Реформа професійної освіти під час війни: програма MYRP надала імпульсу змінам

За час повномасштабної війни на перший план вийшло питання стійкості освітньої системи України та подолання освітніх втрат. Для реалізації цього амбітного завдання на тлі війни, яка триває, була розроблена багаторічна програма стійкості MYRP (Multi–Year Resilience Programme, далі – Програма – ред.), що фінансується глобальним фондом Education Cannot Wait (ECW) та реалізується за активного сприяння Міністерства освіти та науки України та участі міжнародних і національних ГО.

Процес відновлення освітніх втрат багатовекторний і до нього потрапляють фундаментальні речі, які дійсно змінюють всю освітню сферу. Ми вже писали про те, як в умовах війни Програма прискорює інтеграцію провідних світових практик у навчальний процес.

Ще одним системоутворюючим елементом, реалізацію якого прискорила MYRP, стала реформа професійної освіти (ПО – ред.). Реформа завдяки Програмі й справді отримала новий імпульс. 

Реформа професійної освіти – еволюція підходів

Досить довго система ПО функціонувала за інерцією радянських часів: заклади готували фахівців за нормативами, які не змінювалися десятиліттями, а бізнес отримував випускників, чиї навички не відповідали реальним запитам ринку.

Реформа системи професійної освіти нині вже перейшла до моделі, що базується на «трьох китах»: зміна змісту освіти, модернізація інфраструктури та партнерство з бізнесом. 

Головним моментом стала децентралізація та створення Навчально–практичних центрів (НПЦ) або ж майстерень чи лабораторій, які дозволяють студентам працювати з реальною технікою. Саме цей підхід системно реалізується через проєкт «100 майстерень»: у 2026 році держава вже втретє інвестує в оновлення інфраструктури, передбачивши на це один млрд грн із державного бюджету. За попередні роки вже відібрано і оновлюються 200 професійних і фахових коледжів, і цього року передбачено ще до 100.

Зараз акцент змістився на дуальну освіту – навчання безпосередньо на робочому місці.

Як зазначає заступник Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній, мета всіх змін – перетворити застарілі програми на сучасні навички.

«Сьогодні професійна освіта — це про можливості для людини реалізувати себе тут і зараз. Саме тому ми змінюємо підхід: від застарілих програм — до сучасних навичок. Реформа — це про реальні можливості для людей і економіки, і наше завдання — щоб випускник був потрібен ринку вже в день отримання диплома», – розповів він нам.

Також заступник міністра наголосив на тому, що зміна підходів дозволяє швидко модернізувати інфраструктуру, зміст навчання і партнерства з бізнесом, готуючи фахівців, які вже сьогодні потрібні економіці та працюють на відновлення країни.

Партнери Програми і реформа закладів професійної освіти

Одним з драйверів реформування системи професійної освіти в Україні стала ГО «Фундація Проджектор». У межах MYRP організація реалізовує пілотний проєкт DriveEd (ДрайвЕд) з реформування профільної середньої освіти за професійним спрямуванням, зокрема за транспортно-логістичним профілем. Для них ГО розробила та апробувала навчально-методичне забезпечення (кейси, ігри, лекції, блок-схеми), яке відповідає стандартам Нової української школи (НУШ). 

«Нам Міністерство освіти запропонувало обрати транспортно-логістичний профіль... тому що це в першу чергу стратегічний напрям, який впливає на розвиток економіки і відбудову України після війни», – зазначає тімлід проєкту Олександра Чубрей у розмові з Kyiv Post.

Команда з 45 експертів–практиків опрацювала міжнародний досвід Фінляндії, Естонії та Австрії, щоб адаптувати його для України. «Ми розробили 10 модельних навчальних програм та понад 10 000 сторінок освітнього контенту», – розповідає Олександра Чубрей.

Окрім того, для директорів та адміністрації було впроваджено курс «Антикризовий менеджмент», а для студентів — курси з «Soft skills» та «Підприємництва», які вже інтегровані на платформу «Професійна освіта онлайн». 

