Україна профінансує переклад і видання 100 українських книжок за кордоном.
Про це повідомили в Міністерстві культури.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Translate Ukraine: скільки книжок перекладуть і якими мовами
«Українська література сьогодні — це частина нашої культурної присутності у світі. Через книжки ми розповідаємо про себе, свою історію й свою стійкість. І важливо, що ці історії читають у десятках країн.
Програма Translate Ukraine допомагає зробити українські книжки доступнішими», — сказала віцепрем’єрка — міністерка культури Тетяна Бережна.
Цього року на конкурс надійшло 179 заявок від видавців із різних країн. До оцінювання допустили 176 проєктів від 119 видавців із 44 країн.
У підсумку експертна рада підтримала 100 перекладацьких проєктів, які мають бути реалізовані протягом року.
Українські книжки за кордоном: де і що видадуть
Найбільше перекладів заплановано польською (9), англійською (8) та сербською (7) мовами. По шість книжок вийде чеською та німецькою, по п’ять — арабською, французькою та італійською.
Загалом переклади охоплять близько 30 мов, серед яких також іспанська, шведська, португальська, бенгалі, японська та іврит.
Українські книжки видаватимуть не лише в Європі, а й на інших континентах. Зокрема, в Лівані опублікують «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського та «Гайдамаки» Тараса Шевченка, а в Єгипті — дитячу книжку «Це я така у бабу Устю» Наталі Місюк.
У Бразилії вийдуть твори Любка Дереша та Артура Дроня, а в Індії перекладуть українських поетів-класиків.
Серед найпопулярніших у видавців — книжка «Гемінґвей нічого не знає», яку перекладуть вісьмома мовами, а також романи Ілларіона Павлюка та Софії Андрухович.
В Україні за рік зареєстрували 267 нових видавців: як змінився видавничий ринок у 2025 році
Українська видавнича сфера продовжує розвиватися та цифровізуватися. Протягом 2025 року до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції було офіційно внесено 267 нових суб’єктів видавничої справи.
Минулий рік відзначився активним використанням електронних сервісів. Загалом протягом року через спеціалізовану інформаційно-комунікаційну систему до Держреєстру надійшло 724 заяви від суб’єктів господарювання.
Всі вони були подані в електронній формі з використанням відповідного програмного забезпечення.
