У той час як багато міжнародних компаній після початку повномасштабного вторгнення переглядали свою присутність в Україні, фармацевтична компанія КУСУМ обрала інший шлях. Попри війну, перебої в логістиці, енергетичну кризу та постійні безпекові ризики, компанія не лише зберегла свою діяльність, а й продовжила інвестувати в розвиток української економіки. З перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну компанія КУСУМ активно підтримує державу. Упродовж 2022–2026 років на гуманітарну допомогу, благодійні та соціальні проєкти компанія спрямувала понад 5,7 млн доларів США.
Компанія КУСУМ працює на фармацевтичному ринку України понад 30 років і є одним із найбільших інвесторів у сферу охорони здоров’я країни. Основу портфеля КУСУМ становлять препарати для лікування хронічних захворювань, які пацієнти нерідко приймають роками або навіть протягом усього життя. Саме тому будь-які перебої в доступності таких лікарських засобів можуть мати серйозні наслідки, оскільки перехід на іншу терапію часто потребує додаткового медичного нагляду та не завжди відбувається без ризиків для пацієнта.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Попри повномасштабну війну компанія продовжувала інвестувати в економіку України. Загальний обсяг інвестицій КУСУМ за останні чотири роки вже перевищив 12 млн доларів США. Ці кошти були спрямовані на розвиток виробничих потужностей, логістичної інфраструктури, системи забезпечення якості, а також на створення окремої сучасної лабораторії контролю якості лікарських засобів. КУСУМ є відповідальним роботодавцем, який забезпечує своїм працівникам стабільність і впевненість у завтрашньому дні. У компанії працює понад 1000 співробітників, значна частина яких перебуває у прифронтових містах, тому їхня безпека залишається головним пріоритетом.
Одним із нещодавніх проєктів компанії став сучасний виробничо-складський комплекс поблизу Києва. Загальна площа комплексу становить 3528,6 м², що дозволяє одночасно зберігати понад 2040 палет. Окрім складської інфраструктури, комплекс включає дільницю вторинного пакування лікарських засобів у формі in bulk із загальною потужністю 2,8 млн упаковок на рік. Особлива увага приділяється якості та безпеці процесів. Усі виробничі операції, обладнання та ІТ-системи регулярно проходять валідацію та аудит. Складські приміщення забезпечують дотримання температурного режиму відповідно до встановлених вимог щодо зберігання лікарських засобів. Цілодобова автоматизована система моніторингу температури та вологості фіксує показники кожні 10 хвилин і автоматично надсилає SMS- та e-mail-повідомлення у разі відхилення від установлених параметрів.
Для забезпечення безперервності роботи комплекс оснащений потужними дизельними генераторами, які гарантують 100% автономність у разі відключення електроенергії. У роботі використовуються сучасна техніка та високі стандарти охорони праці.
Ще у 2024–2025 роках КУСУМ опрацьовувала можливість будівництва нового фармацевтичного заводу в Україні. Компанія розглядала цей проєкт як логічне продовження багаторічної роботи на українському ринку та внесок у повоєнне відновлення економіки.
Однак, як зазначають у компанії “КУСУМ”, через регуляторну невизначеність та неоднозначне трактування законодавства з боку Держлікслужби, а також специфіку роботи Центральної лабораторії та ДП “УФІЯ”, підприємство було змушене переглянути свої плани. За інформацією виробника, наразі майбутні інвестиційні проєкти згорнуто, зокрема ухвалено рішення про переорієнтацію будівництва нового заводу до Дубая.
Як зазначають представники інвестора, проблема полягає в тому, що одна й та сама законодавча норма може трактуватися регулятором по-різному залежно від конкретної ситуації. У результаті бізнес втрачає можливість прогнозувати строки, вимоги та результати регуляторних процедур, що суперечить базовим принципам правової визначеності, які діють у країнах Європейського Союзу. Для бізнесу це означає не лише адміністративні труднощі. У великих інвестиційних проєктах невизначеність автоматично трансформується у фінансові ризики, в основі яких лежить відсутність передбачуваності. Інвестор може прийняти жорсткі правила гри, якщо вони зрозумілі та однаково застосовуються до всіх учасників ринку. Проте ситуація, за якої одна й та сама норма може тлумачитися по-різному, створює серйозні ризики для довгострокового планування.
Окремої уваги, на думку представників галузі, потребує діяльність підпорядкованих Держлікслужбі лабораторій. У бізнес-спільноті зазначають, що трапляються непоодинокі випадки, коли негативні висновки первинного контролю згодом змінюються на позитивні за результатами арбітражних досліджень. Крім того, учасники ринку повідомляють про ризики тривалого очікування у періоди високого навантаження на лабораторії, яке, за оцінками окремих імпортерів, може сягати понад 70 днів, що, за їхніми словами, уповільнює вихід препаратів на ринок.
Попри те, що законодавство передбачає можливість функціонування власних атестованих лабораторій імпортерів, у створення яких компанії інвестують десятки мільйонів гривень, на практиці потенціал таких лабораторій, як зазначають учасники ринку, повноцінно не залучається до проведення лабораторного аналізу готових лікарських засобів. На думку фахівців галузі, подібні затримки можуть призводити до додаткових фінансових витрат для виробників та втрати часу. Для пацієнтів - це ризик відтермінування доступу до необхідних лікарських засобів, а для інвесторів - черговий сигнал про відсутність стабільності та передбачуваності регуляторних процедур.
Описані факти змушують бізнес-спільноту ставити питання про те, чи відповідають підходи Держлікслужби, Центральної лабораторії та ДП “УФІЯ” декларованій меті захисту пацієнтів, чи вони фактично ускладнюють роботу легальним виробникам.
Цей кейс демонструє системну проблему, яка впливає на загальний інвестиційний імідж держави. Найбільш показовим у цій ситуації є те, що, згідно із заявою інвестора, його плани зупинили не форс-мажорні обставини війни чи економічна нестабільність, а саме регуляторні ризики та відсутність твердої впевненості у дотриманні принципу правової визначеності.
Інвестори готові працювати в Україні навіть під час війни. Набагато складніше працювати в умовах, коли головним ризиком для бізнесу стають не ракети, а непередбачуваність дій державного регулятора. Доти, доки практика неоднозначного тлумачення законодавства, а також підходи до роботи окремих регуляторних органів залишатимуться незмінними, очікувати суттєвих інвестицій у фармацевтичну галузь України, за оцінками профільних експертів, буде вкрай складно.
