Чи стане рекордна травнева атака РФ на Україну переломною точкою для гуманітарного фінансування ООН?

Під час брифінгу для Ради безпеки представниця ООН Кайоко Гото заявила, що Росія здійснила один із найбільших повітряних нападів на Україну з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.

За її словами, з 13 по 14 травня Росія запустила по містах по всій Україні понад 1 500 дронів і десятки ракет.

Найбільш смертоносний удар стався 14 травня, коли ракета влучила у дев’ятиповерховий житловий будинок у Дарницькому районі Києва. В результаті загинули 24 людини, серед яких три дівчинки віком 12, 15 та 17 років. Щонайменше 48 людей, серед яких двоє дітей, були поранені.

Гото зазначила, що минулого місяця в Україні загинуло щонайменше 238 цивільних і 1 404 дістали поранень — це найбільша кількість жертв серед цивільного населення з липня 2025 року.

Управління ООН з прав людини підтвердило, що з лютого 2022 року в Україні загинуло щонайменше 15 855 цивільних, серед яких 791 дитина, а поранень дістали 44 809 осіб, серед яких 2 752 дитини. За її словами, реальні цифри, ймовірно, значно вищі.

Атаки на гуманітарних працівників

ООН також висловила занепокоєння щодо атак на гуманітарних працівників. Представники ООН повідомили, що минулого тижня в Херсонській та Дніпропетровській областях дрони атакували чітко позначені автомобілі ООН, незважаючи на те, що сторони були заздалегідь повідомлені про гуманітарні місії.

«Цивільне населення по всій Україні не може чекати на політичний прорив, щоб отримати захист та задоволення своїх основних потреб», — заявив представник Управління з координації гуманітарних справ (OCHA), закликавши до дотримання міжнародного гуманітарного права, безпечної евакуації, доступу гуманітарних організацій та термінового фінансування.

За даними Управління, з лютого 2022 року ООН та її партнери відправили до прифронтових громад 250 гуманітарних конвоїв. Тільки у квітні Світова продовольча програма надала продовольство майже 160 000 людям у семи прифронтових районах.

Однак гуманітарні потреби перевищують наявні ресурси. ООН отримала близько 845 млн доларів із 2,3 млрд доларів, необхідних для гуманітарної допомоги Україні, тож дефіцит складає 1,7 млрд доларів.

Європейські члени звинуватили Росію в терористичних тактиках

Представник Латвії звинуватив Росію в тому, що вона відповіла на стриманість України щодо параду на честь Дня Перемоги 9 травня в Москві однією з найбільших атак на українських цивільних.

Він заявив, що 13 та 14 травня Росія запустила по Україні 1 567 дронів і 56 ракет, в результаті чого загинуло щонайменше 39 людей, у тому числі три дівчинки, а понад 175 були поранені.

Латвія також звинуватила Росію у використанні дронів для гуманітарної блокади навколо окупованого міста Олешки, заявивши, що цивільне населення опинилося в пастці з обмеженими запасами їжі та без питної води.

Данія засудила атаку російських дронів на чітко позначений конвой ООН в Україні, зазначивши, що після першого вибуху другий дрон вдарив по рятувальниках, які допомагали тим, хто опинився в пастці в транспортному засобі.

Данія заявила, що за останній тиждень Росія запустила по українських містах понад 4 500 дронів, ракет і бомб, в результаті чого загинуло щонайменше 52 цивільних, у тому числі троє дітей, а понад 300 були поранені.

Франція заявила, що атаки на цивільних осіб і гуманітарний персонал є протизаконними і мають ознаки воєнних злочинів. Париж закликав до негайного, повного та безумовного припинення вогню, звинувативши Росію у використанні тимчасових перерв для продовження атак на Україну.

Греція попередила, що кількість жертв серед цивільного населення різко зростає, і заявила, що повернення депортованих і примусово переміщених українських дітей має бути центральним питанням будь-яких майбутніх мирних переговорів. Греція також висловила занепокоєння щодо ризиків навколо Чорнобильської та Запорізької АЕС.

Велика Британія звинуватила Росію в тому, що вона «не виявляє інтересу до миру», зазначивши, що Москва погодилася на короткочасне припинення вогню лише тоді, коли це було вигідно президенту Владіміру Путіну.

«Щойно парад закінчився, вбивства продовжилися», — сказав представник Великої Британії, маючи на увазі поновлення російських атак після перерви 9–11 травня.

Велика Британія заявила, що лише цього місяця Росія вбила понад 150 цивільних, і що війна може закінчитися негайно, якщо Москва припинить своє вторгнення.

США, Бахрейн, ДРК та Колумбія закликали до деескалації

Бахрейн привітав зусилля США щодо припинення вогню та високо оцінив посередництво Об’єднаних Арабських Еміратів, Саудівської Аравії та Катару в обміні полоненими. Він закликав сторони розвивати гуманітарні ініціативи та підтримувати дипломатичні зусилля, спрямовані на досягнення сталого миру в Україні.

Демократична Республіка Конго заявила, що безпекова та гуманітарна ситуація в Україні продовжує погіршуватися і потребує постійної уваги з боку міжнародної спільноти та Ради Безпеки.

Сполучені Штати закликали до негайного та всеосяжного припинення вогню перед досягненням стійкого врегулювання шляхом переговорів, зазначивши, що війна зруйнувала життя цивільного населення та критичну інфраструктуру, особливо енергетичну мережу України.

