Останнім часом активно стали ходити чутки, що російська армія може піти з
Запорізькій атомній станції, передавши контроль над нею МАГАТЕ, яка поверне станцію в українську енергетичну систему.
І якщо раніше чутки ходили виключно в українському інформаційному просторі, де періодично закидають шапками Путіна і всю російську армію, то тепер про це пишуть і російські ЗМІ. Там навіть вже розповіли, як Росія продаватиме це своєму населенню. А саме, що контроль над ЗАЕС передадуть під гарантії безперебійного транзиту нафти і газу по території України. І, звичайно, що контроль буде переданий міжнародній організації МАГАТЕ, а не “українським фашистам”. А те, що МАГАТЕ потім передасть ЗАЕС Україні, про це в російських новинах вже можна не говорити. Головне - знайти пояснення для першого кроку.
І це кумедно. Тому що Україна як ніхто інший зацікавлена в збереженні транзиту газу по нашій території. Наявність потоку газу в нашій трубі значно спрощує роботу внутрішнього ринку газу. Що особливо важливо цією зимою, коли проблеми в енергетичному секторі через російські обстріли очевидні. А вартість газу на біржах рекордна.
У разі ж припинення транзиту очевидно, що Україні знадобилися б додаткові обсяги газу, які довелося б докуповувати. Це дорого. А зайвих грошей в
України зараз немає. Крім того, це технологічно складно. Справа в тому, що наразі українська система працює зі сходу на захід. У разі, якби транзит зупинився, довелося б переналаштовувати її на режим роботи із заходу на схід.
Саме в західній частині України розташовані найбільші газові сховища. Та й вимушений імпорт газу йшов би тоді з європейського напрямку. Так, українська система здатна на таку роботу. Благо є досвід газових воєн з Росією, коли Москва перекривала транзит. І українські газовики готувалися до такого повороту подій. Але в умовах терористичних атак на інфраструктуру це загрожує великими ризиками.
Транзит нафти територією України забезпечується домовленостями з ЄС
(між Києвом і Брюсселем), які зробили можливим нафтове ембарго проти Росії. Це була вимога Угорщини, де друг Путіна, Орбан, сидить на російській нафтовій голці. Він насилу погодився на нафтове ембарго, виторгувавши для себе виняток для трубопровідного транспортування пального.
А зривати ембарго в Україні ніхто не стане. На цей момент російський бюджет вже перейшов в режим "дефіцитний" замість традиційного профіциту. Він тримається виключно на нафтових доходах, які опинилися під загрозою з 5 грудня, коли запрацювало ембарго і стеля цін на російський газ.
Ми ще не можемо повністю оцінити, який вплив це спричинить на російський бюджет в цифрах. Але абсолютно зрозуміло, що доходи бюджету знизяться і питання тільки, на скільки саме. А зниження доходів російського бюджету підриває здатність Росії вести війну, обмежує її потенціал. І ризикувати тут - не в українських інтересах.
Таким чином є очевидним, що якщо Росія і піде з ЗАЕС, то точно не тому, що ми обіцяємо їм зберегти транзит. Це все намагання пояснити слабкість внутрішнім споживачам.
Чому ж тоді Росія може піти? Під загрозою санкцій проти Росатома. Останній поки не потрапив до санкційного списку, що дає йому можливість реалізовувати проєкти в ЄС (Угорщина) і Туреччині. І те, що Росатом ще не в санкційному списку, дає Заходу додатковий важіль тиску. Хоч і викликає безліч нарікань з української сторони, адже без санкційного тиску залишається важлива галузь економіки Росії.
Але в даному випадку нам це вигідно. Тому що для української економіки значення ЗАЕС, вбудованої в енергетичну систему України, на порядок вище, ніж значення Росатому для економіки Росії.
Особливе значення має зовнішньоекономічна діяльності Росатома. Все це дуже схоже на логіку переговорів по зерновій угоді. І теоретично запуску транзиту аміаку через Україну. Вплив (позитивний) на економіку України від угоди буде значно вищим, ніж вплив на російську. І в рамках війни на виснаження, яка вже почалася, це дуже розумний хід.
Росія, звичайно ж, не може визнати, що піддалася тиску. І тому вигадуються ці умови з гарантіями транзиту нафти і газу. Це як раз з серії про збереження обличчя Путіна.
Поки ще немає офіційного підтвердження цієї угоди. Але якщо вона стане реальністю, то, фактично, поховає стратегію Путіна по зануренню України в холод і темряву взимку. Саме тому ця тема така важлива. Додаткові потужності
ЗАЕС зараз дуже потрібна Україні.
На станцію припадає 50% всіх генеруючих потужностей атомної енергетики України. І 25% від всієї генерації країни. В умовах, коли Путін прагне занурити країну в темряву і холод, ЗАЕС може стати козирем в наших руках. Та й сам факт того, що Росія вирішить передати контроль над станцією, вже може свідчити про визнання Путіним неефективності стратегії руйнування критичної інфраструктури країни з метою психологічного тиску на населення.
Не послідовний цей Путін, скажете ви? Так. І тут немає нічого дивного. Великий стратег Путін є великим стратегом тільки в головах своїх російських підданих. Він вже давно програв в Україні. І останніми місяцями вже просто намагається зберегти своє обличчя. І стратегія на знищення критичної інфраструктури - лише спосіб змусити українську владу сісти за стіл переговорів. Все це просто черговий елемент плану, який пишеться на колінах.
Коментарі (0)