Попри оптимістичні заяви президента США Дональда Трампа на саміті G7 про можливість наблизитися до завершення війни Росії проти України, аналітик з питань Євразії Пол Гобл застерігає, що найближчим часом не варто очікувати значного дипломатичного прориву.
Трамп прибув на саміт G7 у Франції після того, як заявив про «дуже плідні» розмови з президентом України Володимиром Зеленським і президентом Росії Владіміром Путіним. За його словами, це дає підстави сподіватися, що в мирному процесі вдасться досягти прогресу.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Допомога в обмін на розмінування
Втім, за зачиненими дверима оптимізм швидко поступився прагматичним переговорам про взаємні поступки.
Як повідомляє Politico з посиланням на п’ятьох європейських дипломатів і посадовців, які брали участь у закритих переговорах, Трамп може погодитися посилити підтримку України та тиск на Росію в обмін на допомогу Європи з розмінуванням Ормузької протоки. За даними видання, Трамп прагне заручитися військовою підтримкою країн G7 для забезпечення режиму припинення вогню між Іраном та Ізраїлем, тоді як європейські лідери сподіваються натомість отримати від США більш рішучу підтримку України.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що переговори з Трампом вселяють у нього «певний оптимізм». Водночас інші посадовці дали зрозуміти, що готові долучитися до розмінування лише за певних умов — зокрема після офіційного запиту США та за згоди держав регіону.
Хоча в Європі дехто вважає такий прагматичний підхід потенційною можливістю для просування переговорів, Гобл застерігає, що пов’язувати дипломатичні зусилля щодо України з безпековими домовленостями на Близькому Сході не означає усунути головні перешкоди на шляху до завершення війни Росії.
«Потрібно побачити, якою буде позиція пана Трампа щодо України після завершення переговорів щодо Ірану, — сказав Гобл. — Це має значення, але саме по собі не розв’язує проблему».
Гобл, колишній радник Державного департаменту США та багаторічний аналітик Росії й пострадянського простору, заявив у коментарі Kyiv Post, що сподівання на швидке дипломатичне врегулювання є передчасними. За його словами, розглядати підтримку України як елемент ширшої геополітичної угоди означає ігнорувати глибокі й досі не вирішені реалії війни.
«Я не бачу, щоб ми були близькі до будь-якого прориву, — сказав Гобл в ексклюзивному інтерв’ю. — Водночас потрібно залишатися бодай трохи оптимістом, інакше буде важко взагалі щось робити».
У Росії посилюються страх і розчарування
За словами Гобла, у самій Росії частина еліт виступає за ще жорсткіший курс Путіна, тоді як інші хотіли б якнайшвидше завершити війну й «нарешті покінчити з цим». Водночас у Європі також немає єдності: одні країни твердо підтримують Україну, тоді як інші обережніше ставляться до безстрокової підтримки.
«Європа не є єдиним фронтом», — сказав Гобл.
За його словами, позиція Вашингтона залишається непередбачуваною, оскільки Трамп неодноразово змінював риторику щодо України та Росії.
«Президент Трамп займав різні позиції, — сказав Гобл. — З одного боку, він підтримував Україну. З іншого — висловлював підтримку Росії».
Гобл вважає, що окремі домовленості все ж можливі, зокрема щодо безпеки судноплавства в Чорному морі. Водночас він застеріг, що було б помилкою сприймати такі часткові угоди як ознаку швидкого завершення війни.
Путін навряд чи погодиться на зустріч за посередництва США
Зеленський заявив, що пропонував Путіну зустрітися під час саміту G7, однак Москва відхилила цю пропозицію. Він також припустив можливість проведення такої зустрічі у США, що означало б більш безпосереднє залучення Вашингтона та президента Дональда Трампа до переговорного процесу.
Гобл скептично оцінив перспективи такого формату.
«Сумніваюся, що Путін зараз приїде до США, якщо заздалегідь не матиме чіткого уявлення про результат, — сказав Гобл. — Тож, на мою думку, ця ідея від самого початку приречена на провал».
Він закликав не поспішати з прогнозами щодо можливих серйозних дипломатичних зрушень найближчими днями чи тижнями.
Українські дрони переносять війну на територію Росії
На думку Гобла, найважливіші зміни у війні відбуваються не за столом переговорів, а на полі бою — насамперед завдяки застосуванню Україною безпілотників.
