Українське експертне середовище разом із представниками влади продовжує шукати відповідь на запитання, як повертати українців, які виїхали з країни через війну. За даними, представленими на форумі Human Capital UA, понад 6 млн українців перебувають наразі за кордоном.
Це доволі загрозливий показник. Тим більш, що за кордон виїхали переважно українці працездатного віку, які не змогло пристосуватись до реалій воєнного часу: або втратили роботу тут, або незадоволені розміром зарплатні. На жаль, дехто виїхав з усією родиною, що свідчить про намір цих людей будувати нове життя за межами України.
Така ситуація негативно впливає на стан української економіки не менш ніж постійні російські обстріли, руйнування інфраструктури та знищення цілих міст.
Учасники форуму вважають, що попри сумну статистику в процесі відновлення країни та подальшого її розвитку має відбуватись накопичення людського потенціалу, людського капіталу, який дозволить забезпечити високий темп економічного зростання на рівні як мінімум 7% щорічно.
За словами керівника ГО EasyBusiness Дмитра Ливча, проблема виникає вже з самим визначенням, що таке людський капітал: «На жаль, в Україні зараз немає чіткого визначення людського капіталу. Хоча щонайменше 9 стратегічних документів, такі як національна економічна стратегія, стратегія людського розвитку, стратегія розвитку безбар'єрного простору і багато інших, так чи інакше спираються на визначення людського капіталу».
Він зазначає, що дискусія щодо цього відбувається не тільки в Україні. Велика кількість міжнародних організацій намагаються визначити, що формує людський капітал. Дехто вважає, що це комбінація освіти, охорони здоров'я та соціальних умов.
Ливч вважає, що за будь-яких обставин потрібно створювати механізми інвестування в розвиток людського капіталу в Україні.Важливо з'ясувати, як ми можемо зберегти його та примножити, як повертати українців на батьківщину, як залучати українську діаспору до відновлення та розвитку країни. Адже за негативного сценарію неповернення вимушених мігрантів коштуватиме Україні $113 млрд недоотриманого ВВП за 10 років.
Юлія Свириденко, перша віце-прем'єр-міністерка та міністерка економіки України, вважає, що держава повинна виробити стратегію повернення українців. Але з її слів стає зрозуміло, що цієї стратегії поки що не існує, є певні напрацювання, програми, але чи дадуть вони бажаний результат, невідомо.
Попри це держава чекає, що українці, які набрались за кордоном досвіду, вивчили нові іноземні мови, отримали додаткову кваліфікацію, повернуться відбудовувати країну.
Наразі Міністерство економіки приділяє увагу розмінуванню територій, на яких проходили активні бойові дії, та на колишніх прифронтових територіях. Адже фактор безпеки є ключовим для повернення підприємців, особливо аграріїв. Зі слів Свириденко стає зрозуміло, що уряд планує запуск ринку послуг з розмінування.
«Аграрії зможуть заходити на електронну систему публічних закупівель ProZorro й купувати послугу з розмінування. Ми як держава будемо частково компенсувати вартість розмінування, тим самим активізуючи й попит на ці послуги, і захід на цей ринок нових приватних операторів, які б цим займалися. Без розмінування люди не зможуть безпечно повертатися, в першу чергу на прифронтові території», - говорить Свириденко.
Також уряд пропонує видавати гранти на розвиток власного бізнесу. За рік вже понад 8 тис. людей отримали такі гранти. «Ми бачимо, що за цей період створено 19 тисяч робочих місць. І ці гранти насправді повертаються у вигляді податків і зборів до бюджетів різних рівнів. Нам здається, що для тих, хто не може знайти роботу, це хороший результат і хороша можливість її створити», - коментує міністерка.
Програма буде діяти і наступного року, також планується залучати до неї більше ветеранів війни.
У Міністерстві говорять, що є можливість навчатися для тих, хто хоче отримати нову кваліфікацію чи готовий заснувати власний бізнес, але не має достатньо знань для цього. Також Свириденко нагадала про іпотеки на житло, як доступні тепер для всіх українців.
Менш конкретними були міністерка соціальної політики Оксана Жолнович та міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. Вони говорили переважно про те, що ще треба зробити, але майже зовсім не говорили про вже досягнуті результати. Така підхід може свідчити про те, що представникам влади легше озвучити, що не так із системою, аніж напрацювати план, яким чином подолати вказані ними ж недоліки. Адже на це потрібно більше часу та зусиль. Але Україна не може дозволити собі зайвих зволікань – зараз треба діяти швидко та професійно, аби надати економіці країни друге дихання.
Також учасники заходу говорили про освіту. Заступник міністра освіти і науки України Михайло Вінницький сказав, що зараз необхідно спростувати стереотипи про те, що вища освіта в Україні погана, що університети погані. Тому МОН ставить перед собою завдання домогтися того, «щоб кожен студент відчув в закладі освіти свою власну суб'єктність, а це якраз і призведе до суб'єктності нашої держави загалом».
Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи Елла Лібанова закликала представників влади створювати можливості для людей, про яких сьогодні ще не думають, як про робочу силу. Йдеться про дітей, які виростуть і почнуть шукати своє місце у суспільстві.
Наступний крок - це думати про воєнних мігрантів (вона закликає не називати українців, які виїхали з країни через війну, біженцями). Вона прогнозує, що лише половина з цих людей повернеться в Україну.
Але ті, хто залишиться за кордоном, для нас не менш важливі. «Коли ми говоримо про українську діаспору, треба розуміти, що діаспора – це не тільки ті, хто поїхав два покоління тому чи 20 років тому. Це також ті люди, які поїхали два роки тому (коли почалось повномасштабне вторгнення Росії). Головне, щоб вони формували позитивний імідж українців і України за кордоном», - акцентує Лібанова.
Коментарі (0)