Німецька Rheinmetall посилюється двома новими заводами в Болгарії

Найбільший європейський виробник оборонної продукції Rheinmetall зі штаб-квартирою в Дюссельдорфі відкриє в Болгарії два заводи з виробництва артилерійських снарядів і пороху, зміцнивши свої позиції як важливого постачальника боєприпасів для Збройних сил України.

Як повідомила Болгарська телеграфна агенція, у вівторок генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер зустрівся з колишнім багаторічним прем’єр-міністром Болгарії, лідером консервативної політичної партії «Громадяни за європейський розвиток Болгарії» (ГЕРБ) Бойко Борисовим. Вони, зокрема, домовилися про побудову лінії з виробництва 155-мм снарядів на території Вазовського машинобудівного заводу (болг. Вазовски машиностроителни заводи – ред.) – великого виробника оборонної продукції.

Борисов повідомив про це наживо в болгарських соціальних мережах, а згодом і в основних ЗМІ. За його словами, угода про виробництво снарядів буде укладена за три тижні, а проєктна потужність заводу становитиме 100 000 снарядів на рік.

«Ми поінформували Європейську комісію про ці два проєкти і забезпечили державне фінансування через механізм SAFE (Strategic Technologies for Europe Platform – Платформа стратегічних технологій для Європи – ред.)», — сказав Борисов.

Паппенбергер додав: «Rheinmetall разом із Болгарією незабаром побудує в Болгарії щонайменше два заводи, перший з яких буде виробляти артилерійські снаряди. Ще важливішим є наше спільне підприємство з виробництва пороху». За його словами, болгарський уряд і Rheinmetall спільно інвестують у проєкт понад 1 млрд євро.

Це була  третя за цей рік зустріч Борисова з Паппенбергером.

У середу глава НАТО Марк Рютте головував в Унтерлюсі (Німеччина), де розташований новий, ультрасучасний завод з виробництва 155-мм снарядів, вартість якого становить 300 млн євро і будівництво якого компанія Rheinmetall розпочала в лютому 2024 року. Успіх німецької корпорації у будівництві заводу з нуля за сімнадцять місяців – у два-три рази швидше, ніж зазвичай будуються такі об’єкти – є доказом того, що європейська промисловість здатна протистояти військовій загрозі з боку Росії, заявив Рютте.

«Це надзвичайно важливо для нашої власної безпеки, а також для продовження підтримки України в її сьогоднішній боротьбі та стримування будь-якої агресії в майбутньому», – сказав він. «Ми стикаємося з викликами... (але ми) на шляху до того, щоб змінити ситуацію в оборонному виробництві».

Масивний завод площею 30 000 квадратних метрів в Унтерлюсі буде виробляти 350 000 снарядів на рік до 2027 року. Виробництво артилерійських снарядів на континенті зараз у шість разів більше, ніж два роки тому, сказав Рютте в коментарі, про який повідомляє AFP.

Виступаючи на тій же церемонії відкриття, Паппенгергер сказав, що завод в Унтерлюсі допоможе виконати замовлення німецького уряду на боєприпаси на суму 8,5 млрд євро, розміщене в липні 2024 року. Rheinmetall також нещодавно підписав угоду про спільне виробництво з Румунією на суму 550 млн євро для виробництва пороху, а завод планується запустити на початку 2028 року, повідомляє AFP.

У березні парламент Німеччини схвалив конституційні зміни, які вперше дозволяють обмежене дефіцитне фінансування, якщо це стосується потреб оборони. За даними, опублікованими міністерством оборони, витрати Німеччини на оборону в 2029 році становитимуть 162 млрд євро, що більш ніж утричі перевищує оборонний бюджет 2021 року.

Згідно з ціновими звітами за четвер, вартість акцій Rheinmetall загалом залишалася стабільною на рівні 1634 євро за акцію, але знизилася з рекордного максимуму в 1889 євро 29 травня. Ціни на акції Rheinmetall різко зросли після голосування в Німеччині за дефіцитне фінансування: у лютому 2025 року акції Rheinmetall зазвичай можна було придбати за ціною від 750 до 800 євро.

