Кожна дія має значення: важливість підготовки фахівців з розмінування України

Повномасштабне вторгнення змусило Україну прискорити інновації в оборонному секторі. Проте пошук ефективних рішень не обмежується лише дронами чи артилерією. Однією з менш помітних, але не менш важливих сфер для збереження життів цивільного населення, є розмінування та знешкодження вибухонебезпечних предметів.

Україна - одна з найбільш замінованих країн

Сьогодні Україна є однією з найбільш забруднених вибухонебезпечними залишками війни країн світу. Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії близько 139 тисяч квадратних кілометрів, тобто приблизно 23% території нашої країни, потенційно заміновано. Міни, касетні боєприпаси та інші вибухові предмети знаходять у полях, на дорогах, у житлових районах, під землею, а іноді росіяни їх маскують під звичайні предмети і навіть дитячі іграшки, спеціально залишені у відкритому доступі.

Згідно з Landmine Monitor 2024, міни були виявлені в 11 із 27 адміністративних одиниць України.

У розмінуванні Україна стикається з тією ж проблемою, що й у інших сферах: браком кваліфікованих кадрів. Хоча за останні два роки кількість саперів у країні зросла майже вдвічі – з приблизно 2000 у 2022 році до щонайменше 4000 сьогодні – цього все ще недостатньо для великих обсягів роботи.

Ситуацію ускладнює й поява нових типів мін та вибухонебезпечних предметів, які важче виявити. Досвідчені фахівці добре знають, як знешкоджувати радянські протипіхотні та протитанкові міни, але виклики змінюються: Росія продовжує розробляти нові, ще більш смертоносні поєднання боєприпасів, зокрема касетні снаряди, які скидають з дронів. У таких умовах критично важливо, щоб сапери проходили постійне навчання та мали доступ до найновіших методик і технологій, адже навіть незначне відставання в знаннях може коштувати життя.

Наразі Державна служба з надзвичайних ситуацій співпрацює з понад 30 міжнародними організаціями та компаніями у галузі розмінування, однією з яких є канадська діаспорна НГО Mriya Aid, що ще у 2022 році почала навчати працівників державних установ та підготувила більш ніж 220 фахівців з розмінування. Серед них є як досвідчені сапери, так і ті, хто лише розпочинає кар’єру у цій сфері.

Навчання українських чоловіків і жінок відбувається у MAT Kosovo—всесвітньо відомому центрі підготовки саперів, що працює за Міжнародними стандартами протимінної діяльності (IMAS). Програма навчання організована канадською діаспорою вирізняється тим, що зосереджена на найвищих рівнях сертифікації IMAS EOD: 3, 3+ і 3T.

Отримання цих кваліфікацій дозволяє українським фахівцям не лише проводити розмінування за найвищими стандартами безпеки, а й очолювати команди, навчати інших, працювати з найскладнішими типами боєприпасів і адаптуватися до різноманітних умов роботи в Україні.

Розмінування України: особливості та виклики

У процесі цієї роботи стало очевидним, що умови для успішного розмінування в Україні суттєво відрізняються від інших країн і потребують унікальних рішень.

Географічне різноманіття України, яке є перевагою у мирний час, створює значні труднощі для розмінування та вимагає індивідуального підходу. Робота з розмінування та знешкодження вибухонебезпечних предметів суттєво відрізняється залежно від середовища — міської забудови, полів, лісів чи степів. Однією з найбільш замінованих територій України є Чернігівщина. За словами підполковника Сергія Білевича, головного інструктора Центру протимінної діяльності в Чернігові, через інтенсивні обстріли та атаки росіян у регіоні залишилися розкидані боєприпаси: дрони Shahed, ракети, артилерійські снаряди. Попри активне очищення території, значні площі лісів залишаються нерозмінованими.

На півдні України родючі землі Херсонщини зазнали серйозного замінування під час російської окупації та безперервних обстрілів. Тривають інтенсивні зусилля щодо відновлення цих земель для сільськогосподарського використання. Радмила Воловецька з Центру розмінування Державної спеціальної служби транспорту зазначає, що, хоча використання машин для розмінування пришвидшує процес на рівних поверхнях, території вздовж доріг, ліси та яри потребують спеціалізованих, високо кваліфікованих фахівців, які виконують ручне розмінування.

«Саме під час тренінгу в Косово я по-справжньому зрозуміла, чому траву необхідно косити особливим чином, аби не зачепити приховані розтяжки, або як правильно розгортати траву певними рухами, щоб процедура була безпечною. Тут кожна дія має значення», - згадує Радмила.

Те саме стосується чутливої інфраструктури та міських територій. Навіть коли дрони, роботи та інші технології можуть допомогти у розмінуванні, вищі рівні підготовки та сертифікації персоналу за стандартами IMAS EOD забезпечують належне планування, нагляд, контроль якості та обережне втручання, що потребує присутності людини, ухвалення рішень і завершення завдань з розмінування. Найновіші розробки вітчизняного сектору, зокрема наземні роботизовані комплекси, поки що не досягли технологічного рівня, який би забезпечував якісне розмінування територій.

Великих інвестицій та зусиль з розмінування потребує також Чорне море, яке наразі забруднене морськими мінами та іншими вибухонебезпечними предметами. Згідно із закордонними дослідженнями, російські війська замінували і цивільні судноплавні шляхи, зокрема «гуманітарний коридор», який Україна створила для експорту зерна.

Наразі Україна має також нестачу кваліфікованих фахівців для підводного розмінування. Як зазначає Начальник служби водолазних робіт Олександр Ковган, «в Україні є десь 30 фахівців з підводного розмінування. Є багато професіоналів, але жоден із них не отримав спеціалізованої міжнародної підготовки за кордоном». Підводне розмінування вважається вдвічі небезпечнішим за наземні операції через погану видимість, що ускладнює виявлення загроз. Крім того, для підводного розмінування існує набагато менше механічних та технологічних засобів, ніж для наземних методів.

Зважаючи на брак кваліфікованих кадрів, серед яких традиційно більше чоловіків, роль жінок у розмінуванні стає все більш важливою. Наразі понад 35 українських жінок — більше ніж 10% від усіх учасників навчальної програми з розмінування, організованої канадською організацією — отримали сертифікацію IMAS і активно беруть участь у розмінувальних операціях.

Робота з розмінування сама по собі є небезпечною. Проте діяльність українських саперів в умовах активної війни під постійною загрозою атак має ще більше викликів. Іноді команди з розмінування та міжнародні організації стають цілями для російських ракетних та дронових ударів, як це сталося з Швейцарським фондом протимінної діяльності (FSD) в Харкові у липні 2024 року. А зовсім нещодавно, у лютому 2025 року, під час теракту у Миколаєві загинуло троє військовослужбовців Центру протимінної діяльності, один з яких, Вадим Єлісєєв, отримав сертифікацію IMAS EOD 3 завдяки програмі канадської НГО.

Попри дійсні загрози, ця надзвичайно важлива робота має тривати. Відповідно до прогнозів, розмінування українських територій може зайняти десятиліття, а на очищення країни від мін та вибухонебезпечних предметів потрібні значні кошти - близько 29,8 мільярда доларів США. Хоча зусилля таких ентузіастів, як неурядові організації, а також державне фінансування від союзників, зокрема Міжнародної коаліції з розмінування, є надзвичайно важливими, масштаби забруднення України вимагають залучення якомога ширшого кола учасників, і зокрема представників приватного сектору.