Російський експерт з міжнародної політики, публіцист і колишній дипломат, який давно виступає проти режиму Путіна, вважає, що після невдалої спроби захопити Україну ті, хто приймає рішення в Кремлі, «перебувають у полоні деструктивних емоцій, одержимі образами та зациклені на помсті». Це «зменшило їх здатність відігравати конструктивну роль на Близькому Сході».

У статті Financial Times 5 листопада Олександр Баунов, старший науковий співробітник Російського Євразійського центру Карнегі в Берліні і запрошений співробітник Інституту Європейського університету у Флоренції стверджує, що «проводячи свою агресивну геополітичну гру, Кремль стикнувся з негативними наслідки всього цього на ситуацію всередині країни. Його активні антизахідні настрої породили хвилю насильства на Північному Кавказі, що суперечить картині внутрішньої гармонії, який так прагне створити Путін».

Advertisement
Швейцарія розслідує понад 50 справ щодо порушень санкцій проти РФ
Більше по темі

Швейцарія розслідує понад 50 справ щодо порушень санкцій проти РФ

Наразі знайдено щонайменше 15 порушень.

Експерт зазначає, що за президента Володимира Путіна Росія «фундаментально змінила зовнішню й внутрішню політику».

Він також нагадує, що «після 11 вересня (2001 року) Путін був першим іноземним лідером, який зателефонував своєму американському колезі Джорджу Бушу, щоб висловити свої співчуття». Але поразка Росії в Україні змінила підхід Кремля як до арабо-ізраїльського конфлікту, так і до антисемітизму всередині країни.

Advertisement

Баунов зауважує: «Оспорюючи право України на існування, Росія діє як арбітр і спадкоємець радянської та царської імперій. Їхня спадщина передбачає дружбу з арабськими державами, спрямовану проти Ізраїлю та Заходу, а також неофіційний антисемітизм у радянських інституціях, які виділяли внутрішніх опонентів в етнічному та культурному плані. Це не кажучи вже про єврейські погроми епохи пізнього царизму».

Advertisement

Налаштований проти Кремля російський фахівець робить висновок: «Після провалу російської бліцкриг-атаки на Україну на початку 2022 року Кремль переймається ідеєю відкрити «другий фронт». Минулої зими він випробував газовий фронт проти Європи, а також зерновий фронт, який збільшив побоювання глобального дефіциту продовольства та міграційної кризи. Він також сподівався на загострення конфлікту через Тайвань і на внутрішньополітичні проблеми в США».

Тепер, застерігає Баунов, Москва, напевно, запропонує Заходу угоду: «Ми допоможемо вам вибратися з халепи в Палестині, а ви допоможіть нам зробити те саме в Україні».