Щороку 10 грудня світ відзначає Міжнародний день прав людини. Цей день є однією з найважливіших дат у календарі ООН, оскільки він знаменує річницю прийняття Загальної декларації прав людини.
День прав людини: дата та історія свята
Саме 10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея ООН прийняла і проголосила Загальну декларацію прав людини. Цей епохальний документ став результатом спільних зусиль міжнародної спільноти після жахіть Другої світової війни. Декларація проголосила універсальні права і свободи та визначила спільний ідеал, до якого мають прагнути всі народи та всі держави.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Прийняття Загальної декларації прав людини Генеральною Асамблеєю ООН було вирішальним кроком у справі захисту прав людини. Вона стала основою для багатьох міжнародних договорів, конвенцій і національних конституцій.
Головна ідея, закріплена у Загальній декларації прав людини, — це рівність усіх людей у їхній гідності, правах і свободах. Кожна людина має право на свободу і захист її прав незалежно від її раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану чи будь-якого іншого статусу.
Ці права людини є невіддільними і надаються всім від народження. Асамблеєю було визнано, що ідеал вільної людини, яка користується громадянською і політичною свободою, а також економічними, соціальними та культурними правами і свободами, може бути досягнутий лише в умовах, за яких кожен може вільно користуватися своїми отриманими від народження правами.
Варто особливо наголосити, що на тимчасово окупованих територіях України фіксуються системні та грубі порушення прав людини з боку Російської Федерації, у тому числі застосування тортур, довільні затримання, насильницькі зникнення та страти цивільного населення, що є воєнними злочинами. Це пряме нехтування принципами гідності, рівності та свободи, закріпленими в Загальній декларації прав людини, та призводить до масштабних людських страждань і руйнування базових прав і свобод.
Міжнародний день захисту прав людини 10 грудня як заклик до активних дій
День прав людини — це не просто визначна дата. Це нагадування про необхідність постійної роботи задля допомоги тим, чиї права і свободи порушуються, і про важливість освіти у сфері прав людини.
В Україні існує низка важливих законодавчих ініціатив і національних планів, спрямованих на захист прав людини для вразливих груп. Для прав жінок впроваджується Національний план дій з виконання Резолюції ООН 1325 «Жінки, мир та безпека», а також ведеться робота у ліквідації дискримінації та протидії домашньому насильству, що підтверджується ратифікацією Стамбульської конвенції.
Що стосується прав дітей, триває реформа деінституалізації, що передбачає перехід від інтернатних закладів до надання соціальних послуг, максимально наближених до сімейних умов. Розвивається система соціальних послуг для сімей у складних життєвих обставинах.
Права ЛГБТ+ та інших меншин захищають громадські організації, які надають правову та соціальну допомогу, а держава вдосконалює антидискримінаційне законодавство. Для прав людей з інвалідністю впроваджується інклюзивне навчання та створюється механізм фізичного супроводу, що забезпечує їхню рівність і гідність.
Щороку 10 грудня світ замислюється над тим, як далеко ми просунулися у справі забезпечення прав людини для всіх, і які виклики ще стоять перед нами. Попри виклики, робота у сфері захисту прав людини в Україні має позитивні тенденції, у тому числі зростання правової свідомості, про що свідчить збільшення кількості громадян, які намагалися відстояти свої права і свободи. Щороку значна кількість сімей вразливих категорій (включно з ВПО, малозабезпеченими та багатодітними, а також особами з інвалідністю) отримує соціальні послуги та різні види державної допомоги (наприклад, понад 672 тис. сімей отримали соціальні послуги у 2023 році).
Однак залишається актуальною проблема недостатнього рівня довіри до деяких інституцій, а також питання щодо ефективного механізму розслідування правопорушень, вчинених правоохоронними органами, особливо стосовно представників найбільш стигматизованих груп.
