До студії УСІ в ефір до ведучої Тетяни Милимко прийшла біологиня Єлизавета Сафонова — учасниця 30-ї ювілейної Української антарктичної експедиції.
Рік тому вона вирушила на станцію “Академік Вернадський”, а сьогодні повернулася в Одесу з досвідом, який називає водночас буденним і унікальним.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Попри те, що поїздка до Антарктики була її дитячою мрією, відчуття “я тут” з’явилося не одразу.
Перші тижні — це технічні завдання, адаптація, передача обов’язків. Часу на емоції просто не було. Лише через місяць, під час робочого виїзду за біологічними зразками, приходить усвідомлення: навколо кити, айсберги — і ти в Антарктиці.
Один із головних стереотипів — Антарктида як мертва крижана пустеля. Насправді, каже Єлизавета Сафонова, усе навпаки.
Росіяни вдарили по об’єкту логістики на Одещині: постраждали 8 дорожніх працівників
“Життя там вирує не гірше, ніж на Привозі”, — жартує вона.
Тисячні “черги” пінгвінів до океану, складні екосистеми, рослини — від мохів до судинних видів. Антарктида не лише жива — вона змінюється.
Під час експедиції науковці зафіксували тривожну тенденцію: температура поверхневого шару морської води зростає.
Найнижча температура за рік становила -1,8°C, тоді як точка замерзання — близько -2°C. У попередні роки таких “теплих” зим було менше.
Це означає скорочення періоду льодоставу. А це, своєю чергою, впливає на тварин — зокрема, на тюленів, для яких крига критично важлива для розмноження. Пінгвіни також змінюють поведінку: мігрують у пошуках нових місць для гніздування і харчування.
Робота біологів — це постійні виїзди, збір зразків, лабораторна робота. Жодного фіксованого графіка. День починається з погляду у вікно: якщо погода дає змогу — науковці вирушають в море або на острови/материк. Якщо ні — працюють в лабораторії.
Після 7–8 годин у полі — ще кілька годин обробки зразків. Відкладати не можна: матеріал “живий”.
Попри свою “милість”, пінгвіни можуть серйозно впливати на екосистеми. Наприклад, їхні колонії здатні знищувати мохові покриви через накопичення гуано. Але це природний процес,проте екосистема не завжди повністю відновлюється після їхнього відходу.
“У природі все збалансовано. Якщо щось приходить — щось іде. І це нормально. Ми там гості. А тварини — господарі”,— пояснює Сафонова.
Один із ключових принципів роботи — не втручатися. Пінгвінам не можна перекривати шлях. Якщо колонія рухається — людина має або чекати, або змінити маршрут.
На станції більшу частину року перебувало 13 людей. У зимовий період це майже замкнута спільнота. Попри це, відчуття браку особистого простору не виникає. Усі зайняті роботою і часто бачаться лише за обідом та вечерею.
Втім, у сезон, коли приїжджають туристи та іноземні колеги, станція перетворюється на “гуртожиток у годину пік”.
Після року в Антарктиці повернення в Одесу не стало шоком. Навпаки — з’явилося відчуття, ніби нічого не змінилося. Час у експедиції минає надзвичайно швидко. Єдине, що стало помітним, — змінилися близькі люди.

