Росія може використовувати більше інцидентів із дронами на кордоні, щоб роз’єднати Україну з її європейськими союзниками – але відповідь, як зазначили лідери країн Північної Європи в Таллінні, – не в зменшенні підтримки Києва, а в поглибленні співпраці у сфері протидії безпілотникам.
На саміті «Україна – Північна Європа та країни Балтії» (NB8) президент Володимир Зеленський попередив, що Москва використовує інциденти з дронами поблизу європейських кордонів як зброю, щоб досягти того, чого завжди прагнула: налаштувати європейську громадськість проти подальшої підтримки України.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Відповідаючи на запитання фінської телекомпанії MTV News про нещодавні інциденти з дронами у Фінляндії та країнах Балтії (зокрема, про інцидент 15 травня, коли ударний дрон прямував до Фінляндії), Зеленський зазначив, що російські системи радіоелектронної боротьби можуть змінювати траєкторії польоту дронів.
ПОЯСНЕННЯ: Удари українських дронів середньої дальності по Росії — тактика та цілі
«Звісно, Росія знищує дрони за допомогою систем ППО та інших засобів, але вона також змінює напрямок руху дронів за допомогою різних систем, зокрема систем радіоелектронної боротьби», – сказав Зеленський.
За його словами, небезпека полягає не лише в технічному, а й у політичному аспекті. Якщо дрони опиняться поблизу або на території союзників, Москва може використати цей інцидент, щоб звинуватити Україну та посіяти недовіру серед її прихильників.
«Вони змінюють напрямок, щоб роз’єднати нас у Європі, чинити тиск на Європу, на Фінляндію, на наших балтійських друзів, а потім використовувати це як риторику, що Україна напала, — сказав Зеленський. – Саме цього вони прагнули з самого початку: роз’єднати нас і зменшити підтримку України в європейських країнах».
Розкол – стратегія Росії
Зеленський зазначив, що Росія атакує Україну «понад 650 дронами» та «35 - 100 ракетами», а Україна наразі відповідає приблизно «300 - 350» дронами і працює над збільшенням цієї потужності за рахунок додаткового фінансування.
Логіка глибоких ударів України, за його словами, полягає у стримуванні: Москва має зрозуміти, що якщо вона запускатиме сотні дронів і ракет по Україні, то відчує наслідки й на своїй території.
«Вони відчують цю війну так само, як її відчуваємо ми», — сказав Зеленський.
Для зменшення ризиків і посилення оборони союзників Зеленський запропонував розширити двосторонні «дронові угоди» з країнами-партнерами. За його словами, ці угоди стосуються не лише купівлі чи спільного виробництва дронів-перехоплювачів, а й швидкого обміну бойовим досвідом України.
«Перше — це швидкий обмін нашим досвідом, нашими людьми — людьми, які дійсно знають, що робити і як захищатися, — сказав Зеленський. – Ми готові відправити наші групи фахівців для навчання, підготовки та захисту».
Північні союзники стоять на своєму
Фінляндія поклала провину за віну на Росію, щоденні атаки якої на Україну, за словами прем’єр-міністра Петтері Орпо, що залишаються основною причиною дронових загроз у регіоні.
«Правда в тому, що Росія атакує Україну щодня, щоночі, — сказав Орпо. – Ця незаконна війна триває вже п’ятий рік, і ми розуміємо, що дрони, які залітають у наш повітряний простір, є частиною самооборони України. Україна має право захищатися».
Орпо додав, що Фінляндія вже співпрацює з Україною в рамках дронової угоди, про яку говорив Зеленський, і вжила власних заходів для вдосконалення своєї системи оповіщення та готовності.
Не обмежуватися винищувачами
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен заявила, що ця загроза пояснює, чому Данія підписала нову угоду з Україною.
«Саме тому ми сьогодні підписали угоду з паном Зеленським та Україною», — сказала Фредеріксен.
Вона зазначила, що угода допоможе Данії посилити можливості як виявлення, так і нейтралізації.
Фредеріксен наголосила, що Європа не може покладатися лише на закупівлю обладнання. Їй потрібна постійна співпраця з українськими силами, які в режимі реального часу адаптуються до російської тактики.
«Важливо зазначити, що справа не в тому, щоб придбати правильну технологію, — сказала вона. – Насправді йдеться про налагодження або підтримку постійної співпраці з українськими силами на нашій території, щоб отримати найкращі з рішень».
Оскільки Росія також швидко адаптується, зазначила вона, досвід України на полі бою є надзвичайно важливим.
«Україна має найновіші та найкращі можливості для захисту повітряного простору», — сказала Фредеріксен, вказавши на нещодавній інцидент, коли данський винищувач збив дрон. За її словами, це довело можливості, але також викрило неефективність покладання на дорогі засоби протидії недорогим дронам.
«Так, вчора ми збили дрон винищувачем. Це не найефективніший шлях у майбутньому, — сказала Фредеріксен. – Дуже добре, що ми показали, що можемо це зробити, але нам треба бути більш ефективними та продуктивними в цьому».
Що має зробити Європа
Головний меседж із Таллінна полягав у тому, що Європа не повинна дозволяти інцидентам із дронами стати інструментом для послаблення підтримки України.
Негайною відповіддю є практична співпраця: обмін досвідом, українські команди з протидії дронам, кращі системи виявлення, можливості нейтралізації та швидша адаптація до російської електронної війни.
Президент Зеленський також сказав, що ширшою відповіддю є тиск на Москву: Європа має запровадити жорсткіші санкції та вжити рішучіших заходів проти «тіньового флоту» Росії, який допомагає фінансувати воєнну машину Кремля.
За його словами, зупинка «тіньового флоту» допоможе перекрити фінансування військового виробництва та армії Росії.
Реакцією Європи на дрони, що «заблукали», має бути не паніка чи звинувачення. Це має бути координація та сильніший тиск на ту державу, яка зробила небо небезпечним – на Росію.
