23 червня на саміті Євросоюзу двадцять сім держав-членів ЄС проголосували за надання Україні та Молдові статусу кандидатів на членство в ЄС. Це рішення стало сигналом віри в Україну, символом того, що Європа стоїть з нами пліч-о-пліч (всупереч наративам російської пропаганди про те, що ніхто Україні не допоможе). Це рішення — новий імпульс для перемоги України в цій боротьбі.
Україна абсолютно готова до цього сигналу, до цієї довіри. Готова вона й до самого статусу — можливо, навіть більшою мірою, ніж будь-який інший новий кандидат протягом останніх 30 років.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС!
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Крім того, Україна та українці зі зброєю в руках борються за право стати частиною європейської родини, захищаючи свою свободу та європейські цінності.
Отже, Україна однозначно готова. Готова в контексті цінностей. Значною мірою готова інституційно. І повністю готова економічно. Україна готова бути не просто ще одним членом ЄС, а надійним партнером Європи на шляху до стратегічної автономії (промислове виробництво, продовольство, енергетика).
Тобто склалася класична безпрограшна ситуація.
Ця стаття – погляд бізнесу на вигоду від майбутньої європейської інтеграції для України та Європи. Вона викладена у чотирьох тезах:
- Український бізнес готовий працювати за європейськими правилами, готовий до відкритої конкуренції та надалі підтримуватиме структурні реформи в Україні. Нас цікавить ліберальна модель європейського ринку – ми готові конкурувати на українському та європейському ринках, інвестувати в них та будувати ефективні партнерські відносини зі світовими гравцями.
Наприклад, у березні 2022 року Україна стрімко, майже на два роки раніше запланованого, стала частиною єдиного європейського енергетичного простору, відключившись від російського енергетичного ринку. Три місяці роботи довели, що українська енергосистема та її учасники повністю готові працювати за єдиними європейськими правилами в енергетиці.
Українська металургія також глибоко інтегрована у глобальні ланцюги постачання та у європейський ринок. До війни Україна була другим за обсягами експортером чавуну, третім за обсягами постачальником сталевих напівфабрикатів, шостим найбільшим експортером гарячекатаного рулону.
А для українського бізнесу статус кандидата став остаточним і безповоротним сигналом про те, що вже зараз пора вчитися конкурувати на європейському рівні.
Що стосується європейського бізнесу, то для нього набутий Україною статус є сигналом ближче придивитися до українського ринку.
- Для України євроінтеграція – це її шанс нарешті побудувати функціонуючу судову систему, забезпечити верховенство права та суверенітет приватної власності в Україні. Зробити економіку більш ринковою та конкурентоспроможною. Значно знизити рівень корупції в державі. Український бізнес підтримує та підтримуватиме ключові структурні реформи в Україні, спрямовані на боротьбу з корупцією, забезпечення верховенства права та суверенітету приватної власності, а також рівних умов для всіх.
Стратегічним інвесторам життєво необхідні стабільні, справедливі та ліберальні правила гри — так само й установи, що гарантують їх реалізацію та захист інвестицій.
Для нас європейська інтеграція насамперед пов’язана з цим і відбувається в першу чергу саме для цього.
Своєю чергою для України статус кандидата означає дуже конкретні вимоги у вищезазначених сферах. Україна отримала домашнє завдання; постановка проблеми абсолютно зрозуміла:
https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/qanda_22_3802
Отже, Україна, щоб і надалі рухатись до свого бажаного членства в ЄС, повинна (незважаючи ні на що) відповідати цим вимогам. Що зробить нас набагато сильнішою, незалежнішою та успішнішою країною.
Для Європи прогрес України в цих сферах є безперечно вигідним без жодних додаткових аргументів.
- Український бізнес може стати і стане найважливішим партнером для Європи в досягненні її автономії (незалежності насамперед, але не лише, від Росії)
- Продовольство (тут все зрозуміло)
- Автономія безпеки
- Виробництво
- Енергія
- Автономія людського капіталу
Наприклад, щодо енергетичної автономності: у майбутньому Україна зможе експортувати до ЄС до 7,7 ГВт «чистої» (з нейтральним показником вуглецевих викидів) енергії, виробленої на атомних електростанціях та об’єктах відновлюваної енергетики. Це допоможе Європі замінити близько 20 млрд кубометрів російського газу.
Ми точно знаємо, що це абсолютно реальні цифри, досяжні для Європи – за останні кілька років ДТЕК інвестував понад 1,5 мільярда євро в будівництво нових об’єктів відновлюваної енергетики в Україні.
- Відновлення України стане найбільшим модернізаційним проєктом 21 століття — не тільки в контексті однієї країни, але й для всієї Європи загалом. Вже зараз зрозуміло, що мова йде про сотні мільярдів євро, і що європейські уряди виділять інституційне фінансування. Але будуть виділятися також і приватні гроші – післявоєнна відбудова перетворить Україну на величезний ринок, на простір для приватних інвестицій. Для України принципово важливо, щоб наша післявоєнна модернізація була не стільки гуманітарною місією Заходу, скільки інвестиційною.
Отже, надання Україні статусу кандидата є передусім сигналом для західних приватних інвесторів та приватного бізнесу про те, що ЄС вірить у нашу країну та її економічний потенціал. Що європейська модернізація України вигідна не лише з точки зору геополітики та цінностей, але й з точку зору економіки. Що в Україну можна і потрібно інвестувати.
Такий «стрибок віри» відкриє інвестиційні можливості для самого європейського бізнесу та заощадить кошти європейських платників податків без залучення інституційних коштів для відновлення України. Це створить умови для приватних європейських інвестицій в Україну, зменшить вагу державних фінансів і перетворить майбутнє відновлення України з додаткового тягаря для європейських бюджетів на додану вартість для європейського бізнесу.
Без статусу кандидата, затвердженого на саміті ЄС, інвестиції із Заходу надходили б неохоче, і ризиковані інвестори, такі як Китай, арабські країни та Азія, безумовно, скористалися б цим. Бо природа (в тому числі й економічна) не терпить порожнечі.
І тут Україна виграє, перш за все, в контексті цінностей, а Європа – в економічному контексті.
Ці чотири тези окреслюють взаємну вигоду України та ЄС від набутого статусу країни-кандидата.
Вони були озвучені на дискусійній панелі «Вступ України до Європейського Союзу: умови, терміни та перспективи», організованій Інститутом Аспена 15 червня. Українські та європейські лідери громадської думки, представники уряду та бізнесу обмінялися думками щодо перспектив України в ЄС та переваг, які Європа отримає після вступу України.
Більше деталей: https://aspeninstitutekyiv.org/en/ukrainski-lidery-poiasnyly-iak-intehratsiia-ukrainy-mozhe-pidsylyty-ies/
Оригінал англійською тут
Коментарі (0)