Зараз весь світ із захватом спостерігає, як Збройні сили України наступають на Харківщині, дають гідну відсіч російській армії та змушують її тікати. Це важливий привід для святкування не лише для народу України, а і для всіх вільних націй світу.
Тепер уже очевидно, що така важлива для виживання України військова допомога Заходу не була марною витратою коштів, і що Україна змогла її використати правильно. ЗСУ продемонстрували свою силу, зумівши прорвати російську оборону в умовах класичних бойових дій.
Проте здатність вести війну залежить не лише від збройних сил країни. Зрештою, війни на виснаження — а російсько-українська війна на таку вже перетворилася — виграються не в останню чергу здатністю «пережити» свого супротивника завдяки наявним економічним ресурсам і готовності продовжувати боротьбу. Природа таких війн в основному економічна, і саме економіка стає ключовим фронтом, за динамікою якого треба уважно стежити.
Отже, що ж відбувається на цьому фронті в Україні?
Економічні збитки від війни
Війна завдала величезної шкоди економіці України. ВВП впав на 19 і 37 відсотків у першому і другому кварталах 2022 року відповідно; очікується, що загальні показники за рік впадуть на одну третину від своїх попередніх значень.
Іншою серйозною проблемою є безробіття. Хоча кількість офіційно зареєстрованих безробітних в Україні низька, це швидше статистичний показник. Багато людей офіційно не залишили свою роботу, але або не працюють на цей момент (а отже не отримують жодного доходу), або не зареєстровані як безробітні, або покинули країну.
Детальніший аналіз даних малює дуже невеселу картину: на одну оголошену вакансію припадає орієнтовно 12 потенційних претендентів. За даними сайтів пошуку роботи, майже 30 відсотків українців втратили роботу з початку війни. Ще менш оптимістичною видається статистика зарплат, які за цей час зросли лише на три відсотки, тоді як офіційна інфляція на серпень становить майже 20 відсотків.
Єдиними факторами, що деякою мірою пом’якшують ситуацію на ринку праці, є працевлаштування близько мільйона чоловіків в українській армії та виїзд ще кількох мільйонів жінок і дітей до Європейського Союзу (ЄС), де багато хто зміг отримати тимчасову соціальну допомогу. Загалом очевидно, що війна принесла населенню України жахливі страждання та виснажила наявні в країні економічні ресурси.
Стан держбюджету
Ці чинники мають величезний вплив на державний бюджет країни. Щомісячний дефіцит бюджету складає 5 мільярдів доларів, і уряд намагається зменшити цей показник до 3 мільярдів. Це відбувається здебільшого коштом фінансової допомоги урядів дружних нам країн та міжнародних фінансових установ; але навіть цього недостатньо, оскільки частина бюджетного дефіциту покривається Національним банком України, який друкує гроші. Останнє є серйозною причиною для занепокоєння, оскільки такі дії підживлюють інфляцію та знецінення гривні, ще більше ставлячи під загрозу стабільність фінансової системи.
На нещодавній конференції YES у Києві офіційні особи та експерти кілька разів називали термін «гіперінфляція» як головний фактор ризику. Контроль за рухом капіталу, запроваджений НБУ для зменшення відтоку фінансів та захисту фінансової стабільності, насправді гальмує приплив фінансів і, у такий спосіб, ще більше перешкоджає відновленню економіки. Загальну фінансову ситуацію можна назвати стабільно напруженою; водночас Україна повністю залежить від зовнішньої фінансової допомоги.
Відновлення експорту
З іншого боку, Україна побачила позитивні зміни у сфері логістики та відновленні експорту, зокрема експорту зерна. Той факт, що Україна не могла експортувати достатньо зерна в той час, коли її сховища були заповнені, став серйозною загрозою для нового врожаю, частину якого вона могла просто втратити.
Однак завдяки угоді про зерновий коридор, досягнутій за сприяння Туреччини наприкінці липня, і покращенню матеріально-технічного потенціалу на західному кордоні, експорт сільськогосподарської продукції збільшився. На жаль, ворог узяв це до відома — президент Росії Володимир Путін уже заявив, що «зерновий коридор не досягає своїх цілей». Це можна розуміти як слабко завуальовану загрозу знову обмежити експорт морем – у той чи інший спосіб.
Росіяни вже створювали логістичну кризу в Україні навесні та на початку літа, коли прицільними ракетними ударами знищили нафтопереробні заводи — Україні знадобилося майже два місяці на відновлення. Дуже важливо буде підтримувати повноцінну роботу зернового коридору, використовуючи для цього всі доступні дипломатичні та військові засоби.
З усім тим, Україні загалом вдалося зберегти свою матеріально-технічну систему та покращити її роботу попри надзвичайно складні умови війни.
Зима близько
Енергетика є ще однією важливою сферою економічної стабільності. Наразі ситуація стабільна — Україні вдається підтримувати працездатність своєї енергетичної системи та навіть перейти на загальноєвропейську електросистему. Але зима не за горами, і ситуація може ускладнитись.
Хоч влада зробила необхідні приготування до опалювального сезону, війна значно ускладнила ситуацію. Нещодавні ракетні удари по енергетичних об’єктах, які Росія завдала у відповідь на успішне просування України на Харківщині, і які спричинили відключення електроенергії на сході, чітко демонструють ризики, з якими стикається країна.
З настанням зими варто очікувати подальших ударів по енергетичній і тепловій інфраструктурі. Виключення Запорізької АЕС з енергомережі України також ймовірна, оскільки станція залишається під контролем Росії. Це призведе до перебоїв з електро- та теплопостачанням населення впродовж зими та змусить Україну купувати додаткові енергоресурси, що призведе до ще більших потреб у фінансовій допомозі.
Підтримка економічного фронту
Безсумнівно, що поточна економічна ситуація є надзвичайно складною, але успішне її проходження має вирішальне значення для воєнних успіхів України. Необхідно вжити всіх можливих заходів для відродження економіки (наскільки це можливо під час війни) і зміцнення держбюджету. Оскільки нереалістично очікувати серйозного зростання інвестицій до закінчення воєнних дій, людям і підприємствам варто надати всі можливості для отримання прибутку.
Можливо, настав час переглянути політику закритих кордонів для чоловіків, адже експорт і транскордонна підприємницька діяльність тримають нашу економіку на плаву, а відсутність можливості подорожувати стає цьому на заваді. Мають бути досягнуті чіткі домовленості з міжнародними фінансовими організаціями та урядами дружніх країн щодо необхідного обсягу бюджетного фінансування, включно з фінансуванням аварійних закупівель енергоресурсів у зимовий сезон.
Економічний фронт привертає до себе менше уваги, ніж воєнний. Проте економіка не менш важлива, ніж те, що зараз відбувається на лінії фронту. Війну можна виграти лише завдяки симбіозу надійної та стабільної економічної політики з успіхами на полі бою.
Редакція Kyiv Post може не поділяти погляди автора цієї статті.
Оригінал статті тут.
Коментарі (0)