Фотографії з фронту стали не лише свідченням невимовної жорстокості російської армії, а й потужною силою для активізації світової підтримки та демонстрації стійкості українського народу. Фотографи невпинно документують події війни, щоб зберегти їх для нащадків, показати світові реальну картину подій та зафіксувати докази воєнних злочинів.

Фотографія – це унікальний спосіб зафіксувати момент

Зберігши його не лише в пам'яті, але й для можливості поділитися з іншими. Фото має величезну силу, яка здатна викликати цілу гаму емоцій та спонукати до дії. Кожен знімок розповідає про певні події, слугує інструментом для притягнення до відповідальності, фіксує воєнні злочини, показує правду про те, що відбувається та береже спогади.

Advertisement

Вкрите вирвами від снарядів поле поблизу Ізюма, що на Харківщині. Фото: AP Photo/Констянтин Ліберов, nv.ua/ukr.

За кожною фотографією стоїть чиясь історія, переживання та емоції, які фотограф намагався передати.

Хлопчик Сергій, який отримав поранення обличчя і голови, а також втратив пальці під час ракетного обстрілу його села на Харківщині. Фото: REUTERS/Томас Питер, nv.ua/ukr.

Advertisement

Фотографія для військових 

Побутує хибна думка, що військовим не потрібні фотографії і вони не люблять їх робити. Насправді це не так. Звичайно, бувають ситуації, коли солдатам складно або неможливо зробити певні знімки та надіслати кудись, адже це може зашкодити та розкрити секретну інформацію. 

Проте зробити світлину з побратимами в окопі, з дня посвяти чи нагородження, зафіксувати гарний та спокійний світанок біля бліндажу або просто своє повсякденне життя – це те, що надає їм сенсу життя та дарує приємні спогади. Фотографії стають для них способом зберегти пам'ять про події, поділитися ними з іншими та розповісти про свій досвід.

Advertisement

Українські військовослужбовці сидять на БТР у селі Орово в Луганській області. Фото: REUTERS / Максим Левін, nv.ua/ukr.

Солдати роблять фото на згадку, адже вони часто не знають, що їм принесе завтрашній день.

Фотографія стає безцінним скарбом, що зберігає пам'ять про близьких людей, події та прожиті дні.

Водночас фотографія слугує для них своєрідною терапією та антистресом. Навіть у найтяжчих умовах вміння помічати красу та закарбувати її на фото допомагає впоратися зі стресом та на деякий час відволіктися від гнітючих думок. 

Advertisement

Українські військовослужбовці ласують вишнею. Фото: Каріна Пілюгіна. Спецпроєкт «Деокупація», ukrainer.net.

Знімаючи побратимів на передовій, солдати фіксують їхнє звичне життя між обстрілами. Ці фотографії нагадують їм про те, що життя триває, і дає сили йти далі. Вони свідчать про незламність духу українських воїнів, їхню стійкість та єднання. Посмішка товариша на фото стає підтримкою та дає віру в те, що разом вони зможуть подолати всі труднощі.

Особливу радість військовим приносить отримання фотографій своїх рідних та близьких. Коли вони бачать, що їхні сім'ї в безпеці, мають все необхідне і радіють життю, це надає їм сил та наснаги. Для солдата безпека та благополуччя його родини – це найголовніше, адже саме за них він пішов захищати свою країну, ризикуючи власним життям. Тому кожна світлина з дому стає для нього маленьким промінчиком радості та нагадуванням про те, за що він бореться.

Advertisement

Жінка дарує квітку українському військовослужбовцю під час святкування Дня Незалежності в Авдіївці, Донецька область, Україна. Фото: REUTERS/Максим Левін, nv.ua/ukr.

Фотографія для цивільних та біженців 

Багато людей жили у світі ілюзій, де все здавалося ідеальним, неприємні факти завуальовані, а фото заблюрені. На жаль, війна в Україні жорстко розбила цю ілюзію, та змусила зняти рожеві окуляри. Українці зараз живуть у жахливій реальності війни, де щодня відбуваються руйнування, гинуть люди, та трагічні події відбуваються кожен день. 

Advertisement

Знімки, зроблені на лінії фронту, та фоторепортажі з місць та міст, зруйнованих обстрілами, стають свідченням жорстокості та трагічності війни. Ці фотографії допомагають цивільним розуміти і цінувати те, що вони мають: спокійні прогулянки в парку чи святкування дня народження з друзями. Вони нагадують нам про жахливу ціну, яку український народ платить за свою свободу.

Знищений російськими обстрілами квартал житлових будинків у Маріуполі. Фото: REUTERS/Павел Клімов, nv.ua/ukr.

