В ексклюзивному інтерв’ю Kyiv Post один з лідерів російської опозиції Ілля Пономарьов обговорив мобілізацію в Росії, цілі Путіна та розповів про формування альтернативної влади, яка очолить Росію після падіння режиму Путіна.
Яка ситуація в Російській Федерації у зв’язку з путінською мобілізацією? Чи реалізовано мобілізаційний план?
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС!
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Я вважаю, що план взагалі провалився, вони не змогли досягти своїх цілей. Офіційно оголошено про мобілізацію 300 тис. осіб. Думаю, що неофіційна цифра набагато більша, і Кремль розраховував набрати 1 млн призовників.
Згідно з останнім звітом Міноборони Росії, мобілізовано 225 тис. осіб, у тому числі 70 тис. добровольців. Це означає, що вдалося завербувати навіть менш як 300 тис. Я вважаю що якоїсь суттєвої різниці на фронті це не створює.
Навіщо путінська армія обстрілює критичну інфраструктуру України? Яка, на Вашу думку, в цьому логіка?
Логіка цих атак цілком зрозуміла – вони намагаються залякати українців. Володимир Путін хоче, щоб українці втомилися від цієї війни і почали підштовхувати уряд до мирних переговорів з Росією на умовах Кремля. Він сподівається, що Україна віддасть свої території, сподівається занурити Україну в депресію. Однак реальність така, що українці не бажають цього. Кожен російський напад викликає все більше гніву.
Зараз російська армія відступає і навіть біжить на деяких відрізках фронту, є величезна загроза Херсону. Я певен, що Україна звільнить Херсон найближчим часом. Путін намагається це зупинити, стабілізувати лінію фронту й організувати оборону. Він намагається поєднати всі ланцюжки, намагається мобілізувати усіх – Ердогана, Ілона Маска, Берлусконі, щоб тиснути на президента Зеленського.
Володимир Путін любить хвалитися кількістю прочитаних історичних книг. Тож він має розуміти приклад Лондона 1940 року – чим більше нацисти обстрілювали Лондон, тим більшою ставала згуртованість британської нації. Я вважаю, що спроби Путіна марні, але він намагається.
За останніми опитуваннями Центру Левада половина росіян вважають, що необхідно продовжувати воєнні дії, а інша половина – що слід розпочати мирні переговори. Чи вплинуть ці настрої на політику Кремля?
Соціологічні опитування в Росії досить суперечливі. На питання про те, чи підтримуєте ви так звану спеціальну операцію – 60% росіян відповіли, що так, підтримуємо. Але якщо поставити наступне запитання: починати мирні переговори чи продовжувати воєнні дії? – То лише 25% відповість, що треба продовжувати, а 50% відповість, що треба починати переговори.
Росіяни не знають, чого хочуть. Вони не хочуть втручатися тому, що не можуть впливати на російську політику. Всі рішення приймаються вищим командуванням і Путіним особисто, і вони не хочуть дати неправильну відповідь на питання опитування. Росіяни бояться, що після цього їх можуть притягнути до кримінальної відповідальності тощо. Думаю, що реальне ставлення населення – триматися якомога далі від цієї війни, і лише близько 25% підтримують політику Путіна.
Виходить, що Кремль не звертає увагу на думку росіян?
Ні, Путіну не все одно, він завжди був обережним щодо громадської думки, і водночас він розуміє, що може маніпулювати громадською думкою. Кремль робить усе можливе, щоб вплинути на громадську думку за допомогою пропаганди, щоб мобілізувати людей і підтримувати потрібні настрої. Кремль хоче виграти час, щоб оголосити про якусь перемогу – наприклад, звільнення ДНР, ЛНР. Саме для цього потрібні перемовини.
Путін дуже добре розуміє росіян і відчуває, де «червоні лінії». Це одна з його основних переваг. Рішення про мобілізацію було ризикованим кроком.
