Вітропарк «Орів» на заході України, який швидко побудували і який здатний забезпечити електроенергією невелике місто, є саме тим проєктом, на який Київ покладає надії щодо захисту своєї енергосистеми від постійних російських ударів.
З 2022 року хвилі російських дронів і ракет спустошують українську енергетичну інфраструктуру, позбавляючи електроенергії мільйони людей — це Київ та Міжнародний кримінальний суд кваліфікують як військовий злочин, спрямований на деморалізацію населення.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Зіткнувшись із безперервними атаками, Україна поставила перед собою амбітні цілі щодо відмови від вугільних та газових електростанцій радянської епохи на користь децентралізованих відновлюваних джерел енергії, таких як вітер та сонце.
Диверсифікація має стати «наріжним каменем енергетичної стійкості України», — зазначило Міністерство енергетики у звіті минулого року.
У той час як інші країни переходять на відновлювані джерела енергії через менші викиди парникових газів, в Україні ці технології мають додаткову перевагу: їх важче знищити — оскільки вони розташовані на великій території — і дешевше замінити.
«Це неймовірна підтримка для енергетичної системи у скрутні часи», — сказала координаторка «Грінпіс» Маріне Абрамян у коментарі AFP з вітроелектростанції «Орів» у Львівській області на заході України.
За даними чеських інвесторів, які допомогли фінансувати цей проект, 10 турбін парку забезпечують річне споживання електроенергії приблизно для 125 000 людей — це розмір невеликого міста.
Незважаючи на затримки, спричинені війною, парк було збудовано приблизно за три роки, а його відкриття відбулося у вересні 2024 року.
«Те, що його збудували так швидко, свідчить про те, наскільки добре відновлювані джерела енергії можуть задовольнити енергетичні потреби, які ми, українці, маємо зараз», — додала Абрамян.
Російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру минулої зими стали одними з найжорстокіших за всю історію війни, що триває вже понад чотири роки: удари вивели з ладу кілька теплових електростанцій поблизу Києва при температурі -20 °C.
З моменту вторгнення в лютому 2022 року Росія здійснила щонайменше 6 194 атаки на українські енергетичні об’єкти, повідомило агентству AFP Міністерство енергетики України.
Будівництво в умовах війни
Згідно з планом, ухваленим у 2024 році, Україна прагне до 2030 року довести частку відновлюваних джерел енергії у загальному обсязі виробництва електроенергії до 27 відсотків — порівняно з 11 відсотками на даний момент.
Однак поки що прогрес є повільним.
Російські атаки та окупація півдня й сходу країни знищили 90 % встановленої потужності вітроенергетики України — 1,7 гігават у 34 вітропарках станом на кінець 2021 року.
Як повідомила AFP Національна асоціація вітроенергетики України, на сьогодні країні вдалося відновити близько 700 мегават.
Українські компанії, зокрема малий бізнес та місцеві органи влади, почали інвестувати в сонячну енергетику, щоб забезпечувати електроенергією під час відключень.
Вітропарк «Орів», співфінансований українською групою «Еко-Оптіма» та чеською групою MND, був введений в експлуатацію ще до війни.
Будівництво об’єкта в розпал вторгнення виявилося складним, частково через те, що постачальники та перевізники не бажали брати на себе страхові ризики.
«Насамперед виникли труднощі з транспортуванням компонентів вітрогенераторів», — зазначив Юрій Федак, директор компанії «Еко-Оптіма».
«Доставити їх на об’єкт було неможливо, оскільки іноземні компанії, з якими були укладені контракти, посилалися на форс-мажорні обставини й не бажали відправляти свої транспортні засоби та персонал сюди, в Україну, де тривала війна».
Зрештою компанія звернулася до українського перевізника, який завантажив деталі на польському кордоні та доставив їх на будівельний майданчик.
Необхідні інвестиції
Підключення вітрогенераторів до енергомережі також є складним завданням.
З початку війни Україна значною мірою покладається на три діючі атомні електростанції для забезпечення базового навантаження — мінімального рівня енергії, необхідного для задоволення попиту протягом певного періоду, причому найбільша атомна електростанція країни перебуває під російською окупацією.
Вугільні та газові електростанції, призначені для покриття пікових навантажень — коли попит є більшим — зазнали значних пошкоджень під час російських ударів, що посилило навантаження на відновлювані джерела енергії, які залежать від погодних умов.
Щоб відновлювані джерела енергії могли покривати пікове споживання, необхідні «значні інвестиції в системи накопичення енергії», — заявив AFP Гліб Вишлінський, директор київського Центру економічної стратегії.
Компанія «Еко-Оптіма» планує з часом встановити акумуляторну систему потужністю близько 60 мегават, щоб накопичувати електроенергію та згодом подавати її в мережу залежно від потреб.
Незважаючи на ці виклики, вітроенергетика має ключову перевагу: стійкість до російських атак, зазначив Андрій Конеченков, президент Української асоціації вітроенергетики.
«Якщо один вітрогенератор потрапляє під удар дрона, інші продовжують працювати».
