Сьогодні, коли в Україні заборонена контент, виготовлений в РФ, та відбувається тотальна дерусифікація топонімів України, Київська державна консерваторія досить носить ім’я російського композитора – Петра Чайковського. Чому керівництво НМАУ не може відмовитись від спадщини “вєлікой руской культури” та кому це вигідно?
Дискусія навколо перейменування НМАУ ім. П.І. Чайковського точиться вже не перший місяць. 16 червня на засіданні Вченої ради Національної музичної академії України відбулось голосування щодо збереження в назві закладу імені російського композитора Петра Чайковського. Учасники голосування одностайно підтримали збереження імені російського композитора у назві академії.
Окрім того, учасники голосування висловили прохання “підтримати всі заходи для повернення Україні композитора з українським корінням, для захисту його спадщини від використання її агресором як інструменту руйнації української сутності”.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС!
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Це звернення у ЗМІ спричинило новий вибух дискусій навколо перейменування академії. Нагадаймо, 19 червня оприлюднили результати голосування щодо перейменування вулиць в рамках дерусифікації. Окрім того, 19 червня Верховна Рада України прийняла рішення про заборону публічного виконання російських пісень та їхнього використання на радіо і ТБ. На цьому тлі відмова керівництва академії прибрати із назви академії ім’я російського композитора виглядає щонайменше дивно.
У березні-квітні у соцмережах почали з’являтися заклики активістів долучитися до процесу дерусифікації й деколонізації Національної музичної академії України та вилучити із назви академії ім’я російського композитора Петра Чайковського. Активісти вимагають або вилучити ім’я російського композитора зовсім, або перейменувати академію на честь українського композитора Бориса Лятошинського, який багато років працював у Київській консерваторії.
Проте, українцям, що виросли на російській класичній музиці, не так легко, виявилось, викоренити зі своєї свідомості причетність до “вєлікой руской кульутри”. Дехто небажання прощатись з ім`ям російського композитора у назві академії виправдовує українським походженням композитора. Вони наголошують на тому, що прадід композитора Федір Чайка був українцем, попри те, що він все ж таки надав перевагу Російській імперії і навіть змінив своє прізвище на Чайковського.
Нагадаємо, що український композитор Микола Лисенко відмовився від пропозиції Петра Чайковського поставити оперу “Тарас Бульба” російською мовою для того, щоб російська культура не могла присвоїти собі цей безумовно геніальний музичний твір.
А дехто стверджує, що «геній Чайковського поза національністю і поза політикою», що він є «громадянином світу» і т. ін. В той час, як в Росії композитор був іконою російської класичної музики, він був ще й поза традиційною орієнтацією, маючи статеві стосунки з чоловіками.
Інші акцентують увагу на рядку «Вийди, вийди, Йванку» з фіналу Першого фортепіанного концерту Чайковського, так ніби одна цитата зі спадщини російського композитора робить його українським. Проте студенти академії притримуються дещо іншої думки і дуже сумніваються у достеменності аргументів керівництва академії.
“Не хотілося би поширювати “непідтверджені” теорії, але мені особисто дуже дивно думати, що досвідчені музикознавці, якими все ж лишається керівництво музичної академії, дійсно вірять в ті аргументи, які просувають. Аргументи, що, як показує практика, не витримують дискусії. До того ж на зустрічі зі студентством було неймовірно багато маніпуляцій, викривлення фактів і відвертої брехні (як-от щодо вартості і наслідків процедури перейменування). Тож мені виглядає куди імовірніше фінансова зацікавленість (чи-то особиста, чи-то академії цілком),” – композиторка, студентка НМАУ Софія Проніна коментує дискусію навколо перейменування академії для Kyiv Post.
“Не секрет, що у музичної академії тісні зв’язки з Китаєм, і до нас щороку приїжджають вчитися багато китайський студентів. Цілком можливо, що зберігаючи ім’я Чайковського в назві академії, керівництво намагається зберегти бренд (московської) консерваторії, адже всі ми знаємо, з якою країною і культурою у Китаю дійсно теплі зв’язки” – додає студентка НМАУ.
Коментарі (0)