Міністерська зустріч країн-членів НАТО у Бухаресті, на якій оприлюднили заяву про постачання енергообладнання, нових систем ППО та озброєння до України, породила обережний оптимізм стосовно збільшення темпів та обсягів постачання допомоги нашій країні.
Рада національної безпеки і оборони України прийняла довгоочікуване рішення про застосування санкцій щодо Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), яка керується з території держави-агресора та здійснює ворожу пропаганду проти нашої країни.
Президентові Франції Еммануелю Макрону не дають спокою лаври його турецького колеги Реджепа Ердогана, і він претендує на роль посередника між росією, США та Україною.
Аналіз цих подій та можливих наслідків читайте у щотижневому огляді від експертів проекту Інформаційна оборона.
НАТО буде підтримувати Україну стільки, скільки потрібно
Про це йдеться в заяві міністрів закордонних справ Північноатлантичного Альянсу, які провели зустріч у Бухаресті минулого тижня.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба визнав, що якщо раніше він звертався до західних партнерів із закликом «зброї, зброї і ще більше зброї», то тепер його заклик звучав як «швидше, швидше та швидше».
Підсумки цієї міністерської зустрічі породили обережний оптимізм щодо збільшення обсягів та темпів допомоги Україні.
Чому оптимізм і чому обережний?
На перший погляд, результати зустрічі непогані, навіть задовільні.
НАТО ще раз підтвердило, що її двері, як це не банально зараз звучить, відкриті для України. Але вперше процес вступу нашої країни до цього військово-політичного блоку, і це цілком логічно, був чітко прив’язаний до результатів російсько-української війни. Переможе в ній Україна – і вона буде членом альянсу. Інший же варіант вступу взагалі не розглядається.
НАТО готове зробити все, аби не допустити перемоги росії. Ось тут і починаються нюанси та гримаси зовнішньої політики наших партнерів: чому не сказати інакше – зробить все можливе для перемоги України?
НАТО також надаватиме Україні додаткову гуманітарну та технічну допомогу, зокрема постачатиме медикаменти, пальне і енергетичне обладнання, насамперед генератори і трансформатори.
Росія загнала сама себе у глухий кут, завдаючи масованих ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі нашої країни. Західне суспільство сприймає це, насамперед, як військову безпорадність росії на полі бою, яку намагаються компенсувати «килимними» ударами по мирних містах, як спробу примусити Україну до мирних переговорів шляхом масового терору українців холодом і темрявою.
Породжує оптимізм і обіцянка НАТО продовжити військово-технічну допомогу Києву. Передусім ідеться про постачання систем ППО HAWK та NASAMS, які вже надходять до нашої країни. Для виготовлення останніх Пентагон уклав контракт із компанією Raytheon Technologies вартістю 1,2 мільярда доларів на виробництво шести таких зенітно-ракетних систем для України до 2025 року.
Обережність в іншому. Схоже, дискусія стосовно постачання систем Patriot поки що завершилася, і поки що не на нашу користь.
Але ми це вже неодноразово проходили. Після тотального заперечення постачань окремих видів озброєння західні партнери поступово переходять до етапу обговорення можливості таких постачань. Ну а далі – і до реального постачання зброї до нашої країни. Згадайте історію з HIMARS.
Зараз ми перебуваємо саме на етапі обговорення постачання цих систем ППО до України. Але мине трохи часу, і я переконаний – Patriot стане на захист повітряних кордонів України.
Армія, мова, віра
Передвиборче гасло свого попередника Петра Порошенка довелося втілювати вже під час війни президентові Володимиру Зеленському, який починав із знаменитого – «какая разница?».
Виявилося, що різниця є, і різниця досить радикальна.
УПЦ МП – не релігійна структура, а підривний осередок агентури держави-агресора на нашій території. Що й беззаперечно довела СБУ, провівши обшуки на території її монастирів та виявивши пропагандистські матеріали, які виправдовують агресію росії проти України, пропагують «руський мир».
1 грудня РНБО нарешті прийняло довгоочікуване рішення, яке оголошує санкції проти псевдорелігійної організації УПЦ МП та забороняє її діяльність. У подальшому – прийняття аналогічного рішення парламентом.
Були також введені санкції проти окремих священнослужителів УПЦ МП, зокрема, намісника Києво-Печерської Лаври Павла (Лебедя) та колишнього народного депутата Вадима Новінського.
Без сумніву, на часі передача справжній національний Церкві – Православній церкві України – святині українського народу – Києво-Печерської Лаври.
Україна зробила ще один рішучий крок, поряд із отриманням Томосу про автокефалію, до своєї духовної незалежності.
Не може діяти на території нашої країни осередок псевдорелигійної організації, який керується і спрямовується фсб та кремлем та проводить підривну діяльність проти української державності та національної ідентичності.
Еммануель Макрон, як посередник між росією, Україною та США
На початку своєї каденції новообраний президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв здійснив два зовнішньополітичних візити. Перший – скоріше як данину пострадянській традиції – до Москви, а другий – відразу поспіль – до Франції.
За даними поінформованих джерел, президент Токаєв отримав у Москві від путіна певні сигнали про прийнятні для росії умови хоча б «тимчасового врегулювання війни в Україні». За домовленістю, ці сигнали казахський президент повинен був транслювати колективному Заходу під час візиту до Франції. На користь цього припущення говорить той факт, що французький візит Касим-Жомарта Токаєва був розтягнутий на два дні.
Крім того, в день завершення перебування Президента Казахстану в Парижі Макрон одразу відбув із державним візитом до США, де 1 грудня провів зустріч із президентом Джо Байденом. Цей візит був запланований заздалегідь. Примітно, що Макрон заявив, що одразу після розмови з Джо Байденом він терміново зв’яжеться з путіним.
Привертає до себе увагу той факт, що 29 листопада кораблі та авіація збройних сил агресора вийшли на бойові позиції для завдання ракетного удару по території України. Втім, ці удари не були здійснені.
Чому?
Можна припустити, що це була спланована російською владою гра м’язів на випередження. А відмова від завдання удару буде непублічно «продаватися» лідерам західних країн як черговий «жест доброї волі» напередодні можливих переговорів.
Попередня оцінка переговорної позиції США навряд чи задовольнить російського диктатора. Байден заявив про готовність до переговорів із путіним, якщо в Москві готові покласти край війні в Україні та вивести з її території російські війська.
Макрон нещодавно чітко визначив, що «хороший мир» – це не той мир, який задовольняє лише одну зі сторін, а в інтерв’ю газеті Le Parisien пообіцяв продовжувати військову підтримку України для посилення позицій Києва на переговорах із росією.
З іншого – він одночасно дуже обережно висловився і про українські перспективи щодо перемоги в цій війні та вважає – Захід повинен розглянути, як задовольнити потребу Росії в гарантіях безпеки, якщо путін погодиться на переговори про припинення війни, що є абсолютно неприйнятним для України.
Необхідно зазначити, що в публічному просторі немає жодних натяків на готовність західних союзників до будь-яких таємних переговорів. Навпаки, наразі Макрон вже публічно претендує на роль посередника між зацікавленими сторонами: росією, Україною та США.
Що ж, не він перший, і напевно не він останній. Головне, що тут було дотримано основне правило – жодних переговорів про Україну без України.
Коментарі (0)