ВОЛОДИМИР ДАВИДОВИЧ БАРАНОВ-РОССІНЕ – скульптор, художник, дизайнер, винахідник, організатор першого на планеті оптофонічного концерту та автор першої у світі кубістичної скульптури, яка виставлялася в Нью-Йоркському музеї сучасного мистецтва в одній залі з Пікассо. Саме завдяки йому з’явилися термін «кольорова музика» і сучасний військовий камуфляж. 


Володимир Баранов-Россіне "Адам і Єва" 1912 рік.

УКРАЇНСЬКИЙ ПАБЛО ПІКАССО

1925 року, емігрувавши до тодішнього світового центру мистецтв Парижа, Баранов-Россіне (родом з Херсонщини) вже був відомим художником у СРСР. У столиці Франції він оселився в знаменитій інтернаціональній колонії художників La Ruche («Вулик»). Де навіть серед нестандартних Модільяні, Архипенка, Шагала виділявся творчим радикалізмом, заперечуючи традиційне: «Не наслідувати природу». Саме тому мистецтвознавці іноді називають Баранова-Россіне «українським Пабло Пікассо». Митець пройшов довгий і звивистий шлях – імпресіонізм, кубізм, кубофутуризм, сюрреалізм, абстракціонізм. Гаряче відстоював безпредметну композицію – поєднання різних геометричних форм, кольорових площин, прямих і ламаних ліній.

Саме Баранов-Россіне – автор першого в світі графічного зображення у нововинайденому стилі – «Кубістична оголена». Він був авангардистом у всіх напрямках мистецтва і творив за власними правилами: Живопис? Подалі від класики. Талановите лише те, що «не схоже на існуюче».
Скульптура? Віват біоморфним структурам – комбінаціям з різних матеріалів. Музика? Має стати кольоровою. Тим паче, що і нот, і спектральних відтінків – по сім.


Фея озера. Владимир Баранов-Россине 1910 рік.

ВІД ОПТОФОНІЧНОГО ПІАНІНО ДО «ХАМЕЛЕОНА»

Далі – справа техніки: Баранов-Россіне патентує оптофонічне («кольоромузичне») піаніно (оптофон), апарат із системою клавіш, що дозволяє проєктувати на екран більше трьох тисяч відтінків спектра (реліквія зберігається в паризькому Національному центрі мистецтва й культури імені Жоржа Помпіду) та організовує перший у світі концерт світломузики. Але межі високого мистецтва для Баранова-Россіне були затісними – і він стає винахідником. Наприклад, Володимир створив хромофотометр – прилад для визначення якості та чистоти дорогоцінних каменів. А ще мультиперко – апарат для виготовлення, стерилізації та розливання газованих рідин, по суті, прототип автомата для газировки. 

Та, мабуть, найвідоміший винахід українця – так званий хамелеон-метод для маскування військ. Саме він ліг в основу «строкатого камуфляжу» – спеціального забарвлення, яке й досі використовують майже всі армії світу.


Оптофонічне піаніно. Єдиний екземпляр, находиться в музеї Помпіду в Парижі.

КОЛІРНІ ПЛЯМИ ДЛЯ «ДИНАМІЧНОГО КАМУФЛЯЖУ»

Насправді, прототип камуфляжу з’явився наприкінці XIX століття, коли британці уперше використали маскувальні властивості кольорів типу хакі у бойових діях в Індії та Африці. А згодом новинка була вже й «під конкретну місцину» – і «зимова», і «осліплювальна» тощо. Здавалося б, варіанти військової мімікрії вичерпані. Та невгамовний Баранов-Россіне цей вердикт блискуче спростував, винайшовши 1939 року «динамічний камуфляж». Сенс його в тому, що збільшення розміру видовжених звивистих колірних плям (які, до речі, нагадували картини художника з України) давало можливість «знівелювати» для очей супротивника будь-який об’єкт.

Винахідник, розуміючи важливість досягнутого результату саме цього історичного відрізка часу (назрівала Друга світова), звернувся з пропозицією щодо запуску камуфляжу в масове виробництво до керівництва французького «Рено», а пізніше – Пентагону. Однак наразився на доволі прохолодну реакцію.