Фотографія та історія, що за нею стоїть, дають людям можливість бути в курсі подій та знати, що відбувається в країні. Один вдалий знімок може розповісти більше, ніж сотні слів, про стан військових, про те, що вони переживають, і про те, що триває війна. Це розуміння спонукає людей до дій, адже воно підкреслює актуальність донатів та допомоги українській армії.

Знімки з різних міст та селищ дають людям можливість побачити, що сталося з їхніми будинками. Для тих, хто виїхав за кордон або в інше місто, такі фотографії можуть стати джерелом мотивації та надії. Сім’ї можуть побачити, що їхній дім вцілів, і це дає їм віру в те, що все погане колись закінчиться, і їм буде куди повернутися. З іншого боку, ті, чиї будинки були зруйновані, можуть мати змішанні почуття: радість за те, що самі залишилися живими і смуток через втрату рідної домівки.

Чоловік вечеряє в вагоні харківського метро під час чергового обстрілу росіян міста. Фото: REUTERS/Алкіс Константінідіс, nv.ua/ukr.

Навіть фотографії розбомблених міст стають для людей згадкою про їхнє життя до війни: про безтурботні прогулянки вулицями, де колись бігали діти, про щасливі години, проведені всією сім'єю в парках та про чудові моменти в рідному краю. Навіть через біль люди намагаються знайти в цих фотографіях трохи радості та надії.

Знімки "до/після" дають ще глибше усвідомлення того, як війна залишає свій руйнівний слід скрізь. Вони стають голосом українського народу, який доносить до світової спільноти біль та жах, що панують в країні, від втрати домівок, близьких та мирного життя.

Чоловік їде в поїзді із зони неподалік бойових дій у відносно безпечніші регіони країни. Лозова, Слобожанщина. 13 квітня. Фото: Каріна Пілюгіна, ukrainer.net.

Фотографія для всього світу 

Зрозуміло, що люди за кордоном можуть відчувати втому від постійних новин про війну в Україні та від закликів про допомогу. Їхнє життя йде далі, а війна здається їм далекою. Проте для нас, українців, це жахлива реальність, з якою ми живемо щодня. Світу необхідно знати і постійно нагадувати, що відбувається поруч. Фотографія стає потужним інструментом для поширення інформації, демонстрації наслідків війни та заклику до допомоги. Важливо, щоб весь світ побачив на власні очі які жахливі події розгортаються на українській землі.

Поліцейські дивляться на уламки різних типів ракет, якими Росія била по Харкову. Фото: AP Photo/Констянтин Ліберов, nv.ua/ukr.

Зрозуміло, що в інших країнах існують певні правила щодо публікації та демонстрації контенту. Проте це не означає, що ми повинні припиняти говорити про те, що відбувається в Україні. Фотографії краще ніж слова доносять весь жах війни. Через фото можна побачити справжні емоції людей, які жодна промова не донесе. Іноді погляд на очі, сповнені страху чи болю, може сказати більше, ніж сотні слів.

Для всього світу демонстрація фотографій про війну в Україні стає ще одним нагадуванням: необхідно допомагати іншим, війна реальна і вона може прийти в будь-який момент, важливість фіксування воєнних злочинів та те, що агресія приносить в життя людей лише біль, смерть та руйнацію.

Фотографії стають потужним інструментом для українців, що дозволяє: ділитися своїми історіями, зберігати культурну спадщину та надихати на стійкість.

Кожен знімок - це частина нашої історії, свідчення реалій в яких ми живемо.

Мешканці Херсона із державними прапорами святкуються звільнення міста Збройними силами України. Фото: REUTERS/Євген Завгородній, nv.ua/ukr.

Відзняті матеріали стануть безцінною історичною пам'яттю для майбутніх поколінь, а також важливим доказом воєнних злочинів проти України. Тому робіть фотографії, зберігайте свої моменти не лише в пам’яті, а й на цифрових носіях. Це ваш особистий внесок у збереження історії та боротьби за свободу. Використовуйте фотографію, щоб творити історію вільної України.

Боєць українського полку Азов у промені світла, яке пробивається в укриття захисників Азовсталі - останнє місце організованого військового спротиву росіянам у Маріуполі. Фото: azov_Orest, nv.ua/ukr.

Пам'ятайте про правила публікації фото та відео, що містять військовий контент. Будьте обачні та не розкривайте інформацію, яка може наразити на небезпеку українських захисників. Дотримуйтесь етики фотозйомки. Якщо вас просять не знімати або не публікувати щось, краще поважати це прохання. Будьте людяними та розумними. 

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!