Що відбувається з протестними настроями в Росії, чи спостерігається зростання партизанського руху?
Так, зростає на очах. Але це ще не протестний рух, тому що росіяни ще не розуміють і не хочуть стати неозброєними проти поліціянтів або піти до в’язниці, нізащо. Навіть з соціологічних опитувань видно рівень стурбованості росіян, він втричі збільшився після того, як була оголошена часткова мобілізація. Росіяни дуже стурбовані не тільки через мобілізацію, а й через можливість ядерної війни. Пропаганда на це дуже впливає.
На початку листопада у Польщі відбудеться з’їзд російських депутатів у вигнанні. Чи правильно я розумію, що російська опозиція почала формувати альтернативні органи влади, які зможуть очолити Росію після падіння режиму Путіна?
Так, це вперше в історії Росії ми сформуємо паралельний парламент, який своєю чергою створить перехідну російську адміністрацію. Потім її визнання буде залежати від України та іноземних держав, це стане альтернативою режиму Путіна. Створена організація повинна організувати збройний опір і почати ефективну боротьбу з Путіним.
Наразі ми маємо війська, які ефективно воюють разом з українцями на передовій, наприклад легіон «Свобода Росії». Крім того, партизанський рух в Росії зростає, але він перебуває на початковій стадії. Нам потрібно збільшити його вдесятеро для того, щоб досягти ефективності. Ми на початку цього шляху, але я не думаю, що він займе надто багато часу. Нещодавно Путін відзначив ювілей, і я певен, що це буде його останній день народження.
Які наслідки матиме визнання Україною незалежності Чеченської Республіки Ічкерія?
Я думаю, що це дуже потужний сигнал. Україна має зайняти радше проактивну, ніж реактивну позицію. Я вважаю, що Україні потрібно стати гравцем у російській політиці, що є дуже сміливим і дуже важливим кроком.
Крім того, це ставить у скрутне становище нинішнього керівника Чечні, призначеного Кремлем, Рамзана Кадирова. Він походить з бійців чеченського опору Російській Федерації і стверджує, що домігся незалежності Чечні, наскільки це було можливо. Через цей крок Кадиров стає реакціонером і буде сприйматися чеченським народом як зрадник. Його вплив в Чечні може значно зменшитись. Думаю, у майбутньому Кадиров може навіть виступити проти Путіна, мовляв, добре, настав час заявити про нашу незалежність.
Україна показала іншим народам Росії шлях до визнання і європейського майбутнього.
Сподіваюсь, що європейські країни підуть за прикладом України, і країни Балтії, країни Східної Європи, ймовірно, також визнають незалежність Чечні. Такий сміливий крок є важливим і це неможливо ігнорувати.
Чи розвалиться Російська Федерація в майбутньому і чи хочете ви особисто цього?
Сподіваюся, цього не станеться. Розпад Росії викличе хаос, а хаос небажаний. Це не потрібно ні українцям, ні європейцям, ні американцям. Всі хотіли б бачити Росію стабільною, але демократичною країною. Майбутня Росія має стати частиною світової спільноти та розвиватися разом з іншими націями як нормальна цивілізована західна країна. Я мрію про таке майбутнє в Росії, і я особисто буду робити все можливе, щоб його досягнути. Конгрес, про який ви щойно згадали, теж підтримує цю позицію.
Яка ймовірність військового перевороту в Росії?
Військовий переворот, я думаю, малоймовірний, тому що російські військові дуже боягузливі. Російські військові – це взагалі боягузливі люди. Навіть у сталінські часи ці хоробрі герої без жодного слова йшли на страту.
Однак розкол в елітах може призвести до іншого типу перевороту, який можуть здійснити особи з внутрішнього кола Путіна. Висока ймовірність, що саме так і станеться. Російським елітам потрібно відчути дух майбутньої революції, яка знищить їх фізично – в такому випадку вони почнуть діяти.
Коментарі (0)