За його словами, українські удари дронами докорінно змінили психологічний вимір війни, перенісши її далеко вглиб території Росії.
«Українці стали першопрохідцями у застосуванні безпілотних технологій, — сказав Гобл. — Вони здатні завдавати ударів по численних цілях на території Російської Федерації. Вони перенесли війну на територію Росії».
На думку Гобла, українські удари безпілотниками зруйнували уявлення росіян про безпечний тил, зробивши війну дедалі відчутнішою для пересічних громадян.
«Люди бачать дедалі частіше бачать, як дрони влучають у житлові будинки, нафтобази, мости, — сказав Гобл. — Саме ці кадри тепер перебувають у центрі суспільної уваги. Саме так росіяни сьогодні бачать цю війну. Ще пів року тому цього не було».
Тиск на Путіна зростає
За словами Гобла, нещодавні публічні заяви Путіна про українські безпілотники під час зустрічі з російськими військовими були спробою заспокоїти як армію, так і суспільство.
«Гадаю, пан Путін намагався заспокоїти населення і військових», — сказав Гобл.
На думку аналітика, після українських ударів, які продемонстрували вразливість Росії, Кремль опинився під дедалі сильнішим тиском.
«На Путіна чиниться величезний тиск: він має продемонструвати бодай якусь перемогу, показати бодай якийсь результат», — сказав Гобл.
Він застеріг, що цей тиск може підштовхнути Москву до нових атак на Україну, які матимуть радше символічний або каральний характер.
На запитання про російські удари по релігійних і культурних об’єктах у Києві Гобл відповів, що такі атаки можуть бути розраховані на росіян, які виступають за подальшу ескалацію війни.
«Вони хочуть покарати українців, щоб не лише росіяни відчували на собі наслідки війни», — сказав він.
Незламний український дух
За словами Гобла, російські удари лише зміцнили рішучість українців.
«Українці вже багато місяців зазнають нищівних російських атак, але продовжують боротися, — сказав він. — Це не зламало український дух. Якщо вже на те пішло, сьогодні українці ще більше налаштовані чинити опір Росії, ніж п’ять років тому».
На думку Гобла, повномасштабне вторгнення Путіна дало результат, протилежний тому, на який розраховував Кремль. Замість відновлення російської імперської сфери впливу війна лише прискорила віддалення України від Росії та спонукала інші колишні радянські республіки ще більше дистанціюватися від Москви.
«Майбутні історики, ймовірно, дійдуть висновку, що вторгнення Путіна поклало край ідеї імперії з центром у Москві», — сказав Гобл.
Вторгнення Путіна послабило вплив Росії на пострадянському просторі
Гобл нагадав про відомий вислів колишнього радника президента США з національної безпеки Збіґнєва Бжезінського про те, що без України Росія перестає бути імперією.
«Ну, Україну він уже не поверне, — сказав Гобл. — І це значною мірою його власна заслуга».
На думку Гобла, Путін міг би здобути значно більший вплив на Україну за допомогою економічного тиску та стимулів, ніж шляхом вторгнення.
«Якби Путін не намагався вторгнутися в Україну, а натомість спробував схилити її на свій бік дешевшою нафтою, більшими поставками газу та іншими економічними стимулами, він набагато легше досяг би поставлених цілей, — сказав Гобл. — Але тоді він не зміг би вихвалятися силою Росії».
Натомість, за словами Гобла, війна лише продемонструвала вразливість Росії, зміцнила українську ідентичність і спонукала інші держави пострадянського простору проводити більш незалежну політику.
«Це аж ніяк не тріумф для президента Путіна, — сказав Гобл. — Це масштабний провал, масштабний геополітичний провал».
За словами аналітика, наслідки цього вже помітні на всьому пострадянському просторі: окремі країни відмовляються від російських топонімів, тюркські держави обговорюють запровадження спільного алфавіту, а Туреччина посилює свою роль у Каспійському регіоні. На думку Гобла, усе це свідчить про поступове послаблення впливу Москви.
«Те, чого Путін, за його словами, прагнув досягти, і те, чого він насправді досяг, — це дві абсолютно різні речі, — підсумував Гобл. — Іноді дії, які, як вам здається, мають наблизити вас до мети, насправді лише віддаляють від неї. Саме це й сталося з Владіміром Путіним після лютого 2022 року».
