Китай та Тайвань стоять на порозі війни — чим може закінчитися це протистояння?

На сьогодні, світ стоїть на порозі найглибшої кризи між США та Китаєм. Конфлікт почав загострюватися, коли з’явилася інформація про те, що спікер Палати представників США Ненсі Пелосі у межах свого турне по Азії відвідає Тайвань. Ситуація досягла своєї межі, коли ввечері 2 липня літак Ненсі Пелосі сів у Тайвані. Наразі, нагадуємо вам події, що передували поточній ситуації.

28 липня лідер Китаю Сі Цзіньпін у телефонній розмові із президентом США Джо Байденом застеріг США від «гри з вогнем». Пекін підкреслив, що візит Пелосі до Тайваню є неприпустимим. Хоча офіційної інформації про візит вію спікера Палати представників жодного разу не було.

Вже 29 липня Китай анонсував військові навчання з 2 до 6 серпня в Тайванській протоці, там почали відпрацьовувати вогонь артилерії та реактивних систем залпового вогню. При цьому, у міністерстві оборони Китаю наголосили, що «китайські військові ніколи не сидітимуть склавши руки і вдадуться до рішучих дій, аби перешкодити втручанню будь-яких зовнішніх сил». Водночас на Тайвані відбулися масштабні оборонні навчання, сценарій яких передбачав навіть можливі повітряні нальоти у великих містах.

Проте наступного дня, 30 липня стало відомо про те, що Китай перемістив техніку ближче до узбережжя – за 180 кілометрів від Тайваню. За повідомленням, журналіста Чаухарі Паверз, китайські снаряди долітали до берегів Тайваню. У відповідь Тайвань підняв свої винищувачі.

У той же день, 30 липня літак, на борту якого була Ненсі Пелосі, вилетів з США у напрямку Азії. Згодом він приземлився в аеропорту в Гонолулу в штаті Гаваї. Після цього можливість відстежувати літак зникла.

Зрештою 31 липня Пелосі опублікувала програму візиту в Азію, у програму якого входить Малайзія, Південна Корея, Сінгапур та Японія. Однак представник Білого дому Джон Кірбі підкреслив, що Пелосі не підтвердила своїх намірів відвідати Тайвань, втім, «якщо вона цього забажає, то вона має право це зробити».

Візит Пелосі до Тайваню у США аргументують розумінням всіх загроз, пов‘язаних із Китаєм. Пелосі — третя за значущістю людина в США, тож її підтримка необхідна країні, хоча офіційні представники США заявляють, що «США не підтримують незалежність Тайваню».

Того ж дня Ненсі Пелосі прибула до Сінгапура, за її перельотом до Азії зі США з посадкою на Гаваях стежив буквально увесь світ. Втім, достеменно прослідкувати, де наразі знаходиться Пелосі неможливо. Адже, скоріш за все урядовий літак SPAR19, за траєкторією польоту якого можна слідкувати через додаток Flightradar24, є «принадою». Й Пелосі прибуде до Тайваню на військовому літаку.

Напруга почала зростати ще більше, коли 1 серпня в Китаї відзначили 95-ту річницю створення збройних сил – Національної визвольної армії. А напередодні у соціальних мережах армії з’явився пост «Готуємося до війни». Трактувати цей допис можна по-різному — 1) напередодні свята армія вирішила піднести моральний дух людей, нагадавши, що їх захистять від всіх загроз, особливо в теперішніх умовах світу; 2) або все ж Китай погрожує війною Тайваню та США.

Того ж дня,  у повітряний простір Тайваню увійшли 4 китайські ударні винищувачі. У відповідь, американці підтягнули до острова свої авіаносці.

Попри це, журналістка тайванського державного ЗМІ Тінгтінг Ліу з посиланням на свої джерела заявила, що Ненсі Пелосі нібито приїде в Тайбей ввечері 2 серпня. CNN із посиланням на високопоставленого тайванського урядовця та офіційного представника США повідомив, що Пелосі не лише відвідає Тайвань, але й заночує там. Представники Пентагону «працюють цілодобово», розробляючи план гарантування її безпеки.

Також у Білому домі попередили, що Китай може відреагувати на візит спікера палати представників США Ненсі Пелосі на Тайвань військовими провокаціями. За словами Джона Кірбі, це може включати запуск ракет поблизу Тайваню або великомасштабні повітряні чи морські дії.

Тим часом з ранку вівторка 2 серпня по полудень четверга 4 серпня у Тайвані посилили рівень бойової готовності.

Вже 2 серпня події почали розгортатися з новою силою. Наразі відомо, що скасовано всі рейси, що вилітають з прибережного регіону Китаю Фуцзянь. Також постачання нафти та нафтопродуктів цивільним в провінції Фуцзянь повністю припинено. Мер міста Самень закликав цивільних здавати кров. Й з тієї ж провінції Фуцзянь неприпинно рухаються величезні колони військової техніки у бік Тайваню. Крім того, у провінціях Фуцзянь та Чжецзян весь ранок чутно винищувачі. Також у тому ж районі помітили китайські балістичні ракети DF-16, які мають дальність до 1000 км й оснащені боєголовками з ядерною чи фугасною начинкою. Ці ракети є підвищеною загрозою для Тайваню, оскільки мають здатність прориву ПРО, таких як MIM-104 Patriot PAC-3.

