Штучний інтелект має стати інструментом відновлення людських життів, а не самоціллю технологічного прогресу. Такою була головна ідея міжнародної конференції «Використання штучного інтелекту в умовах гуманітарної кризи в Україні», яку 2 липня організувало Посольство Суверенного Мальтійського Ордену в Україні.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Конференція, що відбулась у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра», об’єднала представників українського уряду, Організації Об’єднаних Націй, UNESCO, Європейського Союзу, гуманітарних організацій, науковців і фахівців технологічної галузі для обговорення того, як штучний інтелект може допомогти гуманітарному реагуванню та післявоєнному відновленню України, при цьому не виходячи за межі етичних принципів і поваги до людської гідності.
Україна готує закон про штучний інтелект: що зміниться для бізнесу та громадян
Із вітальними словами до учасників звернулися Надзвичайний і Повноважний Посол Суверенного Мальтійського Ордену в Україні Антоніо Газзанті Пульєзе ді Котроне, генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко, заступник міністра закордонних справ України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Андрій Дронюк, заступник міністра соціальної політики з питань цифрового розвитку Анатолій Комірний, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Безкаравайний, перший заступник міністра культури Іван Вербицький, координатор системи ООН в Україні та Координатор з гуманітарних питань Маттіас Шмале, керівниця офісу UNESCO в Україні К’яра Децці Бардескі, керівниця Представництва UNODC в Україні Харшет Вірк, менеджер Програми протимінної діяльності ПРООН Бенджамін Ларк, а також дон Фульвіо Берті, почесний конвентуальний капелан Суверенного Мальтійського Ордену та координатор капеланів делегації Генуї та Лігурії.
Відкриваючи конференцію, посол Антоніо Газзанті Пульєзе ді Котроне провів історичну паралель між майже тисячолітньою гуманітарною місією Мальтійського Ордену та Києво-Печерською лаврою, підкресливши, що обидві інституції народилися як чернечі спільноти й століттями служили найбільш уразливим людям незалежно від їхнього походження чи переконань.
«Ми живемо в реальності, де перетинаються дві потужні тенденції: гуманітарна криза, що потребує швидких і скоординованих рішень, та технологічна революція, яка змінює межі можливого. Штучний інтелект, якщо розглядати його не як самоціль, а як інструмент у руках відповідальних людей, може стати містком між цими двома реальностями», – наголосив він.
Посол окреслив низку напрямів, де штучний інтелект уже сьогодні може відігравати ключову роль: оцінка руйнувань, гуманітарне розмінування, медицина, психологічна допомога, логістика, протидія дезінформації, захист культурної спадщини та планування післявоєнної відбудови.
Водночас він застеріг, що технологічний прогрес не може існувати окремо від етичної відповідальності.
«Штучний інтелект ніколи не буває нейтральним. Він відображає дані, цінності, рішення та цілі тих, хто його створює і використовує. Саме тому інновації мають завжди супроводжуватися відповідальністю, повагою до приватності, людської гідності та фундаментальних прав», – зазначив дипломат.
Однією з найсильніших думок виступу стало застереження щодо використання України як майданчика для неконтрольованих технологічних експериментів.
«Я звертаюся із закликом, щоб український народ ніколи не став неконтрольованою лабораторією для експериментів. Повага до болю, гідності та стійкості цієї великої нації має залишатися безумовним пріоритетом. Штучний інтелект повинен бути інструментом, який полегшує людські страждання та допомагає відбудовувати те, що було зруйноване насильством», – сказав посол.
Етичний вимір розвитку штучного інтелекту продовжив у своїй доповіді дон Фульвіо Берті, представивши сучасне бачення Католицької Церкви крізь призму вчення Папи Лева XIV.
«Питання не в самій технології. Питання в тому, як людина її використовує», – підсумував він ключову думку понтифіка.
Спираючись на останні документи та звернення Папи Лева XIV, Берті наголосив, що штучний інтелект відкриває значні можливості для медицини, освіти та гуманітарної діяльності, але водночас ставить перед суспільством серйозні етичні виклики, пов’язані з захистом людської гідності, справедливості, вихованням дітей та соціальною відповідальністю.
Цитуючи Папу Лева XIV, він підкреслив, що технологічний розвиток не можна ототожнювати з мудрістю.
«Доступ до інформації не слід плутати з інтелектом. Справжня мудрість не в накопиченні величезних обсягів даних, а у здатності розпізнати справжній сенс людського життя», – процитував він понтифіка.
На завершення Берті наголосив, що відповідальність, співпраця та освіта мають стати трьома фундаментальними принципами розвитку штучного інтелекту, аби технології посилювали людські взаємини, а не підміняли їх.
Програму конференції продовжили дві експертні панельні дискусії, модеровані представником Делегації Європейського Союзу в Україні Єгором Пивоваровим і старшим продукт-менеджером SoftServe Миколою Слободяном. Серед учасників були представник UNESCO Джеймс Адріан Райт, представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Юлія Деркаченко, директор Навчально-наукового інституту психічного здоров’я НМУ ім. Богомольця професор Олег Чабан, радник голови Держкомтелерадіо Андрій Заблоцький, керівниця напряму партнерств та інновацій UN Women Аслихан Озджан, проректор КПІ Сергій Стіренко, керівниця інноваційних проєктів EdTech Center of Excellence Тетяна Мануляк, представник UA Damage Михайло Писарський та представник Гуманітарного координаційного центру Харкова Євген Коляда.
Під час дискусій учасники розглянули правове регулювання штучного інтелекту, його роль у психологічній реабілітації, освіті, гуманітарному розмінуванні, стратегічних комунікаціях і координації гуманітарної допомоги. Попри різноманіття тем, усі учасники були єдині в головному: розвиток штучного інтелекту має відбуватися на основі етики, відповідальності та безумовної поваги до людської гідності.
Конференція продемонструвала, що Україна не лише долає одну з найбільших гуманітарних криз сучасності, а й є важливим учасником глобальної дискусії про те, якими мають бути принципи розвитку та застосування штучного інтелекту в умовах війни та майбутнього відновлення.
