Найближчим часом діючі санкції проти Росії будуть доповнені ключовим компонентом – нафтовими санкціями. З одного боку, вони є найважливішими, адже не дарма Росію називають країною бензоколонкою. А з іншого – найскладнішими. І тому на їх введення в дію знадобилося до пів року.
Чому вони складні? Занадто важливим є ринок нафти для світової економіки. Зокрема для економіки США, та й для світової політики теж. Адже не дарма рейтинг американського президента чітко корелює з динамікою цін на бензин. Як і рейтинг будь-якого президента.
Ці санкції заплановані давно. А ось ефект їх прорахувати наперед неможливо. І про цю задачу можуть не одну лекцію прочитати знавці теорії ігор. Тому що ці санкції були доповнені ключовим компонентом – лімітом цін на російську нафту.
Що це таке і з чим його їдять? Ключова ідея санкцій – не прибрати російську нафту з ринку, а вилучити доходи від продажу нафти з російського бюджету. Який зараз, як ніколи раніше, залежить саме від нафтових доходів. Тому що санкції катком пройшлися по інших джерелах наповнення бюджету. Зараз від російської нафти відмовляється ЄС (за винятком Угорщини і Ко, але це окрема сумна історія), США, Британія, Японія, Канада і Австралія. До речі, напередодні дати введення санкцій вже відзначається зниження обсягів російського експорту.
Але Росія може перенаправити свою нафту на інші ринки, перш за все в Азію. Куди може попрямувати, та й вже прямує з початку війни, російська нафта зі значним дисконтом. Заборонити азійцям купувати російське паливо Захід не може. Не ті часи. Тому й було вирішено ввести ліміт ціни, за якою треті країни зможуть купувати російську нафту.
Як це можна в принципі організувати? Як можна вказувати, наприклад, Індії, за якою ціною їй можна купувати газ у Росії? Через механізм страхування. Будь-який танкер повинен бути застрахований. Інакше, наприклад, він не зможе пройти через Босфор. А так вже вийшло, що левовій частці російських танкерів треба проходити через Босфор. А ось страхуванням в світі займаються в основному компанії з країн Заходу. Ключові страховики – британці. І ось їм просто заборонено страхувати нафту за контрактами, ціна за якими перевищує ліміт.
Як це вплине на російський бюджет? А ось це прорахувати поки неможливо. Тому що ми не знаємо рівень цієї стелі. І ми не знаємо, як прореагує Росія, яка буває дуже нераціональною, як-то було з ринком газу. Коли Путін сам себе позбавив газових доходів.
Яким буде ліміт ціни? Він може бути гомеопатичним – не значно нижче поточних цін на російську нафту. Або хірургічним, різко обваливши доходи РФ. І тут показовою є торгівля всередині ЄС. Мальта і Греція, чиї компанії займаються перевезенням нафти, хочуть такого ліміту, щоб Росія його й не помітила і продовжила перевезення. А, наприклад, Польща і країни Балтії хочуть, щоб відразу Росії було боляче, тому наполягають на ціні в 30 доларів за барель. Втім ліміт може бути зафіксований на одному рівні, а згодом змінений.
Ліміт може і швидше за все буде фіксований, а не прив’язаний до котирувань на біржі. Чому? Тому що, якщо вони підуть вгору, то гранична вартість нафти теж буде рости, і бюджет Росії буде наповнюватись.
Чому ціни можуть зростати? Є тисячі причин. Але головний фактор невизначеності – реакція самої Росії. І тут ми підходимо до найцікавішого. До тієї самої теорії ігор.
Росія спочатку дуже різко реагувала на плани по введенню граничної ціни на нафту. Судячи з усього, тому що розуміє, що це боляче і в довгостроковій, і короткостроковій перспективі. Не виключено, що ракетна істерика Кремля з примусу України до переговорів пов’язана саме з тим, що Путін розуміє, як боляче йому буде після введення санкцій на нафту. І тому поспішає.
Так ось, Росія заявляла, що не потерпить такого приниження і не буде поставляти нафту в країни, які підтримують введення ліміту. Питання, що вони під цим розуміють. Якщо маються на увазі країни, які вводять санкції, то це одне. Там і так буде діяти ембарго, вони не куплятимуть російську нафту.
А може Росія має на увазі ті країни, які будуть купувати нафту, застраховану за новими правилами. Тоді доведеться зупиняти танкерні поставки майже всім покупцям. Це зробить боляче самій Росії? Звичайно. Але Росія не раз доводила, що вона може таке робити.
Як прорахувати реакцію Кремля? Ніяк. Вважається, що чим вища гранична вартість, тим менша ймовірність нової істерики Путіна. Але це теж не факт. Адже там часто йдуть на принцип, виходячи суто з уявлень про велику і могутню Росію. З іншого боку, коли Путін йшов на принцип на ринку газу, він знав, що ЄС і так планує через півроку відмовитися від поставок з Росії, і йому було мало що втрачати в довгостроковій перспективі. З нафтою все не так. І доходи від нафти завжди були ключовими для РФ. До війни вони перевищували доходи від продажу газу в 4 рази.
Заплутались? То-то і воно. Всі заплутались.
Який висновок? Запасаємося попкорном і чекаємо 5 грудня. Дуже чекаємо.
Коментарі (0)