ПОГЛЯД: Ядерна осінь

У французів є влучний вислів: «Цей звір дуже злий: коли на нього нападають, він захищається».

Схоже, щось подібне стало головним принципом останньої стратегії Путіна у війні проти України. Тепер, коли українці проявили «непростиме нахабство», перенісши війну на територію Росії та в повсякденне життя росіян, атаки Москви на Київ стали ще жорстокішими й несамовитішими. Україна прагне завдати шкоди російській інфраструктурі, тоді як Росія передусім намагається завдати страждань людям, щоб зламати волю України.

Станом на початок липня 2026 року не можна сказати, що Росія перемагає у війні, хоча щодня вона потроху просувається. Оцінки різняться залежно від ділянки фронту, але в середньому йдеться приблизно про 90 метрів. За цю землю росіяни платять втратами, що у вісім разів перевищують українські.

На Путіна тиснуть як войовниче праве крило, яке дедалі голосніше заявляє про себе, так і досі мовчазна більшість, що тепер потерпає від дефіциту бензину, блокування інтернету та закриття аеропортів. Якщо до кінця літа він не досягне значного прориву, на нього чекає кризова осінь. Шовіністичні блогери та відставні армійські полковники вже цілком відверто закликають застосувати тактичну ядерну зброю, щоб швидко й переможно завершити війну.

Можливо, це лише брязкання ядерною зброєю. Однак Путін знає, що така перемога дозволила б йому увійти в історію Росії як правителю, що відродив імперію. Він також чудово усвідомлює, що Гаррі Трумен не увійшов в історію як постать, яку зневажають за Хіросіму.

Якби Путін вирішив застосувати тактичну ядерну зброю, як саме він би це зробив і як відреагував би Захід? Запитання очевидні, а відповіді — геть неясні. Путін міг би обрати місто, а потім, за ізраїльським зразком, дати його мешканцям достатньо часу для евакуації. Тоді загиблих і поранених було б небагато, однак після демонстрації намірів можна було б розпочати шантаж.

Місто могли б обрати й через його історичне значення — наприклад, Полтаву, якщо припустити, що ця територія опинилася б під контролем Росії. Саме там Петро I переміг шведського короля Карла XII, після чого Росія вперше стала європейською державою, з якою мусили рахуватися.

Однак імовірніше, що місце обирали б з інших, практичніших міркувань: через його розташування та відносну безпечність.

Що НАТО і США зробили б у військовому плані? Нічого. Трамп заявляв, що Україна його не цікавить, і підтвердив це своїми діями. Європейцям же досі бракує єдності та готовності вступити у воєнне протистояння з Росією.

Отже, залишаються лише українці — ті самі «злі звірі».

Передрук з авторського блогу The Russian Front. Оригінал читайте тут.