Між двома ядерними державами Південної Азії стрімко зростає напруга. Пакистан офіційно заявив про готовність розпочати повномасштабну війну проти Індії, якщо Нью-Делі обмежить доступ країни до питної води та заблокує ресурси річки Інд.
З такою жорсткою заявою в інтерв’ю телеканалу ARY News виступив міністр оборони Пакистану Хаваджа Мохаммад Асіф, передає Укрінформ.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«Щойно ми зіткнемося із загрозою нашій національній безпеці — а водні ресурси є її невіддільною частиною, — ми розпочнемо війну проти Індії. Безумовно», — наголосив очільник оборонного відомства Пакистану.
Він додав, що Ісламабад розглядає дії Нью-Делі як «мілітаризацію водних ресурсів». За словами Асіфа, Пакистан зафіксував маніпуляції з потоком річки Ченаб та приховування гідрологічних даних і почне бойові дії, якщо з’являться докази, що Індія діє «з тривожною швидкістю» задля повного перекриття водопостачання.
Чому було заблоковано історичний Договір щодо вод Інду?
Загострення викликане тим, що Індія у квітні 2025 року односторонньо призупинила дію історичного Договору щодо вод Інду (IWT), який стабільно діяв із 1960 року за посередництва Світового банку. Як зазначає міжнародне видання Geopolitical Monitor, Нью-Делі пішло на цей крок після кривавого терористичного нападу у місті Пахалгам (індійський Кашмір), де загинули 26 людей. Індія звинуватила Ісламабад у спонсоруванні транскордонного тероризму і заявила, що угода не діятиме, доки Пакистан не ліквідує бази бойовиків на своїй території.
Ситуація стала критичною у червні 2026 року після заяв нового індійського міністра водних ресурсів (Jal Shakti) Ч. Р. Патіла, який натякнув, що Індія планує масштабний проєкт із повного переспрямування русла західних річок, що може повністю залишити Пакистан без води вже до червня 2028 року.
Крім того, за даними Permanent Court of Arbitration (Постійної палати третейського суду в Гаазі), Індія офіційно оголосила «нікчемним» нещодавнє рішення Арбітражного суду від 15 травня 2026 року щодо обмежень на будівництво індійських гідротехнічних споруд, відмовившись виконувати міжнародні приписи.
Чому для Пакистану це питання виживання?
Для Пакистану Інд є головною водною артерією. Згідно з договором 1960 року, країна отримувала майже 80% вод басейну річки, яка забезпечує понад 240 мільйонів громадян питною водою та живить весь аграрний сектор.
Як повідомляє фінансове видання Financial Express, загроза з боку Індії накладається на глибоку внутрішню екологічну кризу в самому Пакистану. Через застарілу інфраструктуру та неефективне управління країна вже зараз переживає катастрофічний дефіцит води:
- У провінції Сінд операційний дефіцит у Північно-Західному каналі сягнув 64,1%;
- Канал Даду фіксує критичний брак води у 82%;
- Рівень води в ключовій греблі Суккур Барраж продовжує падати, загрожуючи зупинкою зрошення фермерських угідь.
Міжнародні аналітики зазначають: поки Ісламабад намагається винести питання «водного шантажу» на розгляд Ради Безпеки ООН (де Пакистан наразі є непостійним членом), войовнича риторика міністра оборони свідчить про те, що регіон перебуває за крок від нової гарячої фази війни.
