Українські депутати таки узаконили лобізм. Про це пише Укрінформ, читуючи народного депутата України з парламентської фракції «Голос» Ярослава Железняка.

У своєму Телеграмі, депутат також уточнив, що законодавчу ініціативу №10337 була підтримана 236 голосами народних депутатів.

Закон спрямований на реалізацію рекомендацій Європейської комісії, які зафіксовано в пакеті розширення, та є частиною урядового антиолігархічного плану дій.

Advertisement

Метою ухвалення закону є забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик і стандартів, забезпечення нормативно-правового регулювання взаємодії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування із заінтересованими сторонами та суб'єктами лобіювання, встановлення прозорих механізмів забезпечення їхньої діяльності та посадових осіб.

Про що йдеться у законі про лобіювання

Документом визначається термінологія у сфері лобіювання, права та обов'язки суб'єктів лобіювання, методи впливу, правила етичної поведінки суб'єктів лобіювання.

Водночас передбачено створення Реєстру прозорості, держателем та адміністратором якого є Національне агентство з питань запобігання корупції.

Advertisement

Також регламентується порядок реєстрації у Реєстрі прозорості та винятки з нього.

Зазначається, що доступ до Реєстру є відкритим і безкоштовним.

Окрім того, передбачено звітність суб'єкта лобіювання, що вноситься до Реєстру прозорості, а також механізми контролю за діяльністю суб'єктів лобіювання шляхом моніторингу дотримання законодавства з питань лобіювання.

До другого читання законодавець уточнив термінологію закону та сферу дії закону.

Зокрема, було вилучено з документа поняття «адвокація» та положення, які мали б врегулювати відповідні відносини.

Лобіювання визначається як діяльність, що здійснюється з метою впливу або спроби впливу на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (тобто за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення), або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання.

Advertisement

Документом також уточнюються принципи лобіювання, правовий статус суб’єкта лобіювання, вимоги до договору лобіювання, питання щодо створення Реєстру прозорості як інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб’єктів лобіювання та їх звітність.

Окрім того, було запропоновано встановити, що предметом лобіювання не може бути нормативно-правовий акт щодо: оголошення загальної або часткової мобілізації, введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану, оголошення за поданням Президента стану війни і укладення миру, використання Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, введення в країні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, зміни території країни, а також амністії.

Advertisement

Водночас Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №10373 щодо порушення законодавства у сфері здійснення лобіювання.

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!