ВОЛОДИМИР ДАВИДОВИЧ БАРАНОВ-РОССІНЕ – скульптор, художник, дизайнер, винахідник, організатор першого на планеті оптофонічного концерту та автор першої у світі кубістичної скульптури, яка виставлялася в Нью-Йоркському музеї сучасного мистецтва в одній залі з Пікассо. Саме завдяки йому з’явилися термін «кольорова музика» і сучасний військовий камуфляж.
Володимир Баранов-Россіне "Адам і Єва" 1912 рік.
УКРАЇНСЬКИЙ ПАБЛО ПІКАССО
1925 року, емігрувавши до тодішнього світового центру мистецтв Парижа, Баранов-Россіне (родом з Херсонщини) вже був відомим художником у СРСР. У столиці Франції він оселився в знаменитій інтернаціональній колонії художників La Ruche («Вулик»). Де навіть серед нестандартних Модільяні, Архипенка, Шагала виділявся творчим радикалізмом, заперечуючи традиційне: «Не наслідувати природу». Саме тому мистецтвознавці іноді називають Баранова-Россіне «українським Пабло Пікассо». Митець пройшов довгий і звивистий шлях – імпресіонізм, кубізм, кубофутуризм, сюрреалізм, абстракціонізм. Гаряче відстоював безпредметну композицію – поєднання різних геометричних форм, кольорових площин, прямих і ламаних ліній.
Саме Баранов-Россіне – автор першого в світі графічного зображення у нововинайденому стилі – «Кубістична оголена». Він був авангардистом у всіх напрямках мистецтва і творив за власними правилами: Живопис? Подалі від класики. Талановите лише те, що «не схоже на існуюче». Скульптура? Віват біоморфним структурам – комбінаціям з різних матеріалів. Музика? Має стати кольоровою. Тим паче, що і нот, і спектральних відтінків – по сім.
Фея озера. Владимир Баранов-Россине 1910 рік.
ВІД ОПТОФОНІЧНОГО ПІАНІНО ДО «ХАМЕЛЕОНА»
Далі – справа техніки: Баранов-Россіне патентує оптофонічне («кольоромузичне») піаніно (оптофон), апарат із системою клавіш, що дозволяє проєктувати на екран більше трьох тисяч відтінків спектра (реліквія зберігається в паризькому Національному центрі мистецтва й культури імені Жоржа Помпіду) та організовує перший у світі концерт світломузики. Але межі високого мистецтва для Баранова-Россіне були затісними – і він стає винахідником. Наприклад, Володимир створив хромофотометр – прилад для визначення якості та чистоти дорогоцінних каменів. А ще мультиперко – апарат для виготовлення, стерилізації та розливання газованих рідин, по суті, прототип автомата для газировки.
Та, мабуть, найвідоміший винахід українця – так званий хамелеон-метод для маскування військ. Саме він ліг в основу «строкатого камуфляжу» – спеціального забарвлення, яке й досі використовують майже всі армії світу.
Оптофонічне піаніно. Єдиний екземпляр, находиться в музеї Помпіду в Парижі.
КОЛІРНІ ПЛЯМИ ДЛЯ «ДИНАМІЧНОГО КАМУФЛЯЖУ»
Насправді, прототип камуфляжу з’явився наприкінці XIX століття, коли британці уперше використали маскувальні властивості кольорів типу хакі у бойових діях в Індії та Африці. А згодом новинка була вже й «під конкретну місцину» – і «зимова», і «осліплювальна» тощо. Здавалося б, варіанти військової мімікрії вичерпані. Та невгамовний Баранов-Россіне цей вердикт блискуче спростував, винайшовши 1939 року «динамічний камуфляж». Сенс його в тому, що збільшення розміру видовжених звивистих колірних плям (які, до речі, нагадували картини художника з України) давало можливість «знівелювати» для очей супротивника будь-який об’єкт.
