Запровадити на рівні Європейського Союзу законодавчу заборону на користування соціальними мережами для дітей виявляється значно складніше, ніж може здаватися.
Як першим повідомив Euractiv, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн може оголосити про намір запровадити ефективну загальноєвропейську заборону на користування соціальними мережами для неповнолітніх під час свого щорічного звернення про стан Європейського Союзу у вересні. Це стане найчіткішим політичним сигналом Брюсселя щодо готовності діяти на тлі закликів держав-членів до запровадження спільних для всього ЄС обмежень.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Водночас залишається чимало запитань щодо того, як така політика працюватиме на практиці.
Посадовці Єврокомісії застерігають, що правові механізми ще не визначені. Очікується, що конкретні пропозиції з’являться після публікації наступного тижня довгоочікуваного звіту консультативної групи Урсули фон дер Ляєн із питань безпеки дітей. Саме рекомендації цієї групи мають визначити підхід ЄС до запровадження вікових обмежень для користування соціальними мережами.
Європейський Союз засудив кібератаки Росії
Наразі вся публічна інформація про майбутню ініціативу ґрунтується на нещодавніх заявах фон дер Ляєн.
Під час виступу в Копенгагені у травні вона повідомила, що ЄС підготує окремий законодавчий акт про своєрідне «відтермінування» доступу дітей до соціальних мереж. Такий підхід наслідує австралійську модель, яка передбачає перенесення моменту, коли підлітки можуть створювати акаунти в соціальних мережах.
Вікові обмеження
Насамперед Європейському Союзу доведеться визначити мінімальний вік, із якого підлітки зможуть законно користуватися соціальними мережами на всій території блоку. Наразі окремі країни-члени вже просувають різні національні підходи.
Нещодавно у Франції представили законопроєкт, який передбачає обмеження доступу до соціальних мереж для осіб молодших 15 років. Водночас Європейська комісія закликала Париж доопрацювати документ, вказавши, що він втручається у повноваження Єврокомісії, визначені Законом про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA). Аналогічну заборону для осіб до 15 років розглядає і Данія.
Австралія, своєю чергою, першою у світі встановила мінімальний вік користування соціальними мережами на рівні 16 років. Усередині ЄС аналогічну вікову межу пропонує Іспанія.
Визначаючи єдині правила для всього Євросоюзу, Європейська комісія також повинна враховувати вимоги Загального регламенту ЄС про захист даних (GDPR). Документ встановлює вік цифрової згоди на обробку персональних даних на рівні 16 років, хоча державам-членам дозволено знижувати його до 13 років.
Саме цей принцип уже відображений у рекомендаціях Єврокомісії щодо захисту неповнолітніх у межах DSA, оприлюднених минулого літа. Ці рекомендації не мають обов’язкової юридичної сили.
Представниця міжнародної організації із захисту прав дітей 5Rights Леанда Баррінгтон-Ліч застерігає від запровадження окремих національних заборон. На її думку, такий підхід «зміщує акцент із відповідальності компаній, які є справжніми винуватцями, на покарання дітей».
«Зрештою, лише Європейський Союз здатний ефективно регулювати діяльність технологічних компаній», — сказала вона Euractiv.
Згода батьків
Ще одне ключове питання — якою має бути роль батьківської згоди.
ЄС може обрати модель повної заборони користування соціальними мережами для дітей молодшого віку — наприклад, до 13 років, що вже відповідає нормам GDPR, — а для старших підлітків запровадити обов’язкову згоду батьків.
За такої моделі діти певної вікової категорії зможуть отримувати доступ до соціальних мереж лише після дозволу батьків або законних опікунів.
Експерти називають це «багаторівневим підходом»: для молодших дітей діятиме повна заборона, тоді як для підлітків старшого віку доступ буде можливий лише за згодою батьків.
Нещодавно схожу модель запропонувала й Німеччина, яка також розглядає можливість обмеженого доступу до соціальних мереж для окремих вікових груп.
Функції чи компанії?
Ще одне ключове питання полягає в тому, чи складе ЄС перелік соцмереж, на які поширюватимуться обмеження, чи натомість націлиться на конкретні функції платформ — такі як нескінченна стрічка новин та інші елементи «залежного» дизайну, які вважаються експлуататорськими та особливо шкідливими для психічного здоров’я та добробуту дітей.
У березні 2026 року, через кілька місяців після того, як правила Австралії набули чинності, країна переглянула своє визначення соціальної медіаплатформи, розширивши дію закону на перелік шкідливих функцій.
Таке зміщення акцентів, яке експерти називають «розумною» забороною (або «забороною на основі функцій»), означає, що замість того, аби вказувати назви конкретних соцмереж — наприклад, TikTok, Instagram чи Snapchat — регулятори зосередяться на тому, чи містять ці сервіси певні функції, визначені як високоризикові для дітей.
Компанії, які зможуть довести, що їхні послуги не містять таких функцій — і тим самим мінімізують ризики для малечі — теоретично зможуть вийти з-під дії подібної заборони.
У нещодавній доповіді призначеної урядом Німеччини експертної групи, яка відображає дискусії на рівні ЄС, було запропоновано два можливих підходи: або повна заборона за мінімальним віком для дітей віком до 13 років, або «обмеження на основі ризиків», за яких регулювання буде націлене на конкретні функції платформ, а не на окремі компанії.
На думку Беррінгтон-Ліча, щоб заборона дійсно працювала, вона має базуватися на функціях додатків та враховувати вікові категорії. Це зробить доступ до дітей умовним — сервіси (не лише соцмережі, а й ігри, чат-боти чи освітні технології EdTech) повинні будуть спершу довести, що вони є безпечними для неповнолітніх.
