В Україні з’явилися перші офіційні лобісти: що про них відомо

В Україні починає формуватися інститут легального лобіювання: з’являються перші засвідчені державою професійні лобісти.

Станом на кінець листопада 2025 року, тобто через три місяці після набуття чинності Закону про лобіювання, у відповідному Реєстрі, яким опікується Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), зафіксовано 110 учасників.

Про це повідомляє Опендатабот.

Хто вже зареєструвався як лобіст в Україні

За даними опендатабот, від початку роботи Реєстру прозорості (інша назва реєстру лобістів) було зареєстровано 110 учасників. З них активними наразі залишаються 108 учасників, оскільки двом суб’єктам згодом призупинили участь.

Структура перших українських лобістів виглядає так:

• 55 компаній;

• 54 фізичні особи;

• 1 іноземне представництво.

Серед піонерів офіційного лобіювання — великі гравці ринку, які потрапили до Індексу Опендатабота 2025. Зокрема, це «Філіп Морріс Україна», мережа магазинів «Аврора», «Метро кеш енд кері Україна», «Арселорміттал Кривий Ріг» та державний «Ощадбанк».

Лідер цьогорічного Індексу Опендатаботу у банківській сфері — «Ощадбанк» — одним із перших серед фінансових установ доєднався до Реєстру. У компанії пояснюють своє рішення необхідністю прозорої роботи з регулятором.

«Для банку, діяльність якого безпосередньо залежить від нормативного регулювання, важливо відкрито й легітимно взаємодіяти з Національним банком та іншими державними органами. Реєстрація в Реєстрі прозорості дозволяє діяти у правовому полі, розмежовуючи легітимний захист інтересів від недопустимих форм впливу», — зазначили в «Ощадбанку».

Директорка з корпоративних питань мережі «Аврора» (одного з лідерів ритейлу) Інна Бойчук зауважує, що сам закон «Про лобіювання» та Реєстр є лише інструментами. Для того, аби механізм став результативним та забезпечив прозорість, потрібно працювати над формуванням довіри до інституту лобіювання.

«В цю роботу мають бути залучені як державні стейкхолдери, так й бізнес, медіа та суспільство в цілому. Зокрема, бізнес має бути відкрито представляти свої позиції, а влада — сприймати і приймати таку взаємодію як природню частину демократичного процесу ухвалення рішень. Тому наразі, напевно, буде справедливо сказати, що вже згаданий закон і Реєстр прозорості є поки кроками на шляху до формування зрілої культури впливу на владу», — коментує Інна Бойчук.

Ринок лобізму в Україні: перші підсумки роботи Реєстру прозорості

Керівниця Департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Вікторія Куликова звертає увагу на технічні нюанси періоду налагодження процесів.

«Ми очікуємо, що Реєстр стане реально дієвим інструментом прозорої комунікації. Водночас важливо вдосконалити законодавство: уточнити визначення понять, спростити звітність і надати зареєстрованим учасникам практичні стимули. Лише тоді система працюватиме ефективно й сприятиме підзвітності всіх сторін», — зазначила Куликова.

Вона додала, що поточний формат подачі звітності є досить технічно складним, особливо для великих бізнес-асоціацій. Це пов’язано з великою кількістю предметів лобіювання (нормативно-правових актів), сотнями бенефіціарів (компаній-членів) та значним обсягом комунікації з представниками держорганів, інформацію про які необхідно вносити до реєстру.

Схожої думки дотримуються і в Спілці українських підприємців (СУП), команда якої брала участь у тестуванні Реєстру та надавала рекомендації.

«Для повноцінної роботи системи важливо, щоб це була двостороння прозорість: не лише бізнес має реєструватися та звітувати, а й депутати та урядовці повинні так само діяти прозоро, доброчесно і виконувати норми закону. А задля ефективної роботи Реєстру необхідні удосконалення законодавства, зокрема уточнення термінів, оптимізація вимог до звітності та встановлення додаткових стимулів для зареєстрованих лобістів», — вважають у Спілці.

В СУП також зауважують, що основний етап взаємодії новостворених лобістів із державою фактично розпочнеться у січні 2026 року, коли подаватиметься перший звіт про лобіювання. Саме тоді з’явиться можливість повноцінно оцінити роботу Реєстру — його навантаження, функціональність і зручність використання.