участь у бойових діях в Донецькій області. Отримавши друге поранення обох рук, він самостійно вийшов з-під Бахмута та звернувся до лікарні. Після курсу лікування у Дніпрі, а потім на Західній України військовому змогли врятувати руки. Після чого Олександра знову відправили на фронт.

Advertisement

Мати воїна Наталія розповіла, що її син самостійно, за власний рахунок їздив до лікарні. Йому довелося тиждень жити в готелі та ходити на процедури, бо його не поклали до стаціонару. На це Олександр витратив усі 20 тисяч своєї місячної зарплатні.

Окрім цього, наразі військовий не отримує жодних виплат. Розслідування обставин його поранення триває з 1 січня, причому офіцера, який командував бригадою на час поранення Олександра, звільнили. Відповідно, чіткої інформації щодо того, коли нарешті він отримаю таку довгоочікувану довідку про обставини свого бойового поранення, йому не надають. 

Виходить, що аби отримати Додаток номер 5 військовим потрібно пройти крізь справжнє службове розслідування. Під час якого вимагають інформацію про те, де, коли та за яких обставин боєць зазнав поранення. І до цього ще треба додати свідчення тих, хто може підтвердити слова пораненого.

Advertisement

Крім того, на проходження військово-лікарської комісії (що є необхідною передумовою призначення виплат), військовослужбовцям доводиться витратити не один день. Іноді ця досить обтяжлива для пораненого процедура, під час якої він змушений вистоювати в чергах під численними кабінетами на різних поверхах (часто без ліфта) займає тиждень.

Такі ганебні випадки набули широкого розголосу серед громадськості і викликали хвилю обурення.  Реагуючи на це, українські законодавці нещодавно розробили та затвердили закони №№ 9154 та 9158. Президент Зеленський підписав їх 26 травня.

Advertisement

Вони покликані вдосконалити роботу військово-лікарських комісій (ВЛК), а також значно розширити перелік закладів охорони здоров'я, при яких створюють ВЛК коштом державних, комунальних, медичних закладів Міністерства внутрішніх справ та сектору безпеки.

Крім того, другий закон має спростити процес оформлення самих довідок. Проте наразі внесені зміни на практиці не надто посприяють  вирішенню існуючих проблем. 

У червні до Національної служби здоровʼя України понад 480 медичних закладів подали заявки на отримання повноважень створити ВЛК. Очікується, що це призведе до зменшення черг та пришвидшення проходження комісії.

Але у кожної медалі є зворотній бік, в цьому випадку – всюдисуща корупція. До Цензор.Нет звернулась військова медикиня Наталія з історією про те, як її звільнили після того, як вона домоглась того, аби додаток № 5 отримали 12 військових. Адже в її військовій частині неодмінно треба було сплатити хабар, щоб отримати цей документ.

Advertisement

Крім того, за словами Наталії, в її частині брали хабар не тільки за видачу додатку № 5, але й за направлення на реабілітацію, і ціни на таку «послугу» стартують від 5 тисяч гривень.

Після того як лікарка поскаржилася на ці кричущі правопорушення вищому командуванню, її перевели до іншого підрозділу, за її словами, значно гіршого за попередню. Жінка побоюється повідомляти номери цих підрозділів, адже рядовим військовослужбовцям заборонено робити це без дозволу командира.

Advertisement

Окрім цього, співробітниця офісу колишньої омбудсменки Людмили Денисової Ольга Степаненко повідомила, що їхня установа отримала купу скарг від родин загиблих військових на те, що їм довелося не один місяць чекати на отримання довідки про смерть близької людини під час виконання бойового завдання.

За інформацією Цензор.Нет, військові, навіть ті, які зазнали важких поранень (втрата кінцівок чи пошкодження хребта), мають їхати до пунктів постійної дислокації (ППД) свого військового підрозділу, аби отримати необхідні документи. Але в умовах воєнного часу інформації про місце розташування цих пунктів є засекреченою, тому військовослужбовцям іноді непросто з’ясовувати, куди саме треба їхати за довідками.

Наприклад, одному військовому, якого евакуювали з-під Бухмута до Дніпра, а потім перевели до Тернополя, наказали їхати по довідку до ППД. Але він не зовсім розумів, де юридична адреса його частини — під Бахмутом чи у Харкові.

Військовослужбовці також нарікають на те, що весь час, доки вони чекають на довідку від командирів своїх частин, держава їм виплачує по 800 гривень на місяць.

«Я навіть нікуди на роботу вийти не можу. І не тому, що я зараз на милицях пересуваюсь. Ми підпадаємо під окрему категорію, яка за законом не може ані обіймати посаду в армії, ані демобілізуватись, Тому працювати офіційно не можу, бо мобілізований. От і живу на 800 грн», — розповів Цензор.Нет військовослужбовець, який попросив не вказувати його прізвище.  

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!