Вашингтон також закликав Росію надати гуманітарним працівникам доступ до територій, що перебувають під її контролем, і повернути всіх українських дітей, незаконно депортованих до Росії або примусово переміщених у межах окупованої території України.

«Це не обурення і не нові вимоги, — зазначив представник США. – Вони є відображенням елементарної людської гідності».

США заявили, що залишаються відданими поверненню українських дітей і фінансують програму на суму 25 мільйонів доларів для досягнення цієї мети.

Колумбія висловила жаль з приводу поновлення та посилення масштабних атак після триденного припинення вогню, зазначивши, що серед жертв знову опинилися цивільні, зокрема діти.

Росія відкинула звинувачення

Росія відкинула звинувачення, стверджуючи, що Київ не продемонстрував готовності до суттєвого прогресу в напрямку врегулювання, і що переговорний процес «зайшов у глухий кут».

Представник Росії заявив, що президент Володимир Зеленський повинен оголосити припинення вогню, вивести українські війська з так званих «російських регіонів», у тому числі Донбасу, і перейти до обговорення умов «всеосяжного і стійкого миру».

Він звинуватив європейські уряди, зокрема Лондон і Брюссель, у прагненні продовжити війну, щоб завдати Росії максимальної шкоди. Він також заявив, що російські удари були спрямовані на об’єкти української оборонної промисловості, паливну, енергетичну та транспортну інфраструктуру, які нібито використовуються українськими військовими, а також на місця складання дронів і склади боєприпасів.

Кілька європейських ораторів відкинули аргументи Росії, назвавши їх дезінформацією і заявивши, що Москва може негайно закінчити війну, вивівши свої війська з України.

Китай закликав до політичного врегулювання

Китай закликав до зусиль з метою укладення «всеосяжної, тривалої та обов’язкової» мирної угоди, заявивши, що конфлікт вимагає як негайної деескалації, так і роботи над довгостроковим політичним врегулюванням.

Пекін заявив, що Росія, Україна та європейські країни «не можуть відмовитися від сусідства», і закликав усі сторони серйозно ставитися до безпекових занепокоєнь одна одної.

Україна заявила, що травневі атаки Росії були одними з найбільш смертоносних

Постійний представник України при ООН Андрій Мельник відкинув звинувачення Росії, заявивши, що Україна не б’є по цивільному населенню і уражає лише законні військові цілі: «На відміну від Росії, Збройні сили України ніколи не націлюють удари на цивільне населення. Ми знищуємо лише військові об’єкти у повній відповідності до міжнародного гуманітарного права».

Мельник зазначив, що перша половина травня стала одним із найбільш смертоносних періодів для українських цивільних з початку повномасштабного вторгнення Росії.

За його словами, лише з 4 по 11 травня Росія запустила по українських містах і селах понад 600 ударних дронів і 16 балістичних ракет, в результаті чого загинуло понад 40 цивільних і понад 200 дістали поранень.

Він зазначив, що 14 травня, коли Росія запустила по всій Україні понад 1 500 дронів і 56 ракет, крилата ракета Х-101 знищила дев’ятиповерховий житловий будинок у Києві, вбивши 24 мешканців, у тому числі трьох дітей.

Мельник також звинуватив Росію у створенні гуманітарної катастрофи в окупованих районах Херсонської області, де, за його словами, цивільним не дають виїхати та відмовляють у доступі до їжі, води та ліків.

Він зазначив, що на цивільних осіб, які намагаються придбати їжу чи виїхати на приватних автомобілях, «буквально полюють» російські дрони, при цьому понад 6 000 людей, серед яких близько 200 дітей, терміново потребують гуманітарної допомоги.

Мельник закликав держави-члени ООН посилити санкції проти російської військової промисловості, доходів від енергетики та доступу до критично важливих технологій, а також підтримати механізми притягнення до відповідальності, зокрема спеціальний трибунал за злочин агресії проти України.

Країни Північної Європи та Польща засудили російські удари

Виступаючи від імені Данії, Фінляндії, Норвегії, Швеції та Ісландії, представник останньої заявив, що поновлення Росією масштабних атак на цивільне населення та цивільну інфраструктуру свідчить про відсутність щирого наміру домагатися миру.

Країни Північної Європи заявили, що Росія відповіла на готовність України продовжити нещодавнє триденне перемир’я ударами по житлових районах і критичній інфраструктурі.

Вони також засудили депортацію та насильне переміщення українських дітей, назвавши це «розрахованою стратегією», спрямованою на підрив майбутнього України.

Польща рішуче засудила масштабні атаки Росії на Україну, заявивши, що Москва навмисно використовує терор проти цивільного населення як метод ведення війни.

Польща також засудила російську атаку на чітко позначений гуманітарний конвой ООН у Херсонській області, заявивши, що удари по гуманітарному персоналу та операціях ООН є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права.

«У той час, коли ми відзначаємо Тиждень захисту цивільного населення ООН, трагічною іронією є те, що за цим столом сидить постійний член, відповідальний за навмисні атаки», — сказав представник Польщі.

Заклики до припинення вогню та обміну полоненими

Кілька членів Радбезу також згадали про обмін полоненими 15 травня, під час якого було повернуто по 205 полонених з кожної сторони, закликаючи до повного виконання оголошеного обміну «1 000 на 1 000».

Виступаючі неодноразово закликали до всеосяжного припинення вогню на основі Статуту ООН та поваги до суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.

«Швидкі рішення не будуть тривалими, – зазначив представник Данії, – як і спроби силою перекроїти міжнародно визнані кордони».