Русифікація безповоротно змінює душу і вбиває розум. Поляки знають, через що зараз проходять українці. Ми знаємо, наскільки жорстоким є процес русифікації. Навряд чи ви знайдете польську сім’ю, на яку б не вплинув «Русскій мір».
Поляків депортували до Сибіру. Мали місце масові затримання, “розстрільні” списки, торгівля людьми. Росія неодноразово вводила свої війська до Польщі, і ми знаємо, що російська жорстокість та нечесність не мають меж.
Це не русофобія, яким би зручним не був цей термін для деяких представників Заходу. Це – історичні факти.
Алєксандр Дугін – політолог і вірний соратник Путіна, є сучасним втіленням русифікації. Він – красномовний фанатик, який переконливо поширює свої ідеї англійською мовою, зачаровуючи західну аудиторію. Нікого не повинно дивувати, що Дугін не хоче, аби Україна і Польща існували.
Разом з цим він стверджує, що поважає поляків. Де в цьому логіка? На мій погляд, заперечення права поляків і українців на існування не схоже на повагу. Є лише два варіанти, якщо вас підкорить Росія: поневолення або винищення. Росія, як і нацистська Німеччина, не зважає на міжнародні угоди. Переговори для росіян – лише спосіб виграти час.
Донька Дугіна Дар’я прекрасно говорила англійською з американським акцентом. Втім, вона палко критикувала Захід. Якщо вона так сильно вірила в «Русскій мір», то чому вона не боролась із неймовірно відважними захисниками «Азовсталі»? Мабуть, простіше було робити святкові селфі на «Азовсталі», коли все закінчилося. Принаймні вона не позувала, схилившись на коліна.
Уникаючи реального життя, Дугін любить теоретизувати про долю світу. Зрештою, він філософ. Тепер карма дала йому можливість безпосередньо поміркувати над концепцією втрати. Зараз він відчуває горе, з яким нині живуть багато українських батьків.
Я сильно дивуюсь, коли людям, які живуть у моїй частині Європи, західні інтелектуали читають лекції про Росію. Багато з цих так званих інтелектуалів живуть у Північній Америці. Власне, їх доречно називати псевдоінтелектуалами. Вони не розмовляють російською, вони не мають уявлень про Росію, але вони просторікують про війну. Чесно кажучи, вони повинні замовкнути.
Чи змінили б ці “західні розумники” свою думку, якби опинились у Москві? Я в цьому сумніваюся. Їхній розум убитий. Кастрований. І це справді страшно, тому що це доводить ефективність російської операції з промивання мозків. Я досить вільно володію російською. Я був у Москві в 2008 році. Це робить мене експертом з Росії? Звичайно, ні. Але я точно знаю про Росію більше, ніж одномовний житель Заходу, який вважає, що Росія – це виключно балет та весільні танці.
Росія опанувала мистецтво проєкцій та дефлексій. Хтось сказав: «Росія робить усе, у чому звинувачує інших». Коли Росія вбиває невинних українців, вона звинувачує Захід у бомбардуванні невинних дітей в Іраку. В русифікованій свідомості Росія бореться проти дегенеративного Заходу. Той, хто в чомусь звинувачує Росію, автоматично стає антигероєм.
Наприклад, заява колишнього президента Польщі Леха Валенси про те, що російське населення має скоротитися до 50 мільйонів, здійняла резонанс і погрози вбивства. На що Валенса відповів, що він може зустрітися зі своїми обвинувачами в Москві. Але коли Алєксандр Дугін відкрито заохочував Кремль «вбивати, вбивати, вбивати» українців після анексії Криму в 2014 році, це було цілком виправдано. Це російська логіка: «Роби, як я кажу, не роби, як я».
Найкраще це описав сам Дугін: «У нас є своя особлива російська правда». Саме так. Ця особлива російська правда, шановний читачу, — і є русифікація. У психопатів теж є своя особлива правда. Коли психопат робить щось не так, не чекайте вибачень.
У будь-якому випадку психопат звинуватить вас. І, як і в Росії, психопати дуже добре розігрують карту жертви.
Дар’ю русифікував власний батько. Я не впевнений, чи мала вона коли-небудь можливість зробити власні висновки. Вона була трагічним прикладом «татової доньки», яку виховували в політичному культі з езотеричним підтекстом. Алєксандр Дугін вбив розум Дар’ї. Кармі було все одно. Вважати її жертвою чи ні, але життя Дар’ї Дугіної обірвалося на околиці Москви. Вона померла сама, перелякана, у палаючій машині.
Коли я починаю сумувати з приводу смерті Дар’ї, я згадую жах на обличчях українських біженців тут, у Варшаві. За такий садизм росіяни заслуговують тільки на осуд. Це не просто війна Путіна. Що за нісенітниця? Багато росіян, якщо не більшість, пишаються геноцидом.
Алєксандр Дугін – головний кремлівський ідеолог із манією величі – не заслуговує на співчуття через смерть своєї доньки.
Русифікація вбиває свідомість окремих людей і цілих народів. Україна має перемогти, інакше машина вбивства свідомості продовжить працювати. Невідомо, хто наступний у путінському списку «звільнення через денацифікацію».
Адам Боровський працює у Варшаві журналістом-міжнародником. Він писав статті для головних південнокорейських і тайваньских новинних видань і є автором ще не опублікованого роману «Евтаназисти» про альтернативну реальність. Адам — всесвітній мандрівник, який працював у Ченду (Китай).
Погляди, висловлені в цій статті, належать автору і не обов’язково збігаються з поглядами Kyiv Post.
Оригінал англійською тут
Коментарі (0)