Як Зиновій Книш розкрив таємниці розколу ОУН та методи КДБ і чому його праці актуальні у 2026 році?

В українській історіографії та політичній пам’яті визвольний рух ХХ століття часто асоціюється насамперед із тими, хто тримав у руках зброю на полі бою або керував бойовими референтурами. Проте за кожною масштабною підпільною структурою стояли інтелектуали, які формували її ідеологічні засади, вели дипломатичну роботу та, що не менш важливо, документували її історію для майбутніх поколінь.

16 червня виповнюється 120 років від дня народження Зиновія Книша (псевдоніми — Богдан Михайлюк, Б. М.) — політичного діяча, правника, публіциста та історика, який став головним літописцем Української Військової Організації (УВО) та Організації Українських Націоналістів (ОУН). Його біографія — це історія людини, яка присвятила життя збереженню правди про український спротив у часи, коли радянська пропаганда прагнула його дискредитувати й маргіналізувати.

Як галицьке студентське підпілля та співпраця з Євгеном Коновальцем сформували Зиновія Книша як політика?

Зиновій Книш народився 1906 року в місті Коломия на Івано-Франківщині у родині залізничника. Його юність припала на період краху імперій та перших визвольних змагань, що й визначило його подальший шлях. Навчаючись на юридичному факультеті Львівського університету, він миттєво долучився до націоналістичного руху. Книш став одним із перших членів УВО, а згодом — одним із членів-засновників ОУН, створеної у 1929 році.

За активну проукраїнську діяльність та організацію студентського підпілля Книша неодноразово затримувала польська влада. У 1930-х роках його засудили на одному з гучних політичних процесів, після чого він відбував покарання у польських в’язницях.

Після звільнення Книш емігрував. Завдяки юридичній освіті, організаторському хисту та аналітичному мисленню він став одним із найближчих соратників засновника і Провідника ОУН полковника Євгена Коновальця. Книш відповідав за зв’язки з українськими землями в СРСР і розбудову закордонних референтур.

Після трагічного вбивства Євгена Коновальця радянським агентом Павлом Судоплатовим у 1938 році в Організації розгорілася глибока внутрішня криза, що призвела до розколу на ОУН-М (мельниківців) та ОУН-Б (бандерівців). Зиновій Книш залишився вірним Проводові на чолі з Андрієм Мельником і обійняв посаду секретаря Проводу Українських Націоналістів (ПУН). Його історичні праці про цей період і сьогодні вважають одними з найдетальніших, хоча й суб’єктивних, свідчень про внутрішнє життя організації та причини розколу визвольного руху.

Які п’ять фундаментальних праць Книша заклали основу українського спротиву?

Після Другої світової війни Зиновій Книш емігрував до Канади, де жив і працював у Торонто. Там він очолював Срібний ювілейний комітет ОУН та займався науковою діяльністю в Науковому товаристві імені Шевченка (НТШ). Саме в еміграції він зробив свій найвагоміший внесок у дослідження українського визвольного руху — систематизував і видав десятки томів спогадів та документів про визвольну боротьбу.

Головні віхи його історичної та публіцистичної спадщини:

• «Дух, що тіло рве до бою» (1951 рік) — фундаментальна праця про становлення УВО та перші кроки українського націоналістичного підпілля в Галичині. Книга є унікальним першоджерелом, написаним безпосереднім учасником подій.
• «Дрібний внесок до великої справи» (1953 рік) — серія автобіографічних нарисів та спогадів про роботу закордонних референтур ОУН та особисті зустрічі з ключовими фігурами руху.
• «Б’є дванадцята. Спогади й матеріяли до діяльности ОУН напередодні Другої світової війни» (1963 рік) — унікальне історичне дослідження критичного періоду 1938–1939 років, де Книш детально розбирає геополітичні розрахунки Організації та наслідки загибелі Коновальця.
• «В сутінках зради» (1971 рік) — аналітична праця, присвячена дослідженню радянської агентури в лавах українського підпілля та методам роботи радянських спецслужб (НКВС/КДБ) з ліквідації лідерів ОУН.
• «Убивство Отамана» (1975 рік) — монографія, присвячена трагічній загибелі Симона Петлюри в Парижі. Книш одним із перших детально довів, що вбивця Самуїл Шварцбард діяв виключно за прямим наказом з Москви, а сам судовий процес був зрежисованою радянською спецоперацією з дискредитації УНР.

Значення Зиновія Книша для сучасної України

Зиновій Книш пішов із життя у листопаді 1985 року в Торонто, так і не побачивши відновлення української незалежності, у яку свято вірив.

Сьогодні, у часи повномасштабної війни, коли Росія знову застосовує проти України ті самі методи — від інформаційних диверсій та створення міфів до політичних убивств та спроб розколоти українське суспільство зсередини — праці Зиновія Книша є неймовірно актуальними. Його книги слугують не просто підручником з історії, а практичним посібником із безпеки та контррозвідки. Він детально описав, як імперія намагається нищити український рух тоді, коли не може перемогти його у відкритому бою. 120-річний ювілей Книша — це привід повернути його ім’я з еміграційного забуття до національного наукового та суспільного дискурсу.