Олексій Арестович, який на початку повномасштабного вторгнення здобув популярність як головний “заспокійливий” спікер країни, зробив низку скандальних заяв, що фактично дублюють ключові наративи кремлівської пропаганди. В новому інтерв’ю російській журналістці Ксенії Собчак він озвучив свій “мирний план”, що передбачає капітуляцію, та відкрито атакував українську державність, викликавши шквал обурення в суспільстві.
Від рупора президента до апологета Кремля: що означають скандальні заяви Арестовича?
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
В українському політикумі давно не було настільки відвертих заяв, які б одночасно просували ідею територіальних поступок і підігрували головним міфам ворога. Інтерв’ю Арестовича стало не просто висловленням особистої думки, а чітко сформованою політичною програмою, спрямованою на специфічний електорат.
Найбільш резонансною частиною розмови стала його пропозиція щодо завершення війни. Фактично, це план відмови від п’яти суверенних регіонів України.
“Я віддаю чотири області та Крим. Не визнаю їх російськими. Віддаю на умовах як ФРН і НДР”, — заявив Арестович.
Цей “мирний план”, на думку політичних оглядачів, є не лише спробою загравати з втомленою від війни аудиторією, а й прямим тестуванням суспільної думки на готовність до “миру за будь-яку ціну”. Озвучуючи таку ідею, Арестович свідомо займає нішу, яку раніше представляли проросійські політики, та намагається легітимізувати ідею капітуляції в обмін на примарні гарантії.
Проте територіальними поступками його бачення майбутнього не обмежується. У разі свого обрання президентом Арестович планує негайно відновити прямий діалог із Кремлем.
“Я б поїхав до Москви одразу. За принципом “іду на ви”. Це не на уклін, а... на “стрілку”“, — зазначив він.
Такий крок, на думку експертів, спрямований на створення образу “сильного лідера” та єдиного перемовника, здатного домовитися з Путіним. Це класичний популістський хід, який повністю ігнорує той факт, що Росія веде війну на знищення, а не шукає компромісів.
Кульмінацією розмови стали прямі звинувачення на адресу України, які повторюють головну тезу російської пропаганди. Арестович заявив, що є ворогом української державної системи, бо вона, на його думку, є нацистською.
“Ми в такій хорошій фашистській петлі перебуваємо... Це екстремальна форма націоналізму, близька до нацизму”, — сказав він, додавши, що його не бентежить співзвучність із риторикою Путіна.
Пряме звинувачення власної країни в нацизмі в розмові з представницею країни-агресора є небезпечним прецедентом. Таким чином Арестович не лише намагається делегітимізувати українську владу в очах світу, а й дає виправдання російській агресії.
У підсумку, це інтерв’ю остаточно закріпило за Олексієм Арестовичем статус політика, який розпочав власну гру. Його стратегія — мобілізація проросійського та втомленого від війни електорату через просування ідей, що є небезпечними для національної безпеки України та підривають її боротьбу за незалежність.