Проєкт продемонстрував високий попит з боку освітян - замість 90 викладачів, як було заплановано, навчання пройшли 198. Кількість здобувачів освіти, охоплених проєктом від ГО «Фундація Проджектор», сягнула майже 3400 осіб. Особлива увага приділяється прифронтовим регіонам (Сумська, Чернігівська, Дніпропетровська, Харківська обл.), де окрім методичної підтримки 10 навчальних закладів отримали ще й цифрову техніку на суму        15 000 доларів кожен.

Взагалі, інтеграція професії в загальноосвітній цикл стало головним здобутком проєкту. За новим підходом студенти вивчають математику, фізику чи англійську через призму своєї майбутньої професії. Наприклад, вчать професійну лексику або розв’язують фізичні задачі, пов’язані з механікою авто. «Зараз студент не питає: «Нащо нам математика?», тому що він розв’язує задачі, які стосуються транспортно–логістичного профілю. Або ж, скажімо, англійська. У нас повністю вся лексика, діалоги та завдання відповідають вимогам МОН. Разом з тим вони дуже сильно спрямовані на професію», – продовжує Олександра Чубрей і наголошує на тому, що подібні підходи були застосовані й для інших загальноосвітніх предметів: фізики, хімії і т.ін.

За реалізацію англомовного компоненту в реформуванні професійної освіти взялися експерти з GoGlobal та розробили унікальний набір навчальних матеріалів «PROSKILLS. Англійська для профтехів». У цьому наборі власне є навчальний посібник для студентів, який вже отримав гриф МОН, а також методичні матеріали для педагогів. 

«Ми розробили навчальні матеріали, посібник PROSKILLS, які відповідають реаліям сьогодення. Йдеться, насамперед про те, наприклад, що під час розробки підручника для студентів ми взяли до уваги невідповідність між програмою і реальним рівнем англійської учнів», – розповідає Любов Залюбовська, директорка з розвитку ГО GoGlobal. 

У межах проєкту GoGlobal також запустила мобільний додаток PROSKILLS, презентація якого відбулася в Києві нещодавно. «Ми побачили, що бар’єр не у бажанні вчитися, а в інструментах. Загальна англійська не відповідає запитам ринку праці, тому ми створили продукт, який дає мову в контексті професії», – розповіла під час презентації додатку директорка GoGlobal Тетяна Коврига. 

Ще одним напрямком роботи організації у контексті реформування системи професійної освіти у межах Програми стало не просто навчання викладачів і студентів, а посилення саме мовленнєвих навичок.

«По-перше, ми провели навчання для викладачів закладів ПО. По-друге, ми проводили speaking club і для викладачів, які працюють у закладах ПО, і для студентів», – додала вона. В організації нам також розповіли про те, що були проведені 6 хвиль розмовних клубів з 8 іноземними волонтерами.

Окрім того, GoGlobal вже реалізувала кілька пілотних проєктів із застосування навчальних матеріалів у роботі. Загалом, ця робота охопила 282 викладачів і  1167 студентів закладів професійної освіти у 29 навчальних закладах в п’яти областях (Сумська, Запорізька, Дніпропетровська, Полтавська та Одеська). Фідбек від учасників пілотних проєктів свідчить: 95% учнів відреагували позитивно, 86,4% викладачів вже інтегрували матеріали у регулярне викладання та вказують на зростання залученості та мотивації до навчання учнів.

Нові формати роботи мають дійсно хороший відгук і серед педагогів, які залучені до проєкту DriveEd. Команді «Фундація Проджектор» вдалося створити позитивну і конструктивну атмосферу для роботи і з педагогами, і зі здобувачами освіти. «Для мене, напевне, найціннішим є співпраця з колективами викладачів.. Ми дуже цінуємо те, що в нас регулярно відбуваються зустрічі, два рази на місяць… Незалежно від бомбардувань, атак, відсутності світла – люди сидять при свічках… якщо немає світла, вони не можуть підключитися – просять записувати зустрічі…», – продовжує тімлід DriveEd.

