Президент Франції Еммануель Макрон розповів, що він обговорював із лідерами країн ЄС можливість відправки в Україну військ із армій європейських країн, аби допомогти Києву перемогти Росію у найбільшій наземній війни, яку Європа бачила з часів Другої світової війни. Що, на думку деяких європейських політиків, може призвести до серйозної ескалації війни. Хоча ймовірність того, що західні демократії дійсно погодяться послати свої війська в Україну, поки що залишається доволі низькою, коментарі Макрона після саміту на підтримку України викликали різку реакцію з боку Кремля, що змусило низку європейських лідерів заявити, що вони не планують надсилати своїх військових воювати в Україну. Представник НАТО заявив CNN, що альянс «не планує» розгортати свої війська в Україні. Канцлер Німеччини Олаф Шольц, який був присутній на зустрічі в Парижі в понеділок, сказав, що попри відверті дебати та детальне обговорення можливих варіантів допомоги Києву, учасники саміту майже «одноголосно» висловилися проти розгортання натівських військ в Україні. Макрон пояснив журналістам на прес-конференції, що хоча він та інші присутні на саміті європейські лідери (яких там було загалом 21) не дійшли згоди щодо розміщення військового персоналу з країн ЄС в Україні, такий план прямо та відкрито обговорювався. «Не варто нічого виключати», – наголосив він. «Ми зробимо все можливе, щоб Росія не виграла цю війну». Однак у вівторок ряд європейських високопосадовців виступили проти таких планів. Серед них були й представники країн, що  вважаються найбільш стійкими союзницями України, зокрема Великої Британії, Польщі, Іспанії та Італії, а також офіційні особи з Угорщини та Словаччини – двох країн, лідерів яких часто критикують через їхню проросійську риторику – CNN

Advertisement
Advertisement
Advertisement

Урсула фон дер Ляєн заявила, що прибутки від заморожених російських активів слід використати для закупівлі зброї для України, оскільки між європейськими союзниками Києва останнім часом активізувалися дискусії щодо того, як Європа найефективніше може підтримати зруйновану війною країну. Ця пропозиція відображає тривалі дискусії серед керівництва ЄС щодо того, як найрозумніше використати приблизно 300 мільярдів євро російських суверенних активів, заморожених країнами G7 у відповідь на повномасштабне вторгнення Путіна в Україну два роки тому, на тлі відсутності консенсусу щодо законності використання цих коштів і найдоцільнішого способу це зробити. «Настав час почати розмову про використання надприбутків від заморожених російських активів для спільної закупівлі військового обладнання для України», – сказала президентка Європейської комісії під час виступу перед парламентом ЄС у середу. «Не може бути потужнішого символу та більшої користі від цих грошей, ніж зробити Україну та всю Європу безпечнішим місцем для життя», – додала вона. Ця заява фон дер Ляєн є першим випадком, коли ЄС почав розглядати можливість використання заморожених російських суверенних активів для закупівлі зброї для України. Вона прозвучала на тлі зростаючих суперечок між західними союзниками Києва щодо того, як їм далі підтримати Україну – FT

Advertisement

Понад півмільйона людей у Газі перебувають наразі на межі голоду, попередили профільні агентства ООН у вівторок, коли Рада Безпеки ООН обговорювала продовольчу безпеку в заблокованому палестинському анклаві. Управління ООН з координації гуманітарних питань заявило, що щонайменше 576 000 людей у Газі «стикаються з катастрофічно низьким рівнем постачання продовольства або навіть із голодом». Тим часом співробітники Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП) попередили «про реальну перспективу голоду до травня, коли 500 000 людей опиняться під загрозою, якщо ситуацію не вдасться змінити … Сьогодні продовольча допомога потрібна тут майже всьому населенню, яке становить 2,2 мільйона людей. У секторі Газа спостерігається вищий рівень недоїдання серед дітей, ніж у будь-якій іншій точці світу», – повідомив Карл Скау, заступник виконавчого директора ВПП, на засіданні Ради Безпеки. «Кожна шоста дитина у віці до 2 років страждає тут від гострого недоїдання», – CNN

Advertisement
Advertisement

Офіційні представники Ізраїлю та ХАМАС скептично налаштовані щодо висловленої Джо Байденом надії на те, що припинення вогню в Газі є неминучим. Цей скепсис був висловлений ними у відповідь на запитання щодо можливості введення тимчасового перемир’я впродовж двох тижнів – до початку священного для мусульман місяця Рамадан. Басем Наїм, голова політичного підрозділу ХАМАС у Газі, заявив через WhatsApp у вівторок, що представники палестинського ісламістського руху поки що офіційно не отримали від Тель-Авіва нової пропозиції щодо припинення вогню після непрямих переговорів, які відбулися минулого тижня в Парижі за посередництва США, Єгипту та Катару. На думку Наїма, висловлювання президента США пізно в понеділок про те, що тимчасове перемир’я в Газі може бути введене з 4 березня, були «передчасними» й «не відповідали реальному стану речей на місці». Ахмад Абдель-Хаді, представник ХАМАС у Бейруті, також повідомив одному з ліванських телеканалів, що значного прогресу в перемовинах між Ізраїлем та ХАМАС досягнуто не було. Ізраїльські чиновники на умовах анонімності повідомили Reuters, що коментарі Байдена стали для них несподіванкою, адже не були погоджені з керівництвом країни. За їхніми словами, ХАМАС продовжує висувати «надмірні вимоги», – The Guardian  

Олексія Навального поховають на кладовищі в Москві в п'ятницю, підтвердив його прес-секретар. Панахиду за померлим проведуть на Борисовському кладовищі після прощання з ним у Мар'їно, одному з районів російської столиці. Навальний раптово помер 16 лютого в одній із найсуворіших російських в’язниць у Заполяр’ї. Команда Навального спочатку хотіла провести поховання покійного опозиціонера 29 лютого, але «швидко з'ясувалося, що в цей день не буде нікого, хто міг б викопати могилу», повідомив директор Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального Іван Жданов у мережі X – BBC

Речники Збройних сил України заявили, що ЗСУ відступили ще з двох сіл в районі Авдіївки, яка була захоплена російськими військами на початку цього місяця. Це стало черговою втратою для України на тлі гострої нестачі зброї, і перш за все боєприпасів. Українські підрозділи відступили від Степового та Сіверного – сіл, розташованих на захід від Авдіївки, повідомив 27 лютого речник українських збройних сил Дмитро Лиховий – Радіо Свобода

Цей огляд передруковано з дозволу автора з його блогу World Briefing.