Через те, що Тайваню належать кілька островів, найімовірніше, саме на них спочатку націлиться Китай. Своєю чергою, ВПС Тайваня перекинули додатково вісім винищувачів «Міраж-2000» на авіабазу в південно-східному повіті Тайдун перед можливим візитом до Тайбей Ненсі Пелосі.

Окрім цього, за повідомленням Reuters, на острові почали обладнувати бомбосховища. Також у небі навколо осторонь активно працюють літаки спостереження США. Також вранці був помічений боїнг Б-52 «Стратофортресс» — стратегічний міжконтинентальний бомбардувальник, який здатен нести будь-яку зброю, зокрема ядерну.

Наразі, китайські Су-35 взяли під контроль Тайванський пролив.

Згодом, за повідомленням тайванських ЗМІ, влада Тайваню 2 серпня намагалася відкликати запрошення Пелосі на острів через пов’язаний з цим ризик, але вона наполягла на поїздці, щоб зробити щось «історичне».

Слід також зазначити, що 22 липня Міністерство оборони Японії заявило про надзвичайно високу загрозу нападу Китаю на Тайвань. У Пекіні неодноразово говорили про прагнення «повернути Тайвань будь-яким способом».

Директор ЦРУ Вілл Бернс також переконаний у тому, що Китай спробує напасти на Тайвань. Однак провали стратегій кремлівського диктатора можуть спонукати Китай відтермінувати напад на острів.

Існує декілька варіантів розгортання подальших подій. За однією із версій, ймовірність реального вторгнення є мінімальною. На думку керівника секції Азіатсько-Тихоокеанського регіону NGRN Юрія Пойта, країни все ж таки зможуть дійти консенсусу й впливу на війну в Україні не буде.

Інший варіант розвитку подій полягає в тому, що ескалація все ж таки буде, але матиме обмежений характер і не призведе до військового конфлікту. Мовиться про військові навчання Китаю у регіоні з використанням балістичного озброєння, збільшення інтенсивності вильоту літаків у розпізнавальну зону ПВО Тайваню, відкликання посла тощо.

Третім варіантом є реальний військовий конфлікт. Він негативно відобразиться на Україні. Адже тому, що для Китаю зникнуть ті червоні лінії, яких він наразі дотримується відносно Заходу. Окрім цього, пріоритетом США стане Тайвань. Також, попри те, що більша частина сухопутних військ Росії залучена в Україні, тихоокеанський флот може бути наданий для допомоги армії Китаю.

«У такому випадку Росія може попросити у Китаю щось у відповідь. Це може бути надання розвідувальної інформації за допомогою китайських супутників, технологічних новинок, певного озброєння», – зазначив Юрій Пойота.

Проте, наразі, достеменно не відомо чи приведені армії у бойову готовність. Також військове положення не введено. Однак усі підконтрольні Тайваню «зовнішні» острови перейшли у стан повної бойової готовності, вперше із кризи 1996 року.

Слід також зазначити, що у листопаді у США вибори в Конгресі та Сенаті, де очікується протистояння між демократами та республіканцями. В той самий час у Китаї будуть перевибори народного голови КНР, де сьогоднішній лідер хоче піти на третій термін.

Якщо Китай почне війну з Тайванем, то це не факт, що запустить Третю Світову у її класичному розумінні, але посилить економічну кризу в Китаї. США підтримають Тайвань, що призведе до падіння Китаю з економічного «п’єдесталу».

Якщо ж Китай піде на поступки, «проковтнувши» ситуацію, то Сі Цзіньпін втратить репутацію й це призведе до втрати посади лідера Китаю. Тим самим США допоможе Китаю змінити Сі, через напруженість відносин між Пекіном та Вашингтоном суттєво знизиться шляхом реалізації «угоди про партнерство».

Втім, є також два «важкі» сценарії. Де Сі Цзіньпін залишиться на посаді та буде активно співпрацювати з Москвою, створивши «двоосьову опору», яку остерігаються у Білому Домі. І другий варіант — Китай розпочне Третю Світову.

Наразі, Китайська Народна Республіка не контролює Тайвань із 1949 року.

Тоді партія Гоміньдан, що правила в Китаї, зазнала поразки в боротьбі з китайськими комуністами, а під керівництвом колишньої Китайської Республіки залишилися лише Тайвань і кілька невеликих островів. До 1971 року місце країни в ООН було передано Китайській Народній Республіці. Офіційні дипломатичні відносини Тайвань підтримує з 13 країнами-членами ООН. Він керований демократичним урядом і вважається одним із чотирьох «азійських тигрів» — найуспішніших економік регіону. Проте всі ці десятиліття офіційний Пекін категорично заперечує спроби будь-яких держав встановлювати відносини з Тайванем чи відвідувати острів.

У 2005 році в Китаї було прийнято закон про застосування воєнної сили проти Тайваню, якщо його влада вирішить проголосити свою незалежність де-юре. США досі зберігали політику «половинчастого» нейтралітету щодо острова: визнавали легітимність КНР як єдиної держави, але лише «враховували» позицію Пекіна щодо Тайваню, продовжуючи розвивати зв’язки з островом.