Державна Податкова служба України з лютого 2022 року припинила публікувати низку важливих відкритих даних, зокрема, дані про податковий борг та реєстр платників єдиного податку.
Про це повідомив Опендатабот.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Податкова закрила дані про борги компаній: що відомо
За даними Опендатабот, Податкова служба закрила частину важливих відкритих реєстрів, зокрема, інформацію про анулювання реєстрації платників ПДВ, податковий борг, реєстри платників єдиного податку та ПДВ. Для обґрунтування такого рішення було застосовано “трискладовий тест” — механізм, що мав довести суспільству доцільність обмеження доступу до публічної інформації.
На запит Опендатабот щодо процедури проведення цього тестування, у Податковій зазявили, що робочих груп не створювали, засідання не фіксували, а аналіз проводили лише внутрішніми підрозділами, без участі зовнішніх експертів.
Відповідно процедура виявилася неформалізованою, а аналітичні докази шкоди від відкритості даних – відсутні.
Це суперечить базовим принципам відкритості, бо трискладовий тест мав бути прозорим, з фаховим аналізом та участю представників бізнесу та сектору безпеки, як наголосили в Опендатабот.
Чому податкові дані важливі для бізнесу та держави
“Закриття інформації про податковий борг –один із найгостріших кроків. Ці дані використовуються бізнесом щодня: для перевірки контрагентів, уникнення шахраїв, оцінки ризиків у закупівлях чи партнерствах.
Податковий борг – це ключовий індикатор фінансової дисципліни компанії. З втратою цього інструменту добросовісні підприємці опиняються в нерівних умовах. Водночас недобросовісні – отримують додаткові можливості приховувати проблеми”, – пояснив засновник Опендатабота Олексій Іванкін.
Він зауважив, що такий крок підриває довіру в бізнес-середовищі, створює поле для шахрайства і шкодить економічній безпеці держави.
“Втрата доступу до таких даних напряму впливає на якість рішень, які приймають підприємці, інвестори та громадяни, а робота через кабінет ДПС вбиває будь-яку автоматизацію. Водночас рішення, які ухвалюються без зрозумілих критеріїв і підзвітності – це ризик корупції та маніпуляцій”, – підсумував Іванкін.