Дивина: через певний час «динамічний камуфляж» з’явиться у військах більшості держав. От тільки вже з посиланням на іншого автора – одного із засновників кубізму француза Жоржа Брака, який першим запатентував винахід. За однією з версій, він отримав ескізи «динамічного камуфляжу» від «Рено» й дещо доопрацював їх. Українець Баранов-Россіне лишився ні з чим.  

Автопортрет з пензлем. Владимир  Баранов-Россине 1907 рік.

Advertisement
Advertisement
Advertisement
Advertisement
Advertisement
Advertisement
Технічний директор Київстару розповів на конгресі MWC 23 як компанія долає виклики військового часу
Більше по темі

Технічний директор Київстару розповів на конгресі MWC 23 як компанія долає виклики військового часу

Київстар постійно інвестує в розвиток інфраструктури, відновлення і модернізацію базових станцій, повертає зв`язок на деокуповані території і розвиває нові технології зв’язку.

ЦІКАВІ ФАКТИ

- При народженні мав ім’я Шулим Вольф Баранов. Після переїзду до Парижа взяв псевдонім Даніель Россіне, який 1917-го року змінив на Володимир Баранов-Россіне.


- Майбутній парижанин під час навчання в художньому училищі мав стабільну трійку з французької мови.

- Скульптура «Ритм», яку Баранов-Россіне презентував 1913 року на виставці «Салону незалежних» (об’єднання художників у Парижі), була виконана з дерева, картону та яєчної шкаралупи.

- Згадок про Баранова-Россіне не було в жодному виданні «Великої радянської енциклопедії», як і в шеститомнику «Художники народів СРСР».

- Баранов-Россіне – автор прижиттєвих графічних портретів композиторів Скрябіна та Рахманінова, прикрашених автографами.

- Коли скульптуру Баранова-Россіне «Симфонія №2», виготовлену з металевих труб, дроту і пружин, критики визнали «радикально незрозумілою», розгніваний автор, зібравши друзів, урочистою втопив її в річці Сена, де вона й досі «спочиває».


- Відмовився покинути Париж з початком Другої світової війни, заявивши знайомим: «Я люблю Париж і нічого не боюся». Згодом був заарештований гестапо та вже ніколи не вийшов на волю.

- Єдиний у світі Музей світломузики, який функціонував у Казані (РФ), на початку 1990-х припинив своє існування, оскільки його приміщення віддали під банківську установу.


У жовтні 2013 року лондонська галерея «St.Petersburg» масштабною виставкою відзначила 125-річчя від дня народження художника (на фото – вигляд одного із залів). Серед сорока виставлених робіт були і три з п'яти його скульптур, що збереглися до наших днів: «Ритм» (1913), «Танець» (1914) і «Політехнічна скульптура» (1915).

З ДОСЬЄ ВОЛОДИМИРА БАРАНОВА-РОССІНЕ

• Народився 1 січня 1888 року у селищі Велика Лепетиха Херсонської області.

• Закінчив Одеське художнє училище, навчався в петербурзькому Вищому художньому училищі при Академії мистецтв (відрахований за прогули).

• Емігрував до Франції.

• Член Асоціації інтелектуальних працівників Парижа. Засновник оптофонічної академії у Парижі.

• Твори Баранова-Россіне прикрашають зали Нью-Йоркського музею сучасного мистецтва, музею Гіршгорна у Вашингтоні.

• Національного центру мистецтва та культури імені Жоржа Помпіду в Парижі, Третьяковської галереї в Москві, музею Людвіга в Кельні, Вільгельма Лембрука в Дуйсбурзі, Одеського художнього музею.


• 1943 року був заарештований нацистами, які захопили Париж, і загинув у концтаборі Аушвіц на початку 1944-го.



Володимир Баранов-Россіне "Автопортрет".

Цю статтю Надії Аврамчук і Миколи Сухомозського передруковано з дозволу видавництва з книги (ООН) Знамениті українці, які змінили хід історії, САМІТ-КНИГА, Київ, 2020.

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!