Kyiv Post відкриває нову рубрику, де щотижня публікуватиме вірші переможців “Першої кави”.
“Перша кава” – це стале поетичне зібрання, що проходить у кнайп-клубі “Купідон” у м. Києві. Учасники змагаються за першість та читають по два вірша, свої власні або іншого автора. Власник “Купідону” Федір Баландін усіх учасників пригощає філіжанкою кави, а переможець отримує пакунок натуральної кави в зернах. Переможця обирає модератор, наразі – відомий поет та автор пісень Олександр Корж.
“Перша кава” як явище в Україні виникла ще у далекому 2013 році. Тоді поет-дипломат Юрко Позаяк та підскарбій Бу-Ба-Бу Олександер Ірванець вирішили перейняти традицію хорватських поетів збиратися щотижня та змагатися у поетичній майстерності. З тих пір “Перша кава” проходить щосуботи о 13.00 в останньому притулку української інтеліґенції, кнайп-клубі “Купідон” на Пушкінській 1-3 (майбутня вул. Чикаленка). Протягом семи років “Першу каву” модерував Олександр Ірванець та його помічники.
У різний час переможцями «Першої кави» були відомі поети Юрко Позаяк, Артем Полежака, Юрко Космина, Олександр Корж, Олександра Гонтар та інші.
Цьогоріч вийшла антологія “Перша кава”, куди увійшли всі вірші-переможці за 7 років з початку заснування поетичного зібрання.
Цієї суботи, 25 червня, перемогла Владлена Єлагіна зі своїм віршем “Сонце сонць”.
Владлена Єлагіна — українська поетка з Києва. Працювала журналісткою в інформаційних агенціях Києва та Дніпра, а також фотокореспонденткою та райтером для українського бізнесу. У своїй поезії Владлена поєднує міф та чуттєвість з глибоким національним символізмом і баченням майбутнього.
СОНЦЕ СОНЦЬ
а цей сонях росте
йому брови – хмарки позолочені
все хита головою од південного суховія
і горить його чуб наче ватра роздмухана поночі
сутінкова зоря приазовського надвечір‘я
ходить сонях не спить – все викурює змій попід ліжками
ляска петрів батіг і періщить гадюк у стерні
а цей сонях росте – як пів всесвіту стане заввишки
до співучих планет пелюстки як мости
прокладе
перше сонце від сонць – кожна жилка у соках і трепеті
переродиться кров від коріння ген до голови
сонях очі розплющить – а над ним усе лебеді лебеді
до розпалених зір дістають голубими крильми
так цвіте глибина його сильна пекуча і соняшна
серцевина дає непоборну снагу у зерні
підійшов до руки тихий лет з найтеплішого борошна –
й сонях витворив сам оцю землю і бога на ній
SUN OF SUNS
and this sunflower grows
its brows are gilded clouds
and the head is swaying in the southern drought wind
and its weak strand of hair burns like a blazing fire
fanned sun flames after dark by the Azov sea
it’s walking with no sleep and burning all snakes out
from under quiet beds
a grassy whip is clanging and lashing asp in stubble
that’s how the flower grows – ’twill reach a height of space
and lay its petals bridge to the singing planets
the sun among the suns – see the vein of juice and trembling
and blood will be reborn from roots to the flower’s head
the flower opens its eyes – and swans are flying over it
to touch candescent stars with their light blue wings
its bloom is full of strength in my white-hot sunflower
the core endows this plant with power in the seed
and when the warmest flour caresses greenish palms
they will create this ground and all divine on it
Коментарі (0)