Згідно з відкритими джерелами, Rheinmetall виробляє 155-мм артилерійські снаряди в Німеччині, Іспанії, Південній Африці та Австралії безпосередньо або через дочірні компанії, які вона контролює. Компанія також бере участь у спільному виробництві з Індією, Чехією та Україною. За повідомленнями, у 2024 році глобальний обсяг виробництва компанії становив близько 1,1 мільйона снарядів. Нові потужності планується побудувати в Угорщині та Болгарії.

По всій Європі виробники зброї на чолі з Rheinmetall збільшили площу військових заводів з 790 000 м² у 2020-2021 роках до 2,8 млн м² у 2024-2025 роках — це «переозброєння історичних масштабів», як повідомило агентство Bloomberg у середу. Німецькі чиновники заявили, що значна частина виробництва снарядів призначена для ЗСУ.

Президент України Володимир Зеленський у своїх публічних заявах зазначив, що Україна виробляє від 40 до 50 відсотків необхідної їй зброї, але все ще відчуває нестачу деяких видів озброєння, а загальні запаси артилерійських снарядів є обмеженими. Офіційні заяви Генерального штабу Збройних сил України свідчать, що ЗСУ в середньому витрачають 3-5 тисяч артилерійських снарядів усіх типів на день, а під час інтенсивних боїв — удвічі більше. Військові аналітики зазвичай оцінюють витрати України на артилерійські снаряди на рік у 1,5-2 мільйони боєприпасів усіх типів.

У місяці, що слідували за вторгненням Росії в Україну, США очолили міжнародні зусилля з постачання артилерійських снарядів і навіть гаубиць для їхнього вистрілювання до ЗСУ, які перебували у скрутному становищі. Екстрені поставки десятків тисяч 155-мм снарядів стандарту НАТО, деякі з яких були доставлені військовими транспортними літаками США з таких віддалених країн, як Ізраїль і Південна Корея, відіграли вирішальну роль у боях у східному регіоні Донбасу в травні-липні 2022 року.

Під час цієї наступальної операції Кремль зосередив більшу частину своїх сил, намагаючись знищити значно менші за чисельністю ЗСУ і завоювати східний регіон України – Донбас. Поставки американських снарядів, насамперед критичного калібру 155 мм, допомогли ЗСУ зупинити російську армію.

США припинили всі поставки зброї, наданої Україні, в лютому 2022 року після захоплення Білого дому і Конгресу президентом Дональдом Трампом і його прихильниками. З того часу США дозволили лише обмежений продаж американської зброї Україні на умовах «готівка за бочку». З моменту приходу до влади команди Трампа США принаймні двічі припиняли всю військову допомогу Україні, включаючи боєприпаси. Представники Пентагону пов’язали це припинення з низькими запасами снарядів для американських збройних сил.

У травні 2024 року США відкрили новий завод з виробництва 155-мм артилерійських боєприпасів у Мескіті, штат Техас, з метою збільшення виробництва американських снарядів шляхом створення трьох ліній з виробництва снарядів, які до 2025 року будуть випускати 100 000 снарядів на місяць.

На відміну від заводів, що належать і експлуатуються компанією Rheinmetall як комерційні підприємства, завод у Мескіті належить уряду США і не має на меті отримання прибутку, а операціями керує гігант збройової промисловості General Dynamics як контрактний менеджер. У травневій статті New York Times, присвяченій цьому заводу, його назвали «майбутнім виробництва військових боєприпасів у США».

У червні 2025 року американські ЗМІ, що висвітлюють оборонну промисловість, повідомили, що завод у Мескіті пропустив кілька термінів запуску виробничих ліній, а кількість снарядів, вироблених станом на червень на єдиній лінії, що була введена в експлуатацію, становила не 100 000, а 36 000.

У звітах звинувачували затримки з виробничим обладнанням і несподівано високі витрати на ланцюжок поставок, які в деяких випадках погіршувалися новими американськими тарифами, накладеними на постачальників компонентів для виробничих ліній за кордоном. За деякими повідомленнями, Пентагон розглядав можливість звільнення General Dynamics і пошуку заміни, яка б краще організувала американське виробництво снарядів.