Великдень 2024 року припадає на 5 травня, а П'ятниця Страсна цього року відзначається 3 травня. Це важлива подія для вірян. Саме цього дня вони сумують за Христом, встановлений суворий піст.

Історія Страсної п'ятниці: найсуворіший день посту

Слідом за святом "Чистий четвер" йде "Страсна п'ятниця" – день, у який, за церковними переказами, Ісус Христос зазнав мученицької смерті. Вона знаменує кінець Страсного тижня та є найсуворішим днем посту. В цей сумний день християни згадують та оплакують смерть Спасителя, якого розіп'яли на хресті на горі Голгофа.

Advertisement

Тоді Никодим та Йосип, що були найближчими учнями Христа, взялися поховати свого Вчителя згідно з тогочасними традиціями. Вони загорнули тіло Спасителя у плащаницю з пахучими травами, а потім помістили до печери (в ті часи їх нерідко використовували для поховання), а вхід до неї закрили важким каменем. Понтій Пілат, який пам'ятав слова Ісуса про воскресіння після розп'яття, навіть поставив біля печери охорону, аби завадити воскресінню розп'ятого.

Саме тому у цей день Страсного тижня за церковною традицією в храмах відбуваються три основні служби: Утреня, Великі часи та Велика Вечірня з малим повечір'ям.

Advertisement

Що можна робити у Страсну п'ятницю

Вшановуючи хресні муки Ісуса Христа, віряни цього дня дотримуються особливо суворого посту. Вони утримуються від напоїв та їжі аж до моменту винесення плащаниці. Після явлення Плащаниці й завершення служби вірянам дозволено було їсти пісний хліб та пити воду. Але настільки суворого посту дотримуються лише ті віряни, яким це дозволяє здоров'я. Церква не закликає суворо постувати хворим, вагітним й взагалі тим хто має будь-які проблеми зі здоров'ям. Діти й літні люди, наприклад, можуть вгамувати голод сухоїдінням (овочами, фруктами, сухофруктами, горіхами). 

Ревні віряни можуть присвятити цей день молитві, роздумам про власні гріхи та покаянню. Добре піти до храму, подати милостиню, покаятися чи зробити якусь добру справу. Можна зайнятися благодійністю, погодувати нужденних чи віддати непотрібні речі до благодійного фонду. Якщо немає змоги долучитися фізично, варто хоча б відправити пожертву на реквізити благодійного фонду, підтримавши нужденних таким чином.

Advertisement

Наші предки п’ятницю Страсного тижня ділили на дві частини – до виносу Плащаниці та після. Раніше цей день зазвичай проходив у благоговійній тиші: в церкві не били дзвони, в хаті говорили тихо, не можна було лаятися чи докоряти комусь. Вся важка робота повинна була бути зроблена не пізніше четверга. Можна було доглядати худобу та робити якісь дрібні справи по господарству, а також заготовки для святкового столу на Великдень.

Advertisement

16 квітня 2023 року в умовах російського вторгнення в Україну віряни чекають благословення під час святкування православної Пасхи в Успенському соборі середньовічної печерної обителі Києво-Печерської Лаври в Києві. (Фото Dimitar DILKOFF / AFP)

Страсна п'ятниця: заборони та традиції

Страсна п'ятниця – це день, сповнений скорботою, він вважається найсумнішим для вірян днем перед Великоднем. Його рекомендується провести в храмі чи вдома, зосередившись на молитвах та пості.

Цього дня забороняється виконувати важку працю, зокрема й прибирати в домі, адже всі справи вірян повинні бути спрямовані на співпереживання мукам Спасителя та молитвам. Шити, прати чи вишивати, а також поратися по городу не можна було, треба було дотримуватися посту й поводитися стримано. Багато заборон на працю пов'язані з тим, що до виносу Плащаниці ніхто не їв, тому займатися фізично важкою роботою людині було складно. Це був такий собі вихідний для сільських людей, коли вони могли провести день в спокої та роздумах про своє життя. 

Advertisement

Під заборону підпадали й розваги, бо оплакування смерті Христа потребувало тиші та смиренності. Не можна було дивитися телевізор, веселитися, танцювати, співати, ходити до розважальних закладів. Провести день в тиші, подалі від інформаційного шуму та спокус життя, щоб погорювати та примиритися зі складнощами буття, вважалося корисним. 

Advertisement

Страсна п'ятниця у 2024 році: коли виносять Плащаницю

За традиціями у Велику п’ятницю церква не проводить літургію. Від самого ранку у храмах читають лише службу Великі часи. Це особливе богослужіння, його проводять лише тричі на рік – в надвечір’я Різдва, у Богоявлення та у Велику п’ятницю перед Великоднем.

"Великі часи ще називають, буває, Царськими часами, бо у Візантії імператор приходив на цю службу. Це фактично повторення служби Страстей Христових, тільки в іншому аранжуванні. Якщо ввечері у четвер ми читали 12 Євангелій різних євангелістів так, щоб хронологічно вони відповідали перебігу подій, то у п’ятницю все інакше.

Тут є в нас 1, 3, 6, 9 часи, які названі відповідно до римського розподілу часу, від світанку. Дев’ятий час – це приблизно третя година по опівдні. Кожен із цих часів має своє Євангеліє. Частина уривків повторюються з четверга", – роз’яснює Андрій Дудченко.

Також у Страсну п’ятницю церква відтворює чин похорону Ісуса Христа. Десь з 14-15 години звершується вечірня служба і в центрі храму покладається Плащаниця. Вона являє собою велике полотно із зображенням Ісуса в гробі. Це споконвічний символ того савану, в який колись загортали тіло мертвого Христа.

Римсько-католицький віруючий торкається розп’яття під час богослужіння Великої суботи в соборі Успіння Пресвятої Богородиці у Львові, 30 березня 2024 року (Фото ЮРІЯ ДЯЧИШИНА / AFP)

Богослужіння п'ятниці завершується Єрусалимською утренею Великої суботи. Парадокс переносу в ці дні вечірніх служб на ранок, а ранкових на вечір виник задля зручності відвідин таких величних подій всіма вірянами. За уставом деякі служби мали б проходити в інший час доби, але в наш час церква намагається врахувати побажання та потреби вірян.

Під час Єрусалимської утрені з Плащаницею обходять храм, після чого у православній традиції її поміщають знову у центр храму, а у грецькій – заносять у вівтар, де вона перебуватиме аж до Вознесіння. 

Прикмети Страсної п'ятниці

Цікаво, що в наших предків існувало чимало забобонів та традицій, які не мають під собою релігійного підґрунтя, втім дійшли до нас крізь віки. Наприклад, вважалося, що якщо принести з богослужіння у Страсну п'ятницю 12 запалених свічок і розставити їх у домівці – це обов'язково прикличе у ваш дім наступного року добробут та удачу.

Вважалося, що прати білизну в цей день то не до добра, цим можна накликати на себе лихо. Кажуть навіть, що на свіжовипраній цього дня білизні обов'язково виступлять краплі крові Ісуса, який страждає на хресті у Страсну п'ятницю. 

Матері вважали, що це найкращий день для відлучення дітей від грудей, адже так вони пізнають свій перший пост, а ще за повір'ями будуть здоровими увесь рік. Страсна п'ятниця завжди вважалася серед християн сакральним днем, піддаватися спокусам чи робить погані справи цього дня суворо заборонялося, адже так можна було накликати на себе гнів божий. 

У багатьох народів існувало повір'я, що саме цього дня можна побачити своє майбутнє. Достатньо визирнути у вікно одразу після пробудження: те, що ти там побачиш, провіщає твою долю. Побачити кішку – то до грошей, собаку – на горе, а птахів – до нових знайомств.

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!