«Ще зарано казати, що Росія втрачає свої позиції в Африці».
Минуло три роки після розпаду ПВК «Вагнера», але, за словами представника української військової розвідки, Росія значною мірою зберегла свої позиції на всьому африканському континенті, замінивши тих найманців на Африканський корпус і розширивши свої операції з впливу.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
В ексклюзивному інтерв’ю «Kyiv Post» представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) Андрій Черняк зазначив, що Москва й надалі розглядає Африку як джерело політичного впливу, стратегічних ресурсів, можливостей для обходу санкцій та рекрутів для своєї війни.
Kyiv Post: Як змінився вплив Росії в Африці за останні три роки?
Андрій Черняк: Африканський напрямок зовнішньої політики дуже цікавить Росію.
Вирубують заповідники та готуються: Кремль панічно стягує комплекси ППО до Москви
Злочинна діяльність в Африці так званої приватної військової компанії «Вагнер» до її розпаду, що стався після катастрофічних втрат у війні проти України та невдалого заколоту в Росії, є загальновідомим фактом. Однак це не означає, що роль Кремля була незначною: бойовики «Вагнера» діяли в Африці з благословення російської держави та служили там злочинним інтересам Москви.
Можливо, «Вагнер» мав певну автономію, значною мірою завдяки особистим стосункам Пригожина з російським диктатором — він, як відомо, був «кухарем Путіна». Проте ця так звана приватна армія насамперед виконувала завдання російських державних структур, передусім спецслужб.
Після розпаду «Вагнера» залишки цієї ПВК були реорганізовані в «Африканський корпус». По суті, це та сама «приватна військова компанія», тільки знеособлена, без якихось видатних лідерів. І це, схоже, негативно позначається на її бойовій ефективності, адже всі ми бачили, як повстанці в Малі неодноразово завдавали серйозних втрат російським найманцям із цього корпусу.
Однак, незважаючи на ці справді прикрі поразки, ще зарано казати, що Росія втрачає свої позиції в Африці. «Африканський корпус» налічує від 8 000 до 10 000 бойовиків. Вони продовжують підтримувати військові хунти та різні збройні угруповання в країнах по всьому континенту, зокрема в Малі, Нігері та Буркіна-Фасо.
Окрім військового компонента, Росія продовжує розширювати свою мережу гібридного впливу в Африці через так звані «Російські доми», шляхом створення підконтрольних організацій, які позиціонують себе як незалежні, але насправді перебувають під контролем Кремля, а також через інформаційні операції, що провокують або загострюють конфлікти в африканських країнах. Цю підривну діяльність здійснюють російські спецслужби, зокрема ГРУ та СЗР.
Яких цілей сьогодні прагне досягти Росія в Африці?
Понад 50 африканських держав є членами ООН. Для Росії це великий «банк голосів», який можна використати для створення так званого опозиційного блоку на міжнародній арені, щоб створити ілюзію, ніби Росія залишається впливовою світовою державою, та просувати наратив про так званий «багатополярний світ».
Росія також отримує доступ до цінних природних ресурсів: золота, алмазів, урану та нафти. Зокрема, Кремль накинув жадібним оком на багатий на ресурси регіон Сахель.
Однак, коли росіяни отримують доступ до африканських родовищ цінних копалин, вони поводяться як колоніальні експлуататори в найгіршому сенсі цього слова. Це часто закінчується екологічною катастрофою. Наприклад, у Судані росіяни забруднили водні ресурси ртуттю під час хижацьких робіт із видобутку золота.
Звісно, Кремль використовує Африку й для контрабанди та шукає там шляхи обходу санкцій, щоб підтримати свою економіку й отримати технології для виробництва зброї.
Окрім того, Росія розглядає Африку як джерело найдешевших найманців для своєї злочинної війни проти України. У багатьох випадках це відбувається шляхом обману — людям обіцяють роботу, але після прибуття до Росії їх відправляють у м’ясорубку — на штурми.
ГУР вже повідомляв про численні показові випадки загибелі африканських громадян у цій війні.
Які методи використовують російські спецслужби для просування інтересів Кремля в Африці?
Сьогодні Африка перетворилася на величезний полігон для випробування Росією когнітивної зброї.
Стрімкий розвиток комунікацій, низький рівень медіаграмотності та розширення доступу до інтернету й телебачення по всій Африці дають росіянам змогу масово поширювати серед африканського населення дезінформацію, зокрема контент, створений за допомогою штучного інтелекту.
Ці підривні інформаційні кампанії провокують насильство. Одним із найяскравіших прикладів наслідків діяльності російських спецслужб в Африці стала операція Кремля проти місії ООН MONUSCO у Демократичній Республіці Конго. Поширення фейкових наративів і теорій змови щодо миротворців спричинило масштабні заворушення, в результаті яких загинули п’ятеро миротворців і понад 30 протестувальників.
Значно зросла кількість російських інформаційних операцій в африканських країнах. Принаймні у 22 країнах російські спецслужби керують конвеєром фейкових новин, що охоплює мільйони людей, провокуючи насильство, підтримуючи та легітимізуючи військові перевороти, а також залякуючи представників громадянського суспільства, які чинять опір російському втручанню.
Щоб приховати свої злочинні наміри в Африці, росіяни також створюють імітаційні панафриканські структури, які позиціонують себе як «незалежні організації громадянського суспільства». До них належать «Альтернативне партнерство Росія-Африка з економічного розвитку» (PARADE) та «Панафриканська група з торгівлі та інвестицій» (GPCI).
Таким чином, у процесі розширення впливу Кремля в Африці ключову роль відіграють російські спецслужби, що діють під прикриттям російських посольств і дипломатичних місій, а також організації, що перебувають під їхнім контролем, зокрема «Россотрудничество», мережа так званих «Російських домів», вищезгаданий «Африканський корпус» і пов’язаний із ним ЗМІ «African Initiative».
