Сьогодні, 10 червня, свій 75-річний ювілей святкує людина, про яку без перебільшення можна сказати, що вона змінила світ сучасної української літератури. Василь Шкляр — письменник, чиї історичні романи свого часу розбили міф про те, що україномовна книга не здатна виходити стотисячними накладами, бо їх ніхто не купить. Шкляр став настільки популярним, що черги за його автографами можуть розтягуватися на кілька кварталів.
Він змусив мільйони людей зачитуватися історіями про повстанців Холодного Яру, козаків-характерників та героїв УПА. Сьогодні, в час повномасштабної російської агресії, його творчість набула нового сенсу. Чому біографія Василя Шкляра схожа на пригодницький роман та які його книги стали фундаментом для національної ідентичності — у нашому матеріалі.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Як політичні переслідування та журналістська робота в Чечні сформували фірмовий стиль Василя Шкляра?
Народився майбутній письменник на Черкащині — у самому серці України, де козацька історія є частиною повсякденного життя та століттями передається з вуст у вуста. Його схильність до безкомпромісного бунтарства виявилася ще в студентські роки. Навчаючись на філологічному факультеті Київського університету, Шкляр потрапив під приціл радянських спецслужб і був виключений через власні політичні погляди. Попри тиск системи, він не полишив навчання — перевівся до Єреванського державного університету, завдяки чому опанував вірменську мову і згодом став одним із провідних українських перекладачів з вірменської.
До того, як повністю присвятися великій прозі, Шкляр багато років віддав політичній журналістиці. На початку 1990-х він працював репортером у гарячих точках, зокрема в Чечні під час першої російсько-чеченської війни. Саме той досвід — перебування в епіцентрі реальних бойових дій та розуміння імперських замашок Москви — сформував його фірмовий стиль: динамічний, жорсткий, позбавлений зайвої сентиментальності.
У 2011 році Василь Шкляр став лауреатом найвищої державної нагороди — Шевченківської премії — за роман «Чорний Ворон». Проте письменник пішов на безпрецедентний крок і публічно відмовився прийняти нагороду. Це був знак протесту проти перебування на посаді міністра освіти відомого своїми українофобськими поглядами Дмитра Табачника. Цей вчинок лише закріпив за Шклярем статус безкомпромісного інтелектуала.
Які п’ять знакових романів автора стали художнім фундаментом української національної ідентичності?
Творчий шлях письменника — це послідовна руйнація радянських і російських історичних міфів. Замість сухого академізму автор запропонував читачеві живий, панорамний наратив. Головні віхи його літературної спадщини:
- «Ключ» (1999 рік) — містичний детектив про журналіста, який опиняється втягнутим у загадкові події навколо чужої квартири. Роман став першим справжнім комерційним бестселером незалежної України та довів, що масова література українською мовою має колосальний ринок.
- «Чорний Ворон. Залишенець» (2009 рік) — фундаментальна праця автора, яка викликала масштабну суспільну дискусію. Книга детально описує запеклу боротьбу повстанців Холодного Яру проти радянської окупації у 1920-х роках. Роман отримав всенародне визнання та згодом був успішно екранізований.
- «Троща» (2017 рік) — драматичне полотно, присвячене трагічним долям підпільників УПА, виживанню в радянських таборах і складним моральним дилемам, пов’язаним зі зрадою та вірністю присязі.
- «Характерник» (2019 рік) — містико-історичний роман, у центрі сюжету якого опинилася Запорозька Січ XVII століття, козацькі традиції та легендарні воїни, що володіли надприродними здібностями.
- «Рік шершня» (2024 рік) — одна з найважливіших і найбільш обговорюваних книг автора останніх років. Шкляр звернувся до подій сучасної великої війни, рефлексуючи над долями людей, які прямо зараз стримують російську навалу. Критики зазначають, що цей текст є логічним продовженням «Чорного Ворона», адже ворог і його методи ведення війни не змінилися за останнє століття.
Чому у свої 75 років Василь Шкляр залишається пророчим голосом сучасної України?
Сьогодні, коли Україна веде екзистенційну війну за своє виживання, тексти Василя Шкляра читаються як хроніка сьогодення, написана заздалегідь. Головний меседж усієї його творчості — свободу не дарують, її виборюють у бою, а компроміси з імперією завжди ведуть до трагедії.
Письменник зміг донести до кількох поколінь читачів, що сучасні Сили оборони України є прямими спадкоємцями козаків-характерників і повстанців ХХ століття. У свої 75 років Василь Шкляр залишається в строю — його слово досі є потужною зброєю в інформаційній та культурній війні.