Про важливість правильного настрою та позитивної атмосфери змін говорить і Дмитро Завгородній: «Ми системно інвестуємо в інфраструктуру разом із міжнародними партнерами — оновлюємо майстерні, обладнання та створюємо сучасний простір, який надихає».

Нова форма подачі предметів однозначно сподобалась і здобувачам освіти, вони дійсно по іншому ставляться до цих предметів. Олександра Чубрей у розмові з нами згадує зворушливу історію про те, як нові матеріали, створені в межах проєкту, допомогли змінити групу з 30 студентів автомеханіків. «Вчителька англійської вийшла з декретної відпустки і почала роботу з групою з 30 студентів автомеханіків. З них дев’ять взагалі не знали ні букв з англійської, ні жодного слова. Коли вона зайшла з нашими матеріалами, ці дев’ять студентів, які раніше взагалі не працювали, після першого семестру отримали п’ять-шість балів — тобто на половину виросли. І вони відтепер на уроках — виконують завдання, грають в ігри, спілкуються між собою, тому що їх це зацікавило, їх це вмотивувало».

Реформа професійної освіти і співпраця з бізнесом – чому це важливо

Важливим елементом трансформації системи професійної освіти став фокус на залученні бізнесу до впровадження дуальної освіти. В Україні ця форма поки що не стала поширеним явищем: лише 5 тисяч здобувачів освіти обрали її у 2024 році, а в деяких регіонах, як-от Чернівецька область, — не було жодного вступника на дуальні програми. Про це свідчить аналітика від Центру дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях KSE. Дослідження було підготовлене на запит Міністерства освіти і науки України як інструмент підтримки ухвалення державних рішень щодо модернізації професійної освіти. Його метою стало надати уряду об’єктивну аналітичну картину стану дуальної освіти та рівня залучення бізнесу, позаяк робота Центру спрямована на підвищення якості професійної освіти та її системне зближення з потребами бізнесу й економіки.

Водночас результати дослідження показали, що залученість українського бізнесу до дуальної форми навчання залишається дуже низькою: лише 1,4% компаній беруть участь у дуальній формі здобуття професійної освіти, тоді як середній показник у ЄС становить 32,4%.

Тому підтримка регулярного контакту з працедавцями стала ще одним важливим напрямом роботи «Фундації Проджектор». У межах проєкту було проведене анкетування роботодавців з усієї України. Це дозволило отримати дуже корисний фідбек і змістити фокус всіх навчальних програм на пристосування до потреб на ринку транспортно-логістичних послуг. Завдяки такому діалогу та співпраці вдалося розпочати впровадження дуальної освіти, коли більшість завдань з різноманітних предметів студенти розв’язують на робочих місцях, і це їм зараховується як освітній кредит.

Зараз DriveEd вже на тому етапі, коли далі лише впровадження напрацювань, програм через «гриф МОН». Це дозволить іншим закладам України офіційно використовувати ці матеріали. Досвід транспортного профілю планують масштабувати на інші дев’ять профілів за професійним спрямуванням. 

«Напрацьовані «Фундація Проджектор» модельні навчальні програми стануть першими в Україні, які адаптують під нову структуру типових програм Міністерства освіти», – наголосила Олександар Чубрей, – «… і на основі наших матеріалів теж планується розробити підручники саме для транспортно–логістичного профілю. Ну, і потім вони теж ляжуть в основу роботи над іншими профілями», – додала вона.

Одним з головним результатів «Фундації Проджектор» стали підручники, які допомагають викладати навчальний матеріал. «Ми надаємо комплекс тих матеріалів, які допомагають вчителю в умовах реформи навчати дітей найновішому», – наголосила представниця організації.

Проєкти партнерів Програми стали ще одним прикладом того, як синергія державного сектора, зусиль громадських організацій, зміна підходів, креатив і позитивна енергетика допомагають змінювати цілі системи.

Так завдяки MYRP-у трансформація системи професійної освіти України отримала новий і потужний імпульс.