Переведення тіньового флоту під російський прапор для підтримки воєнних зусиль Росії

Росія маневрує, щоб перевести більше танкерів, пов’язаних із тіньовим флотом, під власний прапор. Це юридична відповідь на практичну проблему: західні держави дедалі частіше здійснюють огляд, затримання та арешт суден, пов’язаних з обходом санкцій. Це частина кампанії тиску на нафтові доходи Росії та її воєнну економіку.

KSE Institute задокументував різке зростання кількості танкерів тіньового флоту під російським прапором між 2025 і 2026 роками. Логіка зрозуміла. Відповідно до Конвенції ООН з морського права, судно у відкритому морі зазвичай підпадає під юрисдикцію держави свого прапора. Тому російський прапор може перетворити проблему фальшивої або спірної реєстрації на прямий міждержавний спір.

Випадок Marinera показує, наскільки високими є ставки. Reuters повідомляло, що у січні 2026 року Сполучені Штати затримали російський танкер, раніше відомий як Bella-1, поблизу Ісландії після двотижневого переслідування. Судно було перейменоване й зареєстроване під російським прапором після попередніх спроб огляду. Москва назвала операцію піратством, показавши, як переведення під російський прапор може підвищити дипломатичну ціну перехоплення, навіть якщо не обов’язково здатне його запобігти.

Європейські держави рухаються в тому самому напрямку. За даними Reuters, європейські країни вже затримали або перехопили дев’ять суден, підозрюваних у належності до російського тіньового флоту, у 2026 році. Серед нещодавніх випадків — Deliver, затриманий Францією поблизу Сицилії після виходу з Приморська, одного з головних російських нафтових експортних терміналів, а також Smyrtos, перехоплений Великою Британією в Ла-Манші з вантажем російської сирої нафти на борту. Ці операції показують, що кампанія вже не обмежується внесенням до санкційних списків: європейські держави дедалі активніше використовують огляди, затримання та арешти, щоб порушити роботу морських мереж, які, ймовірно, підтримують нафтові доходи Росії і, відповідно, її воєнні зусилля.

Для Москви це економічне питання. Експорт нафти залишається ключовим джерелом доходів, тоді як Reuters повідомляло, що Україна посилила удари середньої та великої дальності по території Росії та окупованих районах, з особливим фокусом на нафтовій галузі. Тому переведення танкерів під російський прапор є одним зі способів підтримувати морські потоки, поки енергетична інфраструктура на суші також перебуває під тиском.

Але російський прапор не виправляє сам флот. Старі танкери, повторні зміни назв або статусу, слабка історія інспекцій і непрозоре управління залишаються невирішеними проблемами. Так само переведення під інший прапор не встановлює бенефіціарного власника, комерційного оператора, менеджера, страховика або реального вигодонабувача конкретного рейсу.

Страхування залишається ключовою вразливістю. KSE повідомляв, що у 2024 році лише 29,4% танкерів, які перевозили російську сиру нафту, мали покриття P&I від International Group, порівняно з понад 90% для танкерів, що перевозили виключно неросійські вантажі. Якщо танкер затримають, пошкодять або покинуть, європейські органи влади все одно можуть зіткнутися з юридичною невизначеністю, затримками та витратами на примусове виконання.

Переведення під російський прапор дає Москві більше юридичних важелів і може допомогти захистити нафтові потоки, пов’язані з воєнною економікою. Але воно не перетворює непрозорий, застарілий і слабко застрахований флот на надійний. Для Європи російський прапор робить кожне перехоплення більш політичним, але не робить саму торгівлю чистішою.