Винахідник, розуміючи важливість досягнутого результату саме цього історичного відрізка часу (назрівала Друга світова), звернувся з пропозицією щодо запуску камуфляжу в масове виробництво до керівництва французького «Рено», а пізніше – Пентагону. Однак наразився на доволі прохолодну реакцію.
Дивина: через певний час «динамічний камуфляж» з’явиться у військах більшості держав. От тільки вже з посиланням на іншого автора – одного із засновників кубізму француза Жоржа Брака, який першим запатентував винахід. За однією з версій, він отримав ескізи «динамічного камуфляжу» від «Рено» й дещо доопрацював їх. Українець Баранов-Россіне лишився ні з чим. 
Автопортрет з пензлем. Владимир Баранов-Россине 1907 рік.
Окупанти атакували Запорізьку та Херсонську області: загинули дві людини, пошкоджені 40 будинків
ЦІКАВІ ФАКТИ
- При народженні мав ім’я Шулим Вольф Баранов. Після переїзду до Парижа взяв псевдонім Даніель Россіне, який 1917-го року змінив на Володимир Баранов-Россіне.
- Майбутній парижанин під час навчання в художньому училищі мав стабільну трійку з французької мови.
- Скульптура «Ритм», яку Баранов-Россіне презентував 1913 року на виставці «Салону незалежних» (об’єднання художників у Парижі), була виконана з дерева, картону та яєчної шкаралупи.
- Згадок про Баранова-Россіне не було в жодному виданні «Великої радянської енциклопедії», як і в шеститомнику «Художники народів СРСР».
- Баранов-Россіне – автор прижиттєвих графічних портретів композиторів Скрябіна та Рахманінова, прикрашених автографами.
- Коли скульптуру Баранова-Россіне «Симфонія №2», виготовлену з металевих труб, дроту і пружин, критики визнали «радикально незрозумілою», розгніваний автор, зібравши друзів, урочистою втопив її в річці Сена, де вона й досі «спочиває».
- Відмовився покинути Париж з початком Другої світової війни, заявивши знайомим: «Я люблю Париж і нічого не боюся». Згодом був заарештований гестапо та вже ніколи не вийшов на волю.
- Єдиний у світі Музей світломузики, який функціонував у Казані (РФ), на початку 1990-х припинив своє існування, оскільки його приміщення віддали під банківську установу.
У жовтні 2013 року лондонська галерея «St.Petersburg» масштабною виставкою відзначила 125-річчя від дня народження художника (на фото – вигляд одного із залів). Серед сорока виставлених робіт були і три з п'яти його скульптур, що збереглися до наших днів: «Ритм» (1913), «Танець» (1914) і «Політехнічна скульптура» (1915).
З ДОСЬЄ ВОЛОДИМИРА БАРАНОВА-РОССІНЕ
• Народився 1 січня 1888 року у селищі Велика Лепетиха Херсонської області.
• Закінчив Одеське художнє училище, навчався в петербурзькому Вищому художньому училищі при Академії мистецтв (відрахований за прогули).
• Емігрував до Франції.
• Член Асоціації інтелектуальних працівників Парижа. Засновник оптофонічної академії у Парижі.
• Твори Баранова-Россіне прикрашають зали Нью-Йоркського музею сучасного мистецтва, музею Гіршгорна у Вашингтоні.
• Національного центру мистецтва та культури імені Жоржа Помпіду в Парижі, Третьяковської галереї в Москві, музею Людвіга в Кельні, Вільгельма Лембрука в Дуйсбурзі, Одеського художнього музею.
• 1943 року був заарештований нацистами, які захопили Париж, і загинув у концтаборі Аушвіц на початку 1944-го.
Володимир Баранов-Россіне "Автопортрет".
Цю статтю Надії Аврамчук і Миколи Сухомозського передруковано з дозволу видавництва з книги (ООН) Знамениті українці, які змінили хід історії, САМІТ-КНИГА, Київ, 2020.
Коментарі (0)