Національний банк України (НБУ) скасував обмеження на вихідні перекази з однієї банківської картки на іншу, відомі як P2P-транзакції.
Загальна сума таких операцій для однієї особи раніше не могла перевищувати 150 000 грн на місяць (3 700 доларів) на всіх рахунках, відкритих в одному банку.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Раніше НБУ заявляв, що обмеження є тимчасовим і триватиме пів року, поки буде знайдено рішення проблеми ухилення від сплати податків. Після цього обмеження могло бути продовжене або скасоване.
Проте Нацбанк вирішив не подовжувати обмеження, тож українці можуть здійснювати P2P-транзакції у звичному режимі, повідомляється в пресрелізі НБУ.
«Тимчасовий ліміт на р2р перекази був введений НБУ з 01.10.24 терміном на півроку. Відповідно, оскільки він не був продовжений, обмеження перестали діяти з 01.04.25», – заявили у пресслужбі НБУ виданню Kyiv Post.
Обмеження обговорювалися з травня 2024 року і були ключовим заходом Нацбанку в боротьбі з «дропами».
«Дропи» – це особи, які надають дані своїх банківських рахунків третім сторонам і отримують винагороду за використання карток у транзакціях. Такі операції не відображають реального доходу – картки використовуються як транзитні інструменти для розподілу нелегальних коштів.
Після пів року дії обмежень Національний банк України, схоже, задоволений результатами.
«Короткострокова тенденція до швидкого зростання кількості відкритих платіжних карток, яка фіксувалася у вересні-жовтні минулого року, зупинилася», – йдеться в пресрелізі НБУ.
Статистично це ще не підтверджено, оскільки дані про карткові платежі публікуються з двомісячним запізненням і лише у квартальному розрізі. Проте P2P-транзакції дійсно почали знижуватися у четвертому кварталі 2024 року.
За оцінками фінансового аналітика ICU Михайла Демківа, зростання P2P-транзакцій становило 25% у другому кварталі 2024 року, 25% у третьому кварталі, але лише 4% у четвертому.
Національний банк України привертав увагу до проблеми «дропів» у другій половині минулого року, наголошуючи на зменшенні податкових надходжень для країни.
Протягом останніх шести місяців, окрім регулярного висвітлення теми, НБУ повідомив про впровадження низки заходів політики:
- зміни до закону про фінансові послуги, які передбачають збільшення штрафів для порушників платіжного законодавства;
- підписання меморандуму про забезпечення прозорості у сфері платіжних послуг із «абсолютною більшістю банків, що обслуговують роздрібних клієнтів, і постачальниками платіжних послуг»;
- удосконалення системи моніторингу платіжних операцій.
НБУ також повідомив, що правоохоронні органи почали активніше розслідувати діяльність «дропів».
«Правоохоронні органи активно працюють над виявленням і припиненням злочинних схем. Наприклад, Бюро економічної безпеки нещодавно викрило мережу, до якої входило понад чотири тисячі учасників дроп-системи», – йдеться в заяві НБУ.
Крім того, Нацбанк розробив ініціативу щодо створення бази даних потенційних «дропів», назвавши її «реєстру осіб, що потребують посиленого контролю платіжних операцій.». Центральний банк подасть цю ініціативу на розгляд Верховної Ради у квітні.
Того ж дня Державна податкова служба України (ДПС) повідомила, що отримала «новий інструмент контролю за онлайн-продажами».
«Відтепер ДПС на постійній основі ідентифікує громадян та платників податків, які здійснюють продаж товарів через мережу Інтернет та отримують грошові перекази за нього», – йдеться в пресрелізі.
Онлайн-продажі часто ставали частиною схем із «дропами», оскільки деякі малі підприємства уникають звітування про реальні доходи, щоб сплачувати менше податків. Водночас невідомо, чи новий інструмент ДПС безпосередньо пов’язаний із боротьбою з «дропами» – у пресрелізі установи про це не